Archive for Психологічна едукація

Поради педагогам щодо відновлення освітнього процесу в умовах війни

Нині перед нами постають несподівані життєві, професійні виклики. Нам доводиться жити і працювати в надзвичайно складних умовах. Всім нам: і педагогам, і батькам, і дітям зараз потрібна психологічна підтримка і допомога, щоб вистояти і зберегти своє емоційне і психічне здоров’я, вберегти себе і близьких, продуктивно працювати на благо нашої країни й задля перемоги.
У ситуаціях небезпеки та стресу дорослі є для дітей опорою, їх емоційний стан – орієнтиром, індикатором безпеки. За цих умов учитель може бути не лише передавачем інформації, а й джерелом психологічної підтримки і зцілення. Учитель може зробити досить багато для того, щоб заспокоїти учнів, переключити їх увагу, дати відчуття захищеності, зменшити напругу та стрес. Зрештою, вже саме повернення до навчання (звичної діяльності), постійний контакт з педагогами та однокласниками допоможе дітям відчути стабільність та відновити відчуття безпеки. А це зараз найважливіше…

Переконані, що ваша професійність, емпатійність, людяність і любов до дітей допоможуть гідно подолати всі робочі проблеми і складнощі. А щоб результати вашої діяльності щонайбільше сприяли збереженню та відновленню психологічного та психічного благополуччя дітей, психологи радять дещо переглянути і відкоригувати звичні підходи до організації навчання, з урахуванням розгортання бойових дій на нашій території.

Поради педагогам:

Сплануйте всі етапи і моменти дистанційного навчання в нових умовах. Спираючись на минулий досвід дистанційної роботи, спробуйте прорахувати та уникнути ймовірних проблем та помилок.

Перед тим, як розпочати роботу з дітьми – попіклуйтеся про себе: свою безпеку, своє самопочуття, свій фізичний і психологічний комфорт (наскільки це можливо), задоволення базових фізіологічних потреб. Щоб плідно, а головне, бережно і турботливо взаємодіяти з дітьми, Ви маєте бути у силі й у ресурсі.

Подбайте про безпеку. Обговоріть з дітьми план дій у випадку небезпеки, повітряної тривоги тощо. У разі потреби, дійте чітко за цим планом.

Демонструйте дітям спокій і впевненість. Пам’ятайте, що діти більше реагують на те, як ми поводимось і розмовляємо, а не на те, що ми говоримо.

Намагайтеся створити безпечний, добре організований простір спілкування, з чіткими і зрозумілими дітям правилами. Учні мають відчувати Вашу впевненість, щирість, відкритість і небайдужість.

Пам’ятайте, що мета дистанційного навчання під час війни – це не тільки і не стільки набуття і засвоєння предметних знань, а й психологічна підтримка, просте спілкування. Дайте дітям відчуття єднання, близькості, згуртованої спільноти. Виділіть трішки часу для щирого неформального спілкування з учнями не за темою уроку, наприклад, на початку зустрічі й наприкінці. Особливо варто це робити, якщо Ваш урок перший, або останній за розкладом. Такі відступи не заберуть багато часу, проте, продемонструють дітям вашу підтримку і розуміння ситуації, допомагатимуть їм справлятися з цими непростими обставинами, гуртуватимуть клас.

Як би це не звучало, але надолуження знань зараз не найважливіше. Не форсуйте навчання, починайте з простого (наприклад, повторення вивченого), щоб відновити здатність мозку сприймати розумове навантаження. Дайте дітям відчуття впевненості – “я можу”, це підвищить концентрацію уваги, продуктивність, покращить загальний стан. Не забувайте створювати ситуації успіху!

Для більш ефективного засвоєння учнями матеріалу, подавайте його невеликими частинами, більше включайте дітей у практичну діяльність, що матиме наочний результат. Відзначайте й підтримуйте навіть невеликі успіхи у навчанні.

Будьте поблажливі до учнів. Важливо пам’ятати, що через дію стресу розумові процеси уповільнюються. Механізм стресу такий, що раціональне сприйняття інформації вимикається. У таких умовах інформація сприймається повільніше і гірше. Тому треба розуміти, що, безперечно, Ви деякий час помічатимете зниження знань у своїх учнів. Окрім того, травматичний досвід провокує загальний регрес у розвитку дитини і чим дитина менша, тим помітніше це буде.

