Archive for Для педагогів

В рамках інформаційної кампанії до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи пропонує для ознайомлення практичний гайд для педагогів.

Інформаційний гайд «Педагогам про торгівлю людьми»

Нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі людьми та захисту дітей в Україні ґрунтується на Конвенції ООН про права дитини, Кримінальному кодексі України, законах України «Про протидію торгівлі людьми», «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постановах Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми», від 23.05.2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми», від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», розпорядженні Кабінету Міністрів України від 03.09.2026 № 875-р «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року», а також інших нормативно-правових актах, що регулюють питання виявлення постраждалих, захисту прав дітей, надання допомоги та міжвідомчої взаємодії.

За даними Європейської комісії, оприлюдненими 17 жовтня 2025 року на підставі статистики Євростату, у країнах Європейського Союзу впродовж 2013–2023 років було зареєстровано понад 83 000 осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

Кількість зареєстрованих випадків торгівлі людьми з метою трудової експлуатації у 2023 році зросла на 70,5% порівняно з 2019 роком.
Торгівля людьми – це не обов’язково перетин державного кордону чи викрадення людини. Вона може відбуватися в межах однієї країни, міста чи навіть громади. Її метою є експлуатація людини, а конкретні обставини мають значення для правової оцінки ситуації. Торгівля людьми може бути пов’язана з різними формами експлуатації, зокрема примусовою працею, примусовим жебрацтвом, сексуальною експлуатацією, втягненням у злочинну діяльність, примусовим шлюбом та іншими формами експлуатації. Конкретні обставини мають значення для правової оцінки ситуації. Людина не винна в тому, що її обманули або використали. Відповідальність лежить на тих, хто вчиняє експлуатацію. Європейські інституції окремо наголошують на ризиках для дітей, людей, які вимушено переміщуються, та інших осіб, що опинилися у вразливих обставинах.

Що важливо знати педагогам про торгівлю людьми:

Потерпілим від торгівлі людьми може стати будь-хто. Вік, стать, матеріальний стан і рівень освіти не гарантують захисту від обману.
Пастка не завжди виглядає як загроза, а торгівля людьми не обов’язково передбачає викрадення. Людину можуть втягнути в експлуатацію через обман, маніпуляції, зловживання довірою або вразливим становищем. Іноді небезпечні стосунки починаються з добровільного погодження на роботу чи подорож.
Щоб стати жертвою злочину, необов’язково виїжджати за кордон. Експлуатація можлива і всередині країни – у вашому місті, селі чи навіть знайомому оточенні. Отже, якщо ви залишаєтеся вдома і не плануєте закордонних поїздок, це ще не гарантує повної безпеки.
Не всі потерпілі усвідомлюють, що їх експлуатують. За зовні звичайними трудовими відносинами часто приховується злочин. Людину можуть переконувати, що вона має борг і зобов’язана відпрацювати витрати на дорогу чи житло, або що вона взагалі не має права припинити роботу. Страх, залежність і погрози ускладнюють звернення по допомогу.
Соціальні мережі можуть використовувати для встановлення довіри. Небезпечний контакт не завжди починається з підозрілої пропозиції. Спочатку це можуть бути компліменти, дружнє спілкування, обіцянки підтримки, подарунки чи пропозиції про допомогу.
Небезпека може приховуватися за пропозицією допомоги. Обіцянка безкоштовного житла, перевезення, працевлаштування чи оформлення документів сама по собі не є ознакою злочину. Проте важливо насторожитися, якщо допомога супроводжується вимогами секретності, контролем пересування, передаванням документів або незрозумілими зобов’язаннями.
Людину можуть експлуатувати через її залежність від інших. Коли людина не має власних коштів, житла, документів, підтримки або не знає мови країни перебування, їй може бути складніше відмовитися від небезпечних умов. Цим можуть користуватися ті, хто прагне встановити контроль.
Після звільнення від експлуатації людині може знадобитися тривала підтримка. Безпека, оформлення необхідних документів, пошук житла, правова допомога, психологічна підтримка та повернення до навчання чи роботи можуть бути важливими складовими відновлення.
Діти особливо потребують захисту дорослих. Через вік, залежність від дорослих, потребу у визнанні та недостатній життєвий досвід їм може бути складніше розпізнати маніпуляцію або самостійно вийти з небезпечної ситуації.

Не існує однієї універсальної ознаки, за якою можна достовірно визначити, що дитина постраждала від торгівлі людьми. Але існують тривожні сигнали, на які варто звернути увагу педагогам:

Зміни в емоційному стані та поведінці дитини, зокрема, вона стала надмірно тривожною, замкнутою, наляканою, уникає певних тем або людей, поводиться так, ніби боїться наслідків власних слів та дій.
Підозрілі онлайн-знайомства та пропозиції. Невідома або малознайома особа обіцяє дитині гроші, дорогі подарунки, роботу або легкий заробіток, наполягає на секретності чи особистій зустрічі.
Сумнівні пропозиції щодо роботи чи поїздки. Обіцяють високу оплату без зрозумілих умов, просять передати документи, приховують інформацію про роботодавця або вимагають їхати без можливості повідомити близьких.
Ознаки контролю та залежності. Інша особа контролює пересування, спілкування чи заробіток дитини, говорить замість неї, обмежує контакти або погрожує їй чи її близьким.

Важливо: кожен із цих сигналів може мати й інші пояснення, тому не варто робити передчасних висновків. Слід уважно вислухати дитину, не ставити навідних запитань і діяти відповідно до встановленого алгоритму захисту.

Перед проведенням профілактичної роботи з учнями доцільно обговорити з колегами такі питання:

Чи вміють наші учні відрізняти безпечну пропозицію роботи від потенційно ризикованої?
Чи знають діти, до кого звернутися, якщо знайомий в інтернеті починає вимагати секретності або контролювати їх?
Чи маємо ми зрозумілий алгоритм реагування на підозру щодо експлуатації дитини?
Як забезпечити підтримку дитині, не звинувачуючи її та не поширюючи конфіденційну інформацію?
Чи навчаємо ми дітей не лише розпізнавати небезпеку, а й перевіряти інформацію, відстоювати власні кордони та звертатися по допомогу?

Професійний акцент: педагог не повинен самостійно встановлювати факт торгівлі людьми. Його завдання – помітити можливі ознаки небезпеки, уважно поставитися до слів дитини, забезпечити належне реагування та допомогти їй отримати фахову підтримку.

У роботі з дітьми та підлітками необхідно:

поглиблювати знання учнів, зокрема тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, про ризики експлуатації та способи захисту від торгівлі людьми;
розвивати навички критичного мислення;
формувати навички безпечної поведінки, оцінювання ризиків і звернення по допомогу в небезпечних ситуаціях;
визначати контакти за якими можна звернутися за порадою та допомогою.

Питання, які можна обговорити з учнями:

«Якщо людина погодилася їхати за кордон, то вона сама відповідає за наслідки». – Ні. Згода на поїздку чи роботу не означає згоди на експлуатацію.
«Якщо людина не звертається по допомогу, то її все влаштовує». – Ні. Людина може боятися погроз, не довіряти іншим, відчувати сором або не знати, куди звернутися.
«Небезпеку можна розпізнати за зовнішністю незнайомця». – Ні. Важливі не зовнішність і перше враження, а поведінка, умови пропозиції, обман, контроль та обмеження свободи.
«Захист від торгівлі людьми – це лише відповідальність окремих структур». – Ні. Важливу роль відіграють родина, заклади освіти, соціальні служби, громада та рівень поінформованості самої особи.

Не кожна небезпечна пропозиція виглядає небезпечною. Не кожна дитина, яка потребує допомоги, наважується про неї попросити. Іноді уважність дорослого, вчасне запитання та готовність вислухати стають першим кроком до порятунку.

Помічати. Запитувати. Підтримувати. Діяти.

Саме так формується середовище, у якому людська гідність і свобода мають справжню цінність.

Рекомендації для педагогів:

1. Створюйте атмосферу довіри. Діти мають знати, що можуть звернутися до дорослого й не наразитися на осуд. Не висміюйте їхню довірливість, помилки чи невдалий досвід спілкування.
2. Навчайте розпізнавати маніпуляції. Обговорюйте реалістичні ситуації: пропозиції заробітку, знайомства в соціальних мережах, прохання зберігати таємницю, запрошення на зустріч. Вчіть перевіряти інформацію та радитися з надійними
дорослими.
3. Розвивайте навички цифрової безпеки. Нагадуйте про захист персональних даних, геолокації, документів, паролів і приватних фотографій. Пояснюйте, що онлайн-знайомство не гарантує правдивості інформації про людину.
4. Дійте спільно. Якщо виникли підозри, дотримуйтеся алгоритмів захисту дітей у закладі освіти, залучайте практичного психолога, соціального педагога та відповідальних осіб відповідно до ситуації. Не намагайтеся самостійно проводити розслідування.

Алгоритм дій педагога, якщо дитина розповіла про небезпечну ситуацію

1. Вислухати. Зберігайте спокій, не перебивайте, дайте дитині можливість розповісти стільки, скільки вона готова. Не потрібно вимагати від дитини подробиць або доказів. Достатньо уважно вислухати її повідомлення, зафіксувати інформацію в установленому порядку та передати її відповідальним фахівцям.
2. Підтримати. Скажіть: «Дякую, що розповів/розповіла. Ти можеш розраховувати на допомогу. Те, що сталося, не робить тебе винним/винною».
3. Забезпечити безпеку. З’ясуйте, чи є безпосередня загроза, чи безпечно дитині повертатися додому та хто може бути надійним дорослим. Не слід автоматично повідомляти батьків про розповідь дитини, якщо є підстави вважати, що хтось із них може бути причетний до експлуатації або становити небезпеку для дитини. У такому разі необхідно