Archive for Події

Школа молодого спеціаліста

29 жовтня 2026 року відбулася чергова зустріч Школи молодого спеціаліста для практичних психологів та соціальних педагогів столиці. Цього разу фокус уваги був зосереджений на веденні ділової та службової документації, яка є основою правової безпеки та впевненості у професійних діях.
За бланками та формами ховається набагато більше – захист прав кожного учасника освітнього процесу та відповідальність за прийняті рішення. Разом фахівці шукали відповіді на такі запитання:
    • Як організувати ефективний психологічний супровід у сучасних реаліях?
    • Як правильно реагувати на звернення та в яких ситуаціях варто перенаправляти клієнта до профільних служб?
    • Як підготувати супровідні документи, чітко окреслити межі повноважень і при цьому зберегти власний ресурс?

Поза цим, учасники розбирали реальні кейси, обговорювали актуальні питання повсякденної діяльності, пізнавали професійні тонкощі роботи. Протягом зустрічі теорію та практику доповнювали вправи й техніки для емоційного відновлення та підтримки ресурсу.
Родзинкою заходу стало знайомство з авторською розробкою Катерини Шикоряк – грою «Стоп-фейк». Цей інтерактивний інструмент допомагає розвивати критичне мислення та навчає ефективно розпізнавати маніпуляції в інформаційному просторі.
Тримаємо психологічний стрій та впевнено рухаємося далі!

СТАНДАРТ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ «ТЕРМІНОЛОГІЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ»

Цей Стандарт державної мови унормовує та систематизує терміни і визначення понять у сфері безбар’єрності, сприяє розвитку та поширенню української термінології з питань безбар’єрності, забезпечує єдність уживання термінів в офіційному спілкуванні, нормативно-правових актах, освітній,
науковій, професійній та публічній комунікації, а також підвищує рівень суспільної обізнаності щодо принципів безбар’єрності, рівності прав і можливостей та поваги до людської гідності. Стандарт спрямований на забезпечення коректної, недискримінаційної та людиноцентричної комунікації.

Рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 01.10.2026 № 279 «Про затвердження стандарту державної мови «Термінологія безбар’єрності»

Стандарт державної мови «Термінологія безбар’єрності»

Національний тест з медіаграмотності

Сучасний інформаційний простір вимагає від кожного з нас розвинених навичок медіаграмотності, адже маніпуляції, дипфейки та фейкові новини стають дедалі складнішими для розпізнавання. 26 жовтня 2026 року в Україні стартував п’ятий Національний тест із медіаграмотності.

Ініціативу реалізують Міністерство культури України та Міністерство цифрової трансформації України в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». Тестування проходить на платформі «Дія.Освіта».

Мета тесту — перевірити рівень медіаграмотності громадян і сприяти розвитку навичок критичного мислення, фактчекінгу, розпізнавання маніпуляцій і дезінформації, а також підвищенню обізнаності у сфері цифрової безпеки та відповідального користування інформаційними ресурсами.

Цьогорічний тест розроблено з урахуванням актуальних викликів інформаційної безпеки. Він містить 25 практичних запитань, що моделюють життєві ситуації. Кожне запитання передбачає чотири варіанти відповіді. До завдань додаються пояснення, які допомагають зрозуміти правильні відповіді, поглибити знання та уникати поширених помилок.

Після проходження тесту учасники одразу отримають результати з діаграмою та оцінкою рівня медіаграмотності. Також передбачено можливість завантажити сертифікат, поділитися досягненнями в соціальних мережах і переглянути підсумки тестування в особистому кабінеті «Моя освіта».

Долучитися до тестування може кожен охочий незалежно від віку чи професії.

Перевірити свої навички медіаграмотності можна з 26 до 30 жовтня 2026 року включно на платформі «Дія.Освіта». Для участі необхідно зареєструватися за покликанням.