Вибираючи навчальний, стимулювальний матеріал, намагайтеся оминати той, що може викликати у дітей асоціації, пов’язані з подіями війни.

Запобігайте негативних оцінок, оцінюйте діяльність, а не особистість.

Уникайте об’ємних домашніх завдань. З психологічного погляду було б добре, якби якомога більше завдань були пов’язані із роботою руками.

Не тисніть на дітей розмовами про відставання від програми і неможливістю опрацювати та засвоїти весь навчальний матеріал. Це у нинішніх умовах неважливо і несуттєво, лише призводить до збільшення тривоги та стресу.

З розумінням і терпінням ставтеся до дитячої неуважності й інертності на заняттях.

Будьте чуйними до самопочуття та емоційного стану дітей. За потреби, акцентуйте на цьому увагу: допоможіть, підтримайте. При найменших підозрах на емоційне неблагополуччя дитини, зверніться до шкільного психолога, поговоріть з батьками (за обставинами). Також потрібно попередити психолога і про появу у класі негативних групових явищ психологічного характеру.

Підбадьорюйте своїх учнів. Використовуйте цілющі властивості гумору. Не будьте надто серйозними і занепокоєними. Жартуйте, відповідайте на жарти дітей, якщо це доречно, адже гумор і сміх знижують стрес та напругу.

Дайте змогу дітям виявляти емоції. На їх прояви реагуйте обережно, розповідайте про прийнятні форми виявлення негативних емоцій, не соромте за прояви страху і тривоги.

Під час занять, за потреби, використовуйте вправи для саморегуляції та емоційної стабілізації, прості тілесні практики.

Не навантажуйте дітей своїми переживаннями та проблемами, не розповідайте про Ваш трагічний досвід. Розмовляючи з дітьми, відповідаючи на їх запитання будьте щирими, але фільтруйте інформацію, зважаючи на вік, рівень розвитку і травматичний досвід своїх учнів, не діліться песимістичними роздумами і чутками. Надлишок інформації може налякати дитину, викликати страх та почуття беззахисності.

Будьте готові до того, що на занятті можуть бути присутні діти, які перенесли травмуючу подію або втрату, проявляйте розуміння, тактовність і чуйність.

Не обговорюйте і не ставте під сумнів правильність рішень і дій батьків щодо безпеки дітей, адже саме батьки несуть за них відповідальність.

Пам’ятайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування ґаджетами.

Підтримуйте в учнів оптимізм, впевненість у ЗСУ і нашій перемозі. За можливості, дайте змогу дітям ділитися «суперсилою» – тим, що допомагає їм справлятися з нинішніми жахливим подіями і обставинами. За будь-якої нагоди робіть акцент на силі і стійкості дитини.

Було б добре, якби у правильності вибору форм і методів спілкування та емоційної підтримки дітей різного віку та травматичного досвіду педагог звірявся з практичним психологом закладу освіти.

Піклуйтеся про своє емоційне та фізичне здоров’я. Чи Ви «у нормі»? Чи знаєте як поліпшити свій стан? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутись у разі потреби? Знайдіть і підготуйте список корисних контактів. Не бійтесь і не соромтесь звертатися за допомогою, якщо вона потрібна.

Дбайте про самовідновлення! Обов’язково знаходьте час для відпочинку, саморегуляції і задоволення нагальних потреб (вода, їжа теплий одяг, ліки, фізичні вправи тощо), щоб поновити сили, зберегти здоров’я і не допустити вигорання. Знайте, що діти, які бачать довкола сильних, спокійних, впевнених і бадьорих дорослих, швидше повертаються до норми.

Якщо Ви відчуваєте потребу у додаткових знаннях з психології, психологічній підтримці чи допомозі – зверніться до фахівця, якому довіряєте, або відкритих до взаємодії психологічних спільнот.

Вірте – все буде добре! Ми впораємось! Ми переможемо! Кожен із нас чесною працею і вірою наближає цю перемогу.
Слава Україні!

Онлайн-заходи психологічної підтримки освітян

 

Шановні колеги-освітяни!

Ситуація сьогодення підштовхує гуртуватись і ділитися досвідом. Це важливо задля перемоги!

Аби таке гуртування було ефективнішим – викладачі Інституту післядипломної освіти та психологи науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка підготували техніки та вправи швидкої психологічної стабілізації, заходи психологічної підтримки освітян.

Розпочинаємо цикл зустрічей, що присвячені психологічній стабілізації та взаємопідтримці.

Можете повідомити про ці заходи ваших колег.

Гуртуймося, бо разом ми – сила!

ЗАХОДИ

 

Дата та час Назва заходу Реєстрація Спікер (організатор)
17.03.2022р.

13.00-14.00

інтервізійна  група для працівників психологічної служби системи освіти м. Києва “Психологічна підтримка в кризовій ситуації”

 

Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка
17.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар для педагогів, психологів    «Екстрена психологічна допомога» Зареєструватися кризовий психолог Кора Воронков (Ізраїль);

організатор НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

18.03.2022р.

15.00-16.00

вебінар для освітян «Як дорослий може допомогти дитині у час війни?» Зареєструватися Ольга Хмелєва-Токарєва, завідувачка НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка ;

організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО

22.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар «Ресурси та психологічна підтримка освітнього процесу в період військових дій» Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка
24.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар-дискусія «Психологічна служба: завдання, цілі, можливості у час війни» Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Чекаємо на Вас!

 

 

Ресурси психологічної підтримки під час збройної агресії Росії в Україні

 

ДОРОСЛИМ:

З метою психологічної підтримки громадян України, які страждають від наслідків збройної агресії Росії, цілодобово працює безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені». Проєкт реалізується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства охорони здоров’я та Інституту когнітивного моделювання.
Тривога, панічні атаки, ознаки депресії у Вас або Ваших близьких – не чекайте, в умовах війни стан буде погіршуватися.
Щоб отримати допомогу, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті. Далі за Вашим запитом модератори платформи підберуть спеціаліста і він якнайшвидше зв’яжеться з Вами.
Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

Якщо ж Ви психолог за освітою, можете (за бажання) долучитися до  Проєкту та надавати на волонтерській основі послуги клієнтам платформи, заповнивши форму.

Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання у співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та фахівцями проєкту «Друг» розробила бот https://t.me/friend_first_aid_bot першої психологічної допомоги. Він стане в пригоді у перші години після травматичної події.

Також бот містить рекомендації щодо збереження психологічного здоров’я.

Міністерство освіти і науки України у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».

Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

  • перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
  • пересуваються в інші міста;
  • залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.

Ці відео – швидка «психологічна» допомога. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.

Працівникам психологічної служби у системі освіти міста Києва:

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка створив групу “Психологічна підтримка в кризовій ситуації” у Facebook для навчання та взаємопідтримки працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва. Якщо бажаєте приєднатися –  відправте запит на вступ до групи.

ДІТЯМ:

Мультфільм “Що робити малечі, коли лунає сирена?”

В першу чергу – слухатись дорослих. Триматися за руку та завжди триматись в полі зору матері чи іншої близької людини, яка поруч. Сенсомоторні вправи допоможуть малечі справитися з тривогою – дати вихід емоціям через тіло. Це суттєво допоможе дитині справитись з напруженням, а, отже, і батькам – справитись з небажаними поведінковими проявами. Тримаймося! Перемога скоро!

Мультфільм “Гімнастика для тих, кому складно сидіти на одному місці”

Коли у дитини накопичуються емоції – дуже важливо їх вчасно виразити. Рух – це саме те, що потрібно. За допомогою комплексу психологічних вправ можна (і потрібно) позбавити дитину зайвої напруги, негативних емоцій та допомогти регулювати стресові реакції. До того ж, вправи, подані дитині у вигляді яскравого мультфільму сприймаються як гра, та не потребують присутності спеціаліста з психології. Це прості техніки саморегуляції, які в умовах постійного стресу вкрай потрібні. Також будуть корисними і для дорослих.

Мультфільм про початок російсько-української війни 

Слуханка для української малечі. Казки (Аудіокнига)

Зміст:

  1. «Добрий день, мої малята»
  2. «Рукавичка»
  3. «Колобок»
  4. «Про лисичку-куму»
  5. «Осел і Лев»
  6. «Як ворона украла корову»
  7. «Про розумну дівчинку»
  8. «Жаба боязкіша від зайця»
  9. «Вовк і бусел»
  10. «Лисичка, гарбуз, скрипка та капкан»
  11. «Про липку та зажерливу бабу»
  12. «Хитрий півень»
  13. «Заячий холодок»
  14. «Фаетон»
  15. «Миша хатня і миша польова»
  16. «Вовк і Кіт»
  17. «Сім лозин»
  18. «Сват і кмітлива дівчина»
  19. «Лисиця і Цап у ямі»
  20. «Про пані Сюди і пані Туди»

 

Перша психологічна допомога: Посібник для працівників на місцях

Цей посібник, схвалений багатьма міжнародними організаціями, відображає наукові дані та загальну думку міжнародної професійної спільноти щодо надання підтримки людям одразу після надзвичайно стресових подій. Він призначений тим, хто має можливість надавати допомогу людям, які пережили надзвичайно стресову ситуацію. У посібнику описана процедура надання людям підтримки з повагою до їхньої гідності, культури та можливостей. Посібник також надає інформацію про те, як починати діяти в новій ситуації безпечно для себе та інших і не завдавати своїми діями шкоди.
Незважаючи на свою назву, перша психологічна допомога включає як психологічну, так і соціальну підтримку.

Перша психологічна допомога: Посібник для працівників на місцях

День безпечного Інтернету

Щорічно кожного другого вівторка лютого у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day). 8 лютого 2022 року він проходитиме під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”, яке закликає всі зацікавлені сторони об’єднатися, щоб зробити Інтернет безпечнішим і кращим місцем для всіх користувачів, особливо для дітей та молоді.

Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету, це запрошення до спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду. День безпечного Інтернету надає унікальну можливість для проведення заходів з онлайн-безпеки  разом зі всім світом.

Важливість питання безпечного Інтернету зумовлена тим, що сучасна людина не уявляє свого життя без глобальної мережі, оскільки та дає багато інформації й можливостей. Однак, молоде покоління не завжди усвідомлює, що може чекати на них у віртуальному просторі. Значимість проблеми безпечного Інтернету потребує постійної уваги до неї з боку закладу освіти та батьків.

З метою підвищення інформаційної компетентності учасників освітнього процесу, створення сприятливих умов для підготовки молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, забезпечення захисту дитини від шкідливих інформаційних впливів, акцентування уваги на важливості безпечної поведінки у Всесвітній мережі рекомендовано провести у закладах освіти інформаційно-просвітицькі заходи до Дня безпечного Інтернету.

Навчально-методичні ресурси:

Безпека дітей в Інтернеті (вебсайт Міністерства освіти і науки України)

Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

Навчально-методичний посібник “Онлайк”

Навчально-методичний посібник «Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість»

ДЕНЬ БЕЗПЕЧНОГО ІНТЕРНЕТУ/Відео для дітей/Початкова школа/НУШ

Навчальні матеріали проєкту #Stop_SEXтинг

“Кібербулінг – що це та як це зупинити?” (відповіді від фахівців ЮНІСЕФ, міжнародних експертів з питань кібербулінгу та захисту дітей)

Освітній серіал “Про кібербулінг для підлітків” 

Як захистити дітей в інтернеті? підбірка матеріалів для педагогів та батьків ві ЮНІСЕФ та Всеукраїнського громадського центру “Волонтер”:

Онлайн-курс “Права людини в освітньому просторі”

Вікіпедія:Інтернет-безпека

Відеорозмова з професійними спільнотами “Безпека підлітків у мережі Інтернет”

Курс із мережевого етикету й безпеки

Мікрокурс “Безпека дитини в Інтернеті: від загроз до можливостей” від платформи “Уміти”

Посібник Клан Кліц-Клац. Виховання дітей в цифрову еру

Робочий зошит для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо)

Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)

Цифрові інструменти та можливості Google для інформаційної безпеки: відео

Допомагаємо дітям досліджувати Інтернет свідомо. Центр безпеки Google

Посібник з протидії мови ненависті «Закладинки»

Ресурси від організації “Ла-Страда Україна”:

Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»

Навчально-методичний посібник «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», в якому розміщено заняття для учнів та учениць «Протидія кібербулінгу або лайфхак, як користуватись Інтернетом безпечно», (ст. 141)

Безпека дітей в Інтернеті. Ліфлет «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?» 

Навчальний анімаційний ролик «Цінуй життя!»

Канал “Права людини та Інтернет”

Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проектів ОБСЄ в Україні:

«Захисти свою персональну інформацію»;

«Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу»

Центр безпеки Google. Батьківський контроль: “Допомагаємо встановлювати правила користування цифровим контентом”

Відеоуроки для професіональних спільнот від проєкту Ради Європи  «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:

Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн

Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж

Відеоурок 3 – Секстинг

Відеоурок 4 – Секс-чатинг

Відеоурок 5 – Грумінг

Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти

Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» від проєкту Ради Європи  «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».

Рекомендації  Міжнародного союзу електрозв’язку щодо захисту дітей у цифровому середовищі:

«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для батьків та освітян»;

«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для індустрій»;

«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для органів державної влади».

Урок – гра для 4-го класу «Безпечний Інтернет та правила роботи в ньому»

Міні-книга про права та правила безпеки дітей у цифровому середовищі та робочий зошит від Міжнародного союзу електрозв’язку «У мережі з Санго» ;

«Робочий зошит із безпеки в цифровому середовищі. Виконай завдання разом із Санго».

Вебінари Школи онлайн-безпеки дітей

Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

Дитяча безпека в Інтернеті: технології та рекомендації на допомогу батькам.

Дія Влог // Безпека дітей в інтернеті

Проєкт Міністерства цифрової трансформації України “Безпека дітей в Інтернеті”. Додаткові матеріали

Освітні матеріали (відеоуроки), розроблені Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти і науки України  спільно з Громадською організацією «МІНЗМІН»:

Відеопоради про приватність та безпеку у соціальних мережах:

Соціальні відео:

Online сексуальне насильство над дітьми (коротка версія)

Online сексуальне насильство над дітьми (кібер грумінг)

Соціальна реклама про захищеність дітей в Інтернеті

Онлайн – секрети Open Kids

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною є порушенням її прав.

Період кампанії «16 днів проти насильства» охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти тематичні уроки, лекції, вебінари, круглі столи та інші інформаційно-просвітницькі і профілактичні заходи щодо запобігання насильству та експлуатації дітей, використовуючи інформаційно-довідкові матеріали, розміщені на офіційних вебсайтах:

Інформацію про заплановані заходи рекомендовано розмістити на сайтах закладів освіти та сайтах їх засновників, а також поінформувати учасників освітнього процесу.

Запобігання та протидія жорстокому поводженню, насильству, домашньому насильству щодо дітей, булінгу, а також формування безпечного освітнього середовища є одними із пріоритетів роботи практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти. Тому психологічна служба у ситемі освіти міста Києва завжди активно долучається до проведення акціії «16 днів проти насильства». 25 листопада 2021 року у Києві Акцію розпочне онлайн-форум “Ні – насильству і булінгу”за участю Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, Служби у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації, НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, педагогів, практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти міста.

Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству:

Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”

Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”

Нагадуємо про діяльність “гарячих ліній” за номерами:

  • 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
  • 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
  • 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
  • 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна дитяча «гаряча лінія».

Іформаційна кампанія “Стоп булінг”

Шановні колеги-освітяни!

Просимо вас долучитися до проведення просвітницьких заходів щодо протидії булінгу у закладах освіти та інформувати педагогічних працівників та батьківську громадськість про можливість отримання безоплатної правової допомоги, зокрема, поспілкуватися у чат-ботах з юристом.

Інформаційні матеріали можна завантажити за покликаннями: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/orgaizaciyi-yaki-zajmayutsya-pitannyami-buingu-v-ukrayini (ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНі)

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti(БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТі)

Перехід на «літній» час: як мінімізувати стрес і успішно адаптуватися до змін

Двічі на рік ми традиційно переводимо стрілки годинника – на «літній» час і на «зимовий». Дати, коли переводять годинники в Україні, дуже просто визначити– щороку це остання неділя березня та остання неділя жовтня.

Тож цього року в ніч з 27 на 28 березня о 3 годині потрібно перевести годинники на одну годину вперед.

Нині і так достатньо факторів, які провокують у людини стрес, а зміна часу може стати для багатьох  ще одним із них. Адже, коли змінюється налагоджений графік нічного сну і денної активності, ми відчуємо нервове виснаження, нестачу сил, починаємо хворіти.

Переведення годинника на «літній» час дається людині значно важче ніж «зимовий перехід». Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну. Окрім того, вважається, що адаптованим часом для жителів України є постійний «зимовий» час. Учені стверджують, що перехід на «літній» час не відповідає нашому біологічному ритму і шкодить здоров’ю. Дослідження засвідчують згубний вплив на людину процедури переведення часу. Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, і через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являються стрибкоподібні зміни артеріального тиску, порушується синхронізація систем життєдіяльності людини. Часто люди скаржаться на сонливість, втомлюваність, зниження працездатності, погіршення настрою, дратівливість, меланхолію або навіть депресію.

Найгірше переносять зміну часу люди, що мають проблеми з кров’яним тиском та захворюваннями серця і судин. У зоні ризику також люди з метеозалежністю, схильністю до депресії, діти та люди похилого віку.

За спостереженнями, у перші, після переведення стрілок, дні різко зростає кількість інфарктів, збільшується кількість нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод, зростають показники конфліктності людей, збільшується кількість людей з високим рівнем психоемоційного стресу, зростає кількість самогубств.

Окрім іншого, негативні наслідки переводу годинників на здоров’я людини можуть бути ще й посилені неправильним способом життя. Тому, «готуватись» до цієї події краще завчасу, правильно корегуючи свої повсякденні звички і режим дня.

У цьому матеріалі зібрані поради про те, як легше звикнути до нового ритму та зменшити вплив переведення годинника на організм. Використання цих правил дозволить Вашому внутрішньому годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.

Починати адаптовуватися варто хоча б за тиждень до переведення годинників.

Отже:

  • Найкращим способом захиститись від негативних наслідків переведення стрілок годинника є повноцінний і якісний сон.

За кілька днів до майбутнього переведення годинників варто почати лягати спати раніше ніж напередодні. Наприклад: першого дня – на 15 хвилин, потім –  на 30 хвилин, далі – на 45 хвилин, поки, зрештою, плавно не зміните режим сну на 1 годину. Якщо не змогли зробити це завчасу – не біда, теж саме можна зробити в перший тиждень після зміни часу на «літній». Щоб швидше «вирівняти» графік сну, ще й просинайтесь щоранку на 10 хвилин пізніше. Таким чином, організм зможе легше адаптуватись до «зсуву» у режимі дня.

  • Готуйтеся до наступного дня заздалегідь.

У перші дні після переведення годинника (а краще – взагалі взяти цю практику за звичку), варто готуватися до наступного дня заздалегідь. Підготуйте “на завтра” все, що можете: одяг, сумку, взуття, документи тощо. Це зекономить вам необхідний час та нерви і знизить стрес від ранку за новим режимом.

  • Головне завдання – висипатись. (Пам’ятайте, що повноцінний сон має тривати не менше 8 годин).

А на це впливають не тільки тривалість, але й умови сну. Забезпечте собі правильні умови для засинання: провітріть приміщення (кисень необхідний організму, щоб краще відпочити), засинайте в тиші і темряві (так вашому мозку буде набагато простіше розслабитися), не користуйтеся перед сном ґаджетами. А ще, у кімнаті, де ви спите, має бути прохолодно (ідеальна температура для сну – не більше 18-20 градусів за Цельсієм).

  • Вечеряйте не пізніше, ніж за 2-3 години до сну, інакше перенавантажите організм і замість відпочинку він буде перетравлювати їжу.
  • Перед сном корисно буде трохи прогулятися надворі.
  • Тепла ванна чи душ, масаж або медитація ввечері знімають напругу і втому, допомагають швидше заснути і проснутися наступного дня відпочилим і бадьорим.
  • Перед сном добре випити теплого молока (можна з медом).
  • Вранці дайте собі можливість поступово відійти від сну. Коли прокидаєтесь, не варто одразу «підриватися» з ліжка. Лікарі радять після пробудження кілька хвилин полежати, щоб адаптувати організм до нового часу пробудження. Подаруйте собі кілька хвилинок лінощів.
  • Навіть якщо ви не прихильник спорту, після пробудження спробуйте зробити мінімальний комплекс фізичних вправ. Наприклад, добре потягніться, потім підійміться з ліжка та зробіть нахили шиї та тіла у різні сторони. Це дозволить остаточно позбавитись від залишків сну та наповнить енергією.
  • Увімкніть зранку ритмічну музику, вона забезпечить вам бадьорий підйом і додасть позитивної енергії на весь день.
  • Приймайте контрастний душ. Він активізує роботу головного мозку, що позитивно впливає на адаптацію організму при переході на «літній» час. Ранковий контрастний душ, особливо після фізичних вправ, допоможе підбадьоритися та налаштуватися на активний день.
  • Влаштовуйте собі піші прогулянки на свіжому повітрі та приймайте “сонячні ванни”. Сонячне світло у розумних дозах позитивно впливає на функції головного мозку і вегетативної нервової системи, яка регулює роботу всього організму. Саме тому після довгої похмурої зими сонячні дні підіймають людині настрій та дають енергію. А піші прогулянки не просто розвивають м’язи ніг, але і тримають у тонусі весь організм. У поєднанні із сонячним світлом прогулянки допомагають зняти стрес та почувати себе краще під час адаптації до нового режиму.
  • Вживайте натуральні вітаміни та слідкуйте за харчуванням. Аби укріпити свій імунітет та психіку, варто збільшити кількість корисних речовин у вашому тілі. І кращий вибір – це вживання багатих вітамінами овочів та фруктів. Наприклад, цитрусових. Крім того, уважніше ставтеся до харчування,  бо воно дуже впливає на самопочуття. На період адаптації варто відмовитися від жирної і «гострої» їжі, кофеїну та алкоголю, варто обмежити солодке.   Їжте продукти, багаті кальцієм і білком: куряче м’ясо горіхи, сир, кефір, та інші кисломолочні продукти. Медики також радять більше вживати чистої води без газу. Саме води, а не чаю, кави, соку та інших напоїв.
  • Не пийте тонізуючі напої у другій половині дня.
  • Не перевтомлюйтеся і не нервуйте. Уникайте фізичних та емоційних перенавантажень та стресових ситуацій.
  • За необхідності, «знімайте» стрес і емоційну напругу знайомими і дієвими для нас способами. Спорт, до прикладу, чудово знімає і м’язову і нервову напругу; добре  допомагають також трав’яні чаї, дихальна гімнастика, ароматерапія, психологічні вправи.
  • Будьте поблажливі до себе, дайте організму адаптуватися до змін, відпочивайте, релаксуйте, спілкуйтесь з приємними Вам людьми, слухайте улюблену музику, думайте про хороше.
  • Не піддавайтеся загальному навіюванню: не думайте про те, що звикнути до нового ритму життя буде дуже складно. Можливо, особисто Ви і не відчуєте негативного впливу, адже це залежить від дуже багатьох факторів.
  • Якщо Ви належите до людей із «групи ризику» і маєте причини хвилюватися щодо значного погіршення свого стану у період зміни часу із «зимового» на «літній», приділіть у цей період більше уваги своєму здоров’ю  і самопочуттю, а за потреби, зверніться до відповідних фахівців – вони підкажуть, що робити саме Вам.

Можна помітити, що велика частина порад,  які мають допомогти  впоратися із стресом від переведення годинника,  універсальні, вони, в цілому, відповідають правилам здорового способу життя, а тому  їх варто було б ввести у своє повсякдення на постійній основі, аби завжди добре почуватися і бути здоровим – здоровим фізично, психічно і психологічно.

Будьте здорові!

НМЦ практичної психології і соціальної роботи рекомендує

Карантин, що триває вже рік, безумовно впливає на життя кожного з нас. Усі ми опинилися у непростій ситуації, яка потребує витримки, душевних сил та розуміння. Дорослих та дітей турбують різні проблеми. Батьків – як правильно пояснити дітям серйозність ситуації,  як  не втратити дорогоцінний час в очікуванні покращення. Вчителів –  як організувати дистанційне навчання та забезпечити якість освіти. Але насамперед всіх дорослих турбує одне: як допомогти дітям впоратись із навантаженням, в першу чергу  – психологічним.

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка рекомендує педагогічним працівникам :

  • при спілкуванні з підлітками пам’ятайте і використовуйте знання з вікової психології щодо цього віку; будьте уважним слухачем;
  • враховуйте характер оточення підлітка; звертайте увагу на зміни у поведінці дитини, аналізуйте її стосунки з однолітками;
  • будуйте стосунки з підлітками на основі взаємоповаги, будьте в спілкуванні доброзичливими, щирими, спокійними і доступними;
  • вселяйте впевненість у тому, що всі проблеми можна вирішити конструктивно;
  • допомагайте підлітку усвідомити його особистісні ресурси;
  • залучайте дитину до соціально значимої діяльності, давайте доручення,  які б підвищували її авторитет в очах однолітків;  створюйте дитині ситуації успіху, вселяйте віру в її сили і можливості;
  • допомагайте в успішній реалізації здібностей дитини та у визначенні планів на майбутнє;
  • проявляйте співчуття і розуміння; запобігайте випадкам ображення, приниження, психологічного та фізичного насилля в закладі освіти як збоку дітей так і з боку дорослих;
  • тримайте тісний зв’язок із психологічною службою закладу освіти, за потреби звертайтеся за допомогою до практичного психолога та соціального педагога.

 Щоб підтримати дитину, радимо батькам:

– сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами;

– залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти;

– завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан;

 – покажіть, що дитина вам не байдужа, дайте відчути, що вона бажана; демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;

– не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;

– виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування;

 – підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;

 – тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності;

 –  майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

Педагогічним колективам та адміністраціям шкіл:

– створити у школі інформаційний куточок з методичною літературою, інформацією про телефони довіри, даними про адреси і режими роботи центрів психологічної допомоги, інших фахівців;

– провести психолого-педагогічні семінари, організувати майстер-класи запрошених фахівців із тем: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Взаємодія учителів і підлітків», «Вибір адекватних методів педагогічного впливу»;

– під час підготовки до педрад проводити вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;

– організувати інформування батьків із тем: «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів» та ін.;

– провести  бесіди з учнями про цінність особистості й сенс життя ; диспути «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія», «Життя прекрасне» (цикл занять, присвячених життєвим цінностям); акції: «Я обираю життя!», «День позитиву» та флешмоби «Посмішка», «Життя видатних людей», «День без конфліктів» та інші); провести конкурс фотографій (на тему життєвих цінностей), диспути для старшокласників («Від протистояння до розуміння!», спільні з учителями історії, літератури, образотворчого мистецтва уроки (бесіди, твори-роздуми на основі літературних творів та історичних подій, виставки малюнків) тощо;

– створити у закладі шкільну службу порозуміння з навчанням учнів-медіаторів.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

 Для психологів, педагогів та батьків:

  1. Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» – https://bit.ly/39GpVHZ
  2. Навчально-методичний посібник «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», в якому розміщено заняття для учнів та учениць «Протидія кібербулінгу або лайфхак, як користуватись Інтернетом безпечно», ст. 141 – https://bit.ly/3pNEXBm
  3. Ліфлет «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?» – https://bit.ly/3jdpS9W
  4. Вебінар «Мистецтво бути щасливою людиною»  – https://youtu.be/MS7PSp2OR44        
  5. Вебінар «Психоемоційна саморегуляція в умовах дистанційного навчання» –  https://youtu.be/C4Riqpj-u0Q
  6. Вебінар «Абетка стресостійкості: психологічне розвантаження педагога» – https://www.youtube.com/watch?v=46-VWgma4bc&feature=youtu.be 

Для батьків:

 Відеопоради для батьків «Як батькам бути в ресурсі?» https://www.youtube.com/watch?v=05FHWDwegKM&feature=youtu.be

Як впоратись зі стресом? Вправи та техніки для дорослих і підлітків:

  1. Психологічна вправа «Безпечне місце» – https://youtu.be/lcpPR7sKwys
  2. Психологічна вправа «Дари мудреців» – https://youtu.be/ljSnP5NHpMc
  3. Психологічна вправа для зниження стресу  «Метелик» – https://youtu.be/NPmeFLGlzz8 
  4. Психологічна вправа «Подорож на хмаринці» – https://youtu.be/a1mrSqGRsPk
  5. Психологічні вправи «Дихання як ресурс», «Потік світла» – https://youtu.be/V0gETieE-3s
  6. Психологічна вправа «Шукаємо власний ресурс» – https://youtu.be/GG525TYP-FE
  7. Психологічна вправа «Як зняти стрес?» – https://youtu.be/EeybzrbfEOw

Як батькам бути в ресурсі?

Відео поради для батьків Як батькам бути в ресурсі?