Archive for Психологічна едукація

Посібник “Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)?”

Розуміння посттравматичного стресового розладу
Цей посібник розроблений для того, щоб допомогти людям з посттравматичним стресовим розладом більше зрозуміти свій стан. Окрім опису травми, симптомів посттравматичного стресового розладу та ефективних методів його лікування, посібник досліджує ключові фактори підтримки ПТСР, зокрема: необроблені спогади, переконання про травму та її наслідки, а також стратегії подолання травми, включаючи уникнення.

Посібник написано у дружній та зрозумілій формі, він є вичерпним джерелом інформації для тих, хто страждає на посттравматичний стресовий розлад. Матеріал викладено доступно і зрозуміло, представлено приклади та діаграми.

Посібник “Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)”

Посібник “Розмови про війну”

Українські діти та підлітки під час війни потребують турботи і уваги дорослих, а, також, зрозумілої інформації про події навколо.

Асоціація психологів Португалії на допомогу батькам, опікунам та педагогам підготувала посібник «Розмови про війну» українською мовою.

Розмови про війну дозволяють дорослим розуміти, що діти знають про війну і її події, корегувати можливі неправильні ідеї, фільтрувати інформацію, до якої діти мають доступ та способи цього доступу, відкривати канали комунікації (для цих та інших розмов) та, що найважливіше, транслювати дітям відчуття  захищеності.

Психологи радять вислуховувати занепокоєння дітей щодо війни, розмовляти з ними та відповідати на поставлені запитання. Відкриті та щирі розмови захистять психіку дитини, а також допоможуть повернути відчуття безпеки. Крім цього, у такий спосіб батьки та педагоги зможуть заохотити дітей і підлітків бути допитливими.

Із посібника «Розмови про війну» дорослі дізнаються:

  • чому важливо говорити з дітьми про війну;
  • в який спосіб і в якому обсязі подавати таку інформацію;
  • чи розуміють діти значення слова «війна», що вони думають та відчувають щодо неї;
  • як відповідати на конкретні запитання про війну;
  • як завдяки бесіді про війну навчати дитину ненасильницькій поведінці та заохочувати її до розбудови миру.

До посібника внесено поширені запитання про війну, а також підказки для дорослих, що можуть допомогти під час розмови з дітьми.

Про практичну конференцію для працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва «Практики психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни»

 

28 квітня 2022 року відбулася практична  онлай-конференція для працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва «Практики психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни».

Робота розпочалась з вітального вступного слова завідувачки науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка і модератора заходу Ольги Василівни Хмелєвої-Токарєвої, яка налаштувала учасників на роботу і ознайомила з програмою конференції.

До роботи конференції доєдналась Вікторія В’ячеславівна Назаревич – кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, тренер навчально-освітніх тренінгів, керівник освітніх програм Інституту інтергативної арт-терапії. «Терапевтична інтервенція і лялькотерапія у військовій кризі при роботі із дітьми» – тема, яку ґрунтовно, структуровано і послідодовно висвітлила Вікторія В’ячеславівна.

Про дієві і екологічні техніки стабілізації психологічного стану у дітей та дорослих (ігрова терапія, робота з пластичними матеріалами тощо), ефективність яких підтверджена психологічною практикою у кризових умовах, розповіла Людмила Стреж – практичний психолог, системно-сімейний арт-терапевт, консультант в методах КПТ та арт-терапіїї, навчаючий тренер в напрямку “дитяча психологія, арт-терапія та арт-педагогіка”.

Людмила Стреж “Теніки на стабілізіцію емоційного стану у дітей та дорослих”: презентація

Завідувачка НМЦ практичної психології і соціальної роботи Ольга Василівна Хмелєва-Токарєва  розмовляла з учасниками конференції про особливості психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни, відповідала на важливі та актуальні запитання, що стосуються роботи практичного психолога та соціального педагога закладу освіти, ділилася покликаннями на професійні онлайн-ресурси, інформацією про  діючі супервізійні та балінтовські групи, групи психологічної підтримки тощо.

Сподіваємося, що учасникам стануть у нагоді отримані під час конференції нові знання, вони зможуть застосовувати їх як в професійній діяльності, так і для самодопомоги та психологічної допомоги рідним і близьким.

Дякуємо усім за активну участь та співпрацю!