18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Торгівля людьми – це злочин проти волі та гідності особи, сучасна форма рабства, яка в умовах воєнного стану набула особливої гостроти. Через вимушену міграцію, втрату роботи та психологічну вразливість тисячі громадян (особливо жінки, підлітки та діти) опиняються в зоні підвищеного ризику. Адже злочинці часто використовують психологічну вразливість, стрес та фінансову скруту людей.
Як розпізнати пастки вербувальників: психологічні маркери
Злочинці часто діють через психологічний тиск та маніпуляції.
🛑 Ознаки небезпечної пропозиції («червоні прапорці»):
  • Квапливість та тиск: вас змушують прийняти рішення «просто зараз», не даючи часу подумати або порадитися.
  • Секретність: просять нікому не розповідати про умови роботи, навчання чи поїздки («Нікому не кажи, це секретна та унікальна пропозиція»).
  • Утримання контролю: наполягають на передачі оригіналу паспорта, телефону чи паролів під будь-яким приводом.
  • Нереальні обіцянки: обіцяють “золоті гори” без жодного досвіду та зусиль.
🛡️ Правила особистої безпеки:
  • Документи — тільки ваші. Ніколи й нікому не віддавайте свій паспорт (зробіть та збережіть цифрові копії в «хмарі»).
  • Офіційність і повна прозорість. Працюйте чи навчайтеся лише за зрозумілими, легальними договорами.
  • Контроль маршруту. Завжди повідомляйте близьким точний маршрут та точну адресу вашого перебування, надайте контакти тих, хто поруч, перешліть копію контракту.
  • Секретний пароль. Домовтеся з рідними про кодове слово, яке в телефонній розмові означатиме: «Я в небезпеці, мені потрібна допомога!».
📞 Куди звертатися по допомогу (безкоштовно та анонімно):
  • 1547 — Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
  • 527 (або 0 800 505 501) — Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
  • 112 — Єдина служба екстреної допомоги в країнах ЄС.
  • 102 — Національна поліція України.
Як вберегти підлітка від експлуатації в мережі: рекомендації батькам та опікунам
Сьогодні вербування підлітків у 80% випадків починається у  соціальних мережах. Вербувальники та шахраї «полюють» там, де  тінейджери проводять найбільше часу: у TikTok, Instagram, Telegram та онлайн-іграх. Шахраї пропонують дітям легкі гроші (наприклад, побути «кур’єром», перевести гроші між картками, зняти відео, залишити коментарі або надіслати приватні фото, які потім стають інструментом шантажу/сексуальної експлуатації).
Через прагнення до фінансової незалежності, цікавість або психологічну вразливість підлітки часто стають жертвами трудової чи сексуальної експлуатації в інтернеті, навіть не виходячи з власної кімнати.
 
⚠️ Головні схеми онлайн-вербування: на що “ловлять” підлітків?
    1. «Легкий заробіток» або вакансії-пастки
        • Як це виглядає: Оголошення про роботу «для студентів та школярів від 14 років», «без досвіду», «2 години на день із телефону за 1000–2000 грн».
        • У чому суть пастки: Дитину втягують у незаконну діяльність – пропонують побути «кур’єром» (розносити заборонені речовини), «грошовим мулом» (надавати свою банківську картку для переказу сумнівних грошей за відсоток) або залишати платні коментарі на шахрайських ресурсах.

    2. Романтичний гастінг (закоханість-пастка)
        • Як це виглядає: У соцмережах підлітку (частіше дівчатам, але й хлопцям) пише привабливий «одноліток» (або трохи старший). Починається бурхливий онлайн-роман із компліментами та віртуальними подарунками.
        • У чому суть пастки: Втершись у довіру, маніпулятор просить надіслати особисті фото/відео або запрошує на «реальну зустріч» у винайняту квартиру/інше місто, де дитина потрапляє у повну залежність.

    3. Секстінг-шантаж
        • Як це виглядає: Новий онлайн-знайомий пропонує обмінятися інтимними фото («тільки між нами»).
        • У чому суть пастки: Як тільки дитина надсилає фото, тон спілкування змінюється. Починаються погрози: «Якщо не заплатиш гроші / не виконаєш мої умови / не приїдеш за адресою – я розішлю ці фото твоїм батькам, вчителям та друзям».

Як зрозуміти, що підліток потрапив у тенета маніпуляторів?
Батькам варто звернути увагу на такі зміни в поведінці:
    • Дитина різко ховає екран смартфона або ноутбука, коли ви заходите в кімнату.
    • З’явилися нові дорогі речі, гаджети чи гроші, походження яких дитина не може, чи не хоче чітко пояснити.
    • Підліток став надмірно тривожним, дратівливим, замкнутим або навпаки – постійно перебуває в стані стресу через повідомлення.
    • Дитина починає заводити розмови про те, що «школа не потрібна», «можна заробляти в інтернеті секретними способами».

Дії батьків: Батьківський контроль має трансформуватися у довіру та цифрову грамотність. Будувати відкритий діалог без критики. Знати, з ким дитина спілкується в мережі. Пояснити, що жодна легальна робота не потребує відправки оголених фото чи збереження таємниці від батьків.

5 кроків захисту (інструкція для батьків)
  • Замініть тотальний контроль на цифрову культуру. Замість того, щоб нишком читати переписки (що зруйнує довіру), навчіть дитину базових правил: не ділитися в мережі домашньою адресою, номером школи, геолокацією та фото документів.
  • Обговоріть «правило приватності». Поясніть підлітку: «Усе, що потрапило в інтернет бодай на секунду, залишається там назавжди. Ніколи не надсилай нікому фото, які ти б не наважився показати мені чи вчителям».
  • Навчіть критично ставитися до пропозицій “легких грошей”. Поясніть, що безкоштовний сир – тільки в мишоловці. Якщо робота не вимагає зусиль, але обіцяє великі гроші, – дитину намагаються використати в кримінальній схемі.
  • Станьте “безпечною гаванню”. Дитина має знати: щоб не сталося, яку б помилку вона не вчинила (навіть якщо відправила інтимне фото чи втратила гроші) – вдома її не покарають, а захистять. Якщо підліток боїться вашого гніву, він піде за допомогою до шантажистів, а не до вас.
  • Використовуйте помічників (фахових). До прикладу: запропонуйте підлітку разом пройти корисний та анонімний Telegram-бот «Залишайся в безпеці» (@stay_in_safe_ua_bot) від Міжнародної організації з міграції (МОМ), який у формі гри вчить розпізнавати небезпечні вакансії.
🚨 Що робити, якщо найгірше сталося?
Якщо ви дізналися, що дитину шантажують, експлуатують або вимагають гроші/послуги онлайн:
    • Не сваріть і не звинувачуйте дитину. Вона – жертва злочину.
    • Збережіть докази. Зробіть скріншоти листування, профілю шахрая, номерів карток, куди вимагали переказати кошти. Не видаляйте чат одразу.
    • Зверніться до Кіберполіції. Заяву можна подати онлайн на сайті cyberpolice.gov.ua або зателефонувати 0 800 505 170.
    • Отримайте психологічну підтримку. Зверніться до практичного психолога вашого закладу освіти або на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного).

  1.  Рекомендації працівникам психологічної служби 

Завдання психологічної служби – своєчасне інформування, розвиток безпекової компетентності учасників освітнього процесу та формування психологічної резистентності до маніпулятивного впливу.

  • учні 1–4 класів: перегляд мультфільмів про правила безпечної поведінки, бесіди та ігри-моделювання на тему безпечної поведінки з незнайомцями (онлайн та офлайн);
  • учні 5–9 класів: інтерактивні заняття («Час на перевірку», «Мої дані під захистом»), розбір ситуацій щодо фейкових чатів у месенджерах і сумнівних кастингів, перегляд просвітницьких роликів, робота з пам’ятками;
  • старшокласники та студенти: тренінги, психологічні практикуми з виявлення маніпулятивних технік вербування (онлайн-шантаж, закоханість-пастка), дебати, аналіз онлайн-вакансій, квести, робота з чат-ботами;
  • педагоги: методичні практикуми та семінари-тренінги (навчання педагогів алгоритмам виявлення непрямих ознак психологічного або цифрового насильства, вербування та шантажу в учнівській спільноті; розбір сучасних технік маніпуляцій злочинців та навчання педагогів методам розвитку критичного мислення), інструктажі та кейс-методи (опрацювання чітких покрокових протоколів реагування та перенаправлення у разі виявлення кіберзлочинів або зміни психоемоційного стану дитини тощо);
  • батьки: тематичні консультації, надсилання інформаційних буклетів у батьківські чати.
Також корисним буде розміщення на офіційному сайті закладу освіти та на інформаційних стендах дописів, пам’яток, номерів гарячих ліній.
Ресурси та інструментарій для працівників психологічної служби
🌐 Офіційні платформи та інструменти
  • Сайт 527.org.ua – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (за підтримки МОМ). Містить розділи з порадами щодо безпечного працевлаштування та навчання за кордоном.
  • Чат-бот у Telegram «Залишайся в безпеці» (@stay_in_safe_ua_bot) – інтерактивний інструмент від Представництва МОМ в Україні. Допомагає користувачам оцінити ризики привабливих пропозицій роботи чи навчання та навчає безпечної міграції.
📚 Методичні посібники та програми
Бережіть себе та розвивайте психологічну стійкість до маніпуляцій!

Обидва професійні стандарти затверджено, зареєстровано та внесено до Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій (ЄРК-КП): https://register.nqa.gov.ua/uk/standards.

Стандарти визначають сучасні вимоги до професійної діяльності фахівців, їхніх компетентностей і трудових функцій та формують єдині орієнтири для професійної підготовки й розвитку.

Серед ключових змін, які визначає стандарт, — чітке розмежування професійних ролей практичного психолога закладу освіти та соціального педагога.

Практичний психолог зосереджується насамперед на психологічному супроводі учасників освітнього процесу, підтримці їхнього психологічного благополуччя та психічного здоров’я, психологічній діагностиці, профілактичній, просвітницькій і консультативній роботі, а також участі у створенні психологічно безпечного освітнього середовища.

Роль соціального педагога фокусується на соціально-педагогічній підтримці, захисті прав та інтересів дитини, сприянні її соціалізації та адаптації, профілактиці негативних явищ, роботі з дітьми та сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, та взаємодії закладу освіти із сім’єю, громадою й іншими суб’єктами підтримки.

ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «Соціальний педагог» затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 18.09.2026 р. № 1602.

Переглянути та завантажити професійний стандарт “Соціальний педагог”

ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «Практичний психолог закладу освіти» затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 18.09.2026 р. № 1603.

Переглянути та завантажити професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти»

4 жовтня – День працівників освіти

2 жовтня – Міжнародний день соціального педагога

Методична конференція “Збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах реформування психологічної служби”

10 вересня 2026 року відбулась методична конференція “Збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах реформування психологічної служби” для працівників психологічної служби у системі освіти м. Києва.
У центрі уваги учасників конференції — актуальні зміни у діяльності психологічної служби, стратегічні орієнтири її розвитку, сучасні підходи до організації психологічної та психосоціальної підтримки, а також професійні можливості фахівців.
Про напрями розвитку психологічної служби системи освіти України поінформувала Надія Лунченко, завідувачка лабораторії прикладної психології освіти Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України. У доповіді «Стратегічні вектори діяльності психологічної служби системи освіти України» вона окреслила основні зміни та перспективи подальшого розвитку психологічної служби.
Серед ключових змін – запровадження багаторівневого підходу до організації та надання психологічної і психосоціальної підтримки. Його врахування під час планування та здійснення діяльності психологічної служби дає змогу диференціювати підтримку відповідно до потреб учасників освітнього процесу.
Працівники науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка зосередили увагу на важливих напрямах методичної роботи та професійному розвитку практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти.
Соціальна педагогиня Вікторія Торліна розкрила тему «Цифрові онлайн-інструменти», висвітливши можливості використання сучасних цифрових ресурсів у професійній діяльності працівників психологічної служби.
Практична психологиня Тетяна Гулєвич презентувала тему «Школа молодого спеціаліста як простір адаптації» та означила основні підходи до професійної підтримки й розвитку фахівців на початку їхньої професійної діяльності.
Під час конференції учасників також було ознайомлено  з основними заходами та методичними ініціативами науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи на 2026–2027 навчальний рік.
Зміст конференції засвідчив важливість посилення професійної спроможності працівників психологічної служби, розвитку сучасних форм роботи та забезпечення доступної, своєчасної й диференційованої психологічної та психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу.
Методична конференція стала простором для професійного діалогу, обміну досвідом та визначення актуальних завдань працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва в умовах сучасних викликів та воєнних загроз.

Впровадження превентивних інструментів з протидії торгівлі людьми

Навесні 2026 року команда фахівців науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка провела інтерактивні заняття для здобувачів освіти 7–9 класів київських шкіл «Лови мрію, а не пастку». Ці заходи реалізуються в рамках програми «Впровадження превентивних інструментів з протидії торгівлі людьми» представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.
30 дівчат та 40 хлопців розглянули важливе та актуальне питання: як подбати про власну безпеку в контексті серйозної соціальної проблеми – торгівлі людьми. У різних формах роботи учасники тренінгів спростовували міфи щодо явища торгівлі людьми, збирали безпечну «валізу» для виїзду за кордон, вчилися бачити «тривожні дзвіночки» в небезпечних ситуаціях, тестували Національну гарячу лінію з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, відпрацьовували алгоритми безпечної поведінки через практичні кейси, знайомилися з  тематичним онлайн – тренажером “Щось пішло не так” та квестом з безпечного працевлаштування, грали в настільну гру «Рожеві окуляри».

Бажаємо здобувачам освіти завжди впевнено йти до своїх мрій, оминаючи будь-які пастки!

Фотогалерея

Підсумкова зустріч «Школи молодого спеціаліста 2025/2026»

Рік кропіткої праці – позаду!
7 травня 2026 року у науково-методичному центрі практичної психології та соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка відбулася підсумкова зустріч «Школи молодого спеціаліста 2025/2026» для практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти м. Києва.
НМЦ став для молодих спеціалістів не просто осередком, де здобувають знання, уміння та навички, а справжнім «місцем сили», адже саме тут вони професійно зростали, обмінювалися досвідом, шукали емоційну опору та підтримували один одного у найскладніші моменти.
На «фінішній прямій» слухачі мали нагоду пригадати початок свого професійного шляху, проаналізувати власні відчуття та обговорити, як виклики поступово ставали цінним професійним досвідом.
Водночас фахівці підбили підсумки роботи, окреслили перспективи розвитку у наступному році, а також приділили особливу увагу психопрофілактиці емоційного виснаження, опанували техніки ресурсозбереження та підтримки ментального здоров’я.
Дякуємо за спільну роботу, драйв, думки та щирі емоції!
Ви — неймовірні! Пишаємося вашими здобутками й нашою професійною спільнотою! Разом тримаємо психологічний стрій!