Галерея

Ресурси від психологів Інституту післядипломної освіти

з/п

Назва

Коротка анотація

Посилання

1. «Граючи – долаємо стрес і зростаємо» – презентація Презентація містить ігри і техніки роботи з дітьми, що сприяють набуттю комунікативних навичок, саморозкриттю. Переглянути презентацію
2. «Як підтримати дитину, впоратись з кризою» – презентація Психологічна підтримка та допомога у надзвичайних ситуаціях: поради щодо стабілізації психологічного стану батьків, рекомендації щодо психологічної підтримки дітей різного віку. Переглянути презентацію
3. «Психологічна відновлюваність (resilience) та посттравматичне зростання» – презентація Презентація містить матеріали  за темою «Сприяння постравматичному зростанню». Переглянути презентацію
4. Вправа «Стрес має великі очі» – відео Пояснення природи травми. Переглянути відео 
5. «Модель кризової допомоги RAPID» – відео Модель було розроблено співробітниками університету Джона Гопкінса для тих, хто надає допомогу в кризових ситуаціях та не має базової психологічної чи медичної освіти. Переглянути відео
6. «Акценти сьогодення. Психологічні складнощі та їх подолання» – відео Відео анонсує ключові напрямки реалій сьогодення, що потребують персонального осмислення та психологічного опрацювання. Переглянути відео
7. «Гострий стрес – психологічне реагування» – відео Відео присвячено розмаїттю психологічних реакцій на виклики війни та різні аспекти “нормального реагування” на анормальні умови життя. Переглянути відео
8. «Практики самопідтримки» – відео Поради щодо практик швидкої психологічної стабілізації. Переглянути відео
9. «Постукування» – відео Вправа допомагає швидко повернути собі відчуття тіла. Переглянути відео
10. «Релаксація за методом Джекобсона» – відео Вправа  допомагає швидко повернути собі відчуття тіла та зняти гострий стрес. Переглянути відео
11. «Психологічна стабілізація – чотири елементи» – відео Вправа допомагає швидко повернути собі відчуття тіла, оскільки активізує різні канали сприйняття (різні елементи). Виконання вправи потребує до 10 хвилин, та її ефект дуже відчутний протягом кількох годин. Переглянути відео
12. «Канали сприйняття в психологічній стабілізації» – відео Активізація каналів сприйняття – тактильного, нюхового, зорового – допомагає якнайшвидше “повернутись в тіло”. Переглянути відео
13. «Емоційний термометр»  – відео Метод самодіагностики емоційної напруги за допомогою кольору. Переглянути відео
14. «Груповий протокол подолання стресу» – відео Груповий протокол подолання стресу є розробкою фахівців з EMDR – терапії, та є дуже ефективним для швидкого опрацювання тілесної напруги та стресового емоційного навантаження. Переглянути відео
15. «Подолання страхів» – відео Алгоритм дій з подолання страхів, що інтегрує принципи методу EMDR та арт-терапії. Переглянути відео
16. «Намалюй свою тварину»  – відео Арт-терапевтична вправа “Намалюй свою тварину” спрямована на трансформацію тілесної напруги, що виникла внаслідок стресу. Переглянути відео
17. «Арт-терапевтична вправа «Знайди образ себе» – відео Вправа допомагає розкрити, «побачити» внутрішній потенціал та персональні ресурси. Переглянути відео

 

Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації від ЮНІСЕФ.

Що додати до валізки безпеки та як допомогти дітям знести звуки вибухів.

Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації і навіть перебування вдома під час війни вимагає значно більше витримки і психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам’ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:

  1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.
  2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);
  3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;
  4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:

  1. Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.
  2. Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.
  3. Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не появляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.
  4. Дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

Рекомендації розроблені Маріанною Онуфрик, керівницею ГО “Соціальна синергія” та “Родина для осіб з інвалідністю”

«Важливі навички в періоди стресу: iлюстроване керівництво»

 

«Важливі навички в періоди стресу» – це ілюстроване керівництво, розроблене для того, щоб навчити людей краще справлятися з несприятливими обставинами. Посібник підтримує впровадження рекомендацій ВООЗ з управління стресом, ілюструє практичні та легкі поради для зниження його рівня.

Завантажити посібник можна за посиланням.

Рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в умовах воєнного стану

До відома та врахування у роботі фахівців психологічної служби у системі освіти!

В умовах воєнного стану в Україні, масової евакуації та переміщення дітей, сімей з дітьми з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, значно зростає загроза життю та здоров’ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей.

Міністерством соціальної політики разом із Міністерством внутрішніх справ з метою посилення захисту дітей в умовах воєнного стану розроблено рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в
умовах воєнного стану.

 

Поради педагогам щодо відновлення освітнього процесу в умовах війни

Нині перед нами постають несподівані життєві, професійні виклики. Нам доводиться жити і працювати в надзвичайно складних умовах. Всім нам: і педагогам, і батькам, і дітям зараз потрібна психологічна підтримка і допомога, щоб вистояти і зберегти своє емоційне і психічне здоров’я, вберегти себе і близьких, продуктивно працювати на благо нашої країни й задля перемоги.
У ситуаціях небезпеки та стресу дорослі є для дітей опорою, їх емоційний стан – орієнтиром, індикатором безпеки. За цих умов учитель може бути не лише передавачем інформації, а й джерелом психологічної підтримки і зцілення. Учитель може зробити досить багато для того, щоб заспокоїти учнів, переключити їх увагу, дати відчуття захищеності, зменшити напругу та стрес. Зрештою, вже саме повернення до навчання (звичної діяльності), постійний контакт з педагогами та однокласниками допоможе дітям відчути стабільність та відновити відчуття безпеки. А це зараз найважливіше…

Переконані, що ваша професійність, емпатійність, людяність і любов до дітей допоможуть гідно подолати всі робочі проблеми і складнощі. А щоб результати вашої діяльності щонайбільше сприяли збереженню та відновленню психологічного та психічного благополуччя дітей, психологи радять дещо переглянути і відкоригувати звичні підходи до організації навчання, з урахуванням розгортання бойових дій на нашій території.

Поради педагогам:

Сплануйте всі етапи і моменти дистанційного навчання в нових умовах. Спираючись на минулий досвід дистанційної роботи, спробуйте прорахувати та уникнути ймовірних проблем та помилок.

Перед тим, як розпочати роботу з дітьми – попіклуйтеся про себе: свою безпеку, своє самопочуття, свій фізичний і психологічний комфорт (наскільки це можливо), задоволення базових фізіологічних потреб. Щоб плідно, а головне, бережно і турботливо взаємодіяти з дітьми, Ви маєте бути у силі й у ресурсі.

Подбайте про безпеку. Обговоріть з дітьми план дій у випадку небезпеки, повітряної тривоги тощо. У разі потреби, дійте чітко за цим планом.

Демонструйте дітям спокій і впевненість. Пам’ятайте, що діти більше реагують на те, як ми поводимось і розмовляємо, а не на те, що ми говоримо.

Намагайтеся створити безпечний, добре організований простір спілкування, з чіткими і зрозумілими дітям правилами. Учні мають відчувати Вашу впевненість, щирість, відкритість і небайдужість.

Пам’ятайте, що мета дистанційного навчання під час війни – це не тільки і не стільки набуття і засвоєння предметних знань, а й психологічна підтримка, просте спілкування. Дайте дітям відчуття єднання, близькості, згуртованої спільноти. Виділіть трішки часу для щирого неформального спілкування з учнями не за темою уроку, наприклад, на початку зустрічі й наприкінці. Особливо варто це робити, якщо Ваш урок перший, або останній за розкладом. Такі відступи не заберуть багато часу, проте, продемонструють дітям вашу підтримку і розуміння ситуації, допомагатимуть їм справлятися з цими непростими обставинами, гуртуватимуть клас.

Як би це не звучало, але надолуження знань зараз не найважливіше. Не форсуйте навчання, починайте з простого (наприклад, повторення вивченого), щоб відновити здатність мозку сприймати розумове навантаження. Дайте дітям відчуття впевненості – “я можу”, це підвищить концентрацію уваги, продуктивність, покращить загальний стан. Не забувайте створювати ситуації успіху!

Для більш ефективного засвоєння учнями матеріалу, подавайте його невеликими частинами, більше включайте дітей у практичну діяльність, що матиме наочний результат. Відзначайте й підтримуйте навіть невеликі успіхи у навчанні.

Будьте поблажливі до учнів. Важливо пам’ятати, що через дію стресу розумові процеси уповільнюються. Механізм стресу такий, що раціональне сприйняття інформації вимикається. У таких умовах інформація сприймається повільніше і гірше. Тому треба розуміти, що, безперечно, Ви деякий час помічатимете зниження знань у своїх учнів. Окрім того, травматичний досвід провокує загальний регрес у розвитку дитини і чим дитина менша, тим помітніше це буде.

Вибираючи навчальний, стимулювальний матеріал, намагайтеся оминати той, що може викликати у дітей асоціації, пов’язані з подіями війни.

Запобігайте негативних оцінок, оцінюйте діяльність, а не особистість.

Уникайте об’ємних домашніх завдань. З психологічного погляду було б добре, якби якомога більше завдань були пов’язані із роботою руками.

Не тисніть на дітей розмовами про відставання від програми і неможливістю опрацювати та засвоїти весь навчальний матеріал. Це у нинішніх умовах неважливо і несуттєво, лише призводить до збільшення тривоги та стресу.

З розумінням і терпінням ставтеся до дитячої неуважності й інертності на заняттях.

Будьте чуйними до самопочуття та емоційного стану дітей. За потреби, акцентуйте на цьому увагу: допоможіть, підтримайте. При найменших підозрах на емоційне неблагополуччя дитини, зверніться до шкільного психолога, поговоріть з батьками (за обставинами). Також потрібно попередити психолога і про появу у класі негативних групових явищ психологічного характеру.

Підбадьорюйте своїх учнів. Використовуйте цілющі властивості гумору. Не будьте надто серйозними і занепокоєними. Жартуйте, відповідайте на жарти дітей, якщо це доречно, адже гумор і сміх знижують стрес та напругу.

Дайте змогу дітям виявляти емоції. На їх прояви реагуйте обережно, розповідайте про прийнятні форми виявлення негативних емоцій, не соромте за прояви страху і тривоги.

Під час занять, за потреби, використовуйте вправи для саморегуляції та емоційної стабілізації, прості тілесні практики.

Не навантажуйте дітей своїми переживаннями та проблемами, не розповідайте про Ваш трагічний досвід. Розмовляючи з дітьми, відповідаючи на їх запитання будьте щирими, але фільтруйте інформацію, зважаючи на вік, рівень розвитку і травматичний досвід своїх учнів, не діліться песимістичними роздумами і чутками. Надлишок інформації може налякати дитину, викликати страх та почуття беззахисності.

Будьте готові до того, що на занятті можуть бути присутні діти, які перенесли травмуючу подію або втрату, проявляйте розуміння, тактовність і чуйність.

Не обговорюйте і не ставте під сумнів правильність рішень і дій батьків щодо безпеки дітей, адже саме батьки несуть за них відповідальність.

Пам’ятайте про загальні правила дистанційного навчання та гігієну користування ґаджетами.

Підтримуйте в учнів оптимізм, впевненість у ЗСУ і нашій перемозі. За можливості, дайте змогу дітям ділитися «суперсилою» – тим, що допомагає їм справлятися з нинішніми жахливим подіями і обставинами. За будь-якої нагоди робіть акцент на силі і стійкості дитини.

Було б добре, якби у правильності вибору форм і методів спілкування та емоційної підтримки дітей різного віку та травматичного досвіду педагог звірявся з практичним психологом закладу освіти.

Піклуйтеся про своє емоційне та фізичне здоров’я. Чи Ви «у нормі»? Чи знаєте як поліпшити свій стан? Чи потрібна Вам допомога? Чи знаєте до кого звернутись у разі потреби? Знайдіть і підготуйте список корисних контактів. Не бійтесь і не соромтесь звертатися за допомогою, якщо вона потрібна.

Дбайте про самовідновлення! Обов’язково знаходьте час для відпочинку, саморегуляції і задоволення нагальних потреб (вода, їжа теплий одяг, ліки, фізичні вправи тощо), щоб поновити сили, зберегти здоров’я і не допустити вигорання. Знайте, що діти, які бачать довкола сильних, спокійних, впевнених і бадьорих дорослих, швидше повертаються до норми.

Якщо Ви відчуваєте потребу у додаткових знаннях з психології, психологічній підтримці чи допомозі – зверніться до фахівця, якому довіряєте, або відкритих до взаємодії психологічних спільнот.

Вірте – все буде добре! Ми впораємось! Ми переможемо! Кожен із нас чесною працею і вірою наближає цю перемогу.
Слава Україні!

Онлайн-заходи психологічної підтримки освітян

 

Шановні колеги-освітяни!

Ситуація сьогодення підштовхує гуртуватись і ділитися досвідом. Це важливо задля перемоги!

Аби таке гуртування було ефективнішим – викладачі Інституту післядипломної освіти та психологи науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка підготували техніки та вправи швидкої психологічної стабілізації, заходи психологічної підтримки освітян.

Розпочинаємо цикл зустрічей, що присвячені психологічній стабілізації та взаємопідтримці.

Можете повідомити про ці заходи ваших колег.

Гуртуймося, бо разом ми – сила!

ЗАХОДИ

 

Дата та час Назва заходу Реєстрація Спікер (організатор)
17.03.2022р.

13.00-14.00

інтервізійна  група для працівників психологічної служби системи освіти м. Києва “Психологічна підтримка в кризовій ситуації”

 

Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка
17.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар для педагогів, психологів    «Екстрена психологічна допомога» Зареєструватися кризовий психолог Кора Воронков (Ізраїль);

організатор НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

18.03.2022р.

15.00-16.00

вебінар для освітян «Як дорослий може допомогти дитині у час війни?» Зареєструватися Ольга Хмелєва-Токарєва, завідувачка НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка ;

організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО

22.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар «Ресурси та психологічна підтримка освітнього процесу в період військових дій» Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка
24.03.2022р.

15.00-16.30

вебінар-дискусія «Психологічна служба: завдання, цілі, можливості у час війни» Зареєструватися організатор – НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка

Чекаємо на Вас!

 

 

Ресурси психологічної підтримки під час збройної агресії Росії в Україні

 

ДОРОСЛИМ:

З метою психологічної підтримки громадян України, які страждають від наслідків збройної агресії Росії, цілодобово працює безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені». Проєкт реалізується за підтримки Офісу Президента України, Міністерства охорони здоров’я та Інституту когнітивного моделювання.
Тривога, панічні атаки, ознаки депресії у Вас або Ваших близьких – не чекайте, в умовах війни стан буде погіршуватися.
Щоб отримати допомогу, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті. Далі за Вашим запитом модератори платформи підберуть спеціаліста і він якнайшвидше зв’яжеться з Вами.
Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн.

Якщо ж Ви психолог за освітою, можете (за бажання) долучитися до  Проєкту та надавати на волонтерській основі послуги клієнтам платформи, заповнивши форму.

Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання у співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та фахівцями проєкту «Друг» розробила бот https://t.me/friend_first_aid_bot першої психологічної допомоги. Він стане в пригоді у перші години після травматичної події.

Також бот містить рекомендації щодо збереження психологічного здоров’я.

Міністерство освіти і науки України у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз».

Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:

  • перебувають з дітьми в бомбосховищах та укриттях;
  • пересуваються в інші міста;
  • залишаються вдома та чекають на повернення рідних-героїв із зони бойових дій.

Ці відео – швидка «психологічна» допомога. Для них створено окрему сторінку на офіційному сайті МОН та на Youtube-каналі МОН.

Працівникам психологічної служби у системі освіти міста Києва:

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка створив групу “Психологічна підтримка в кризовій ситуації” у Facebook для навчання та взаємопідтримки працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва. Якщо бажаєте приєднатися –  відправте запит на вступ до групи.

ДІТЯМ:

Мультфільм “Що робити малечі, коли лунає сирена?”

В першу чергу – слухатись дорослих. Триматися за руку та завжди триматись в полі зору матері чи іншої близької людини, яка поруч. Сенсомоторні вправи допоможуть малечі справитися з тривогою – дати вихід емоціям через тіло. Це суттєво допоможе дитині справитись з напруженням, а, отже, і батькам – справитись з небажаними поведінковими проявами. Тримаймося! Перемога скоро!

Мультфільм “Гімнастика для тих, кому складно сидіти на одному місці”

Коли у дитини накопичуються емоції – дуже важливо їх вчасно виразити. Рух – це саме те, що потрібно. За допомогою комплексу психологічних вправ можна (і потрібно) позбавити дитину зайвої напруги, негативних емоцій та допомогти регулювати стресові реакції. До того ж, вправи, подані дитині у вигляді яскравого мультфільму сприймаються як гра, та не потребують присутності спеціаліста з психології. Це прості техніки саморегуляції, які в умовах постійного стресу вкрай потрібні. Також будуть корисними і для дорослих.

Мультфільм про початок російсько-української війни 

Слуханка для української малечі. Казки (Аудіокнига)

Зміст:

  1. «Добрий день, мої малята»
  2. «Рукавичка»
  3. «Колобок»
  4. «Про лисичку-куму»
  5. «Осел і Лев»
  6. «Як ворона украла корову»
  7. «Про розумну дівчинку»
  8. «Жаба боязкіша від зайця»
  9. «Вовк і бусел»
  10. «Лисичка, гарбуз, скрипка та капкан»
  11. «Про липку та зажерливу бабу»
  12. «Хитрий півень»
  13. «Заячий холодок»
  14. «Фаетон»
  15. «Миша хатня і миша польова»
  16. «Вовк і Кіт»
  17. «Сім лозин»
  18. «Сват і кмітлива дівчина»
  19. «Лисиця і Цап у ямі»
  20. «Про пані Сюди і пані Туди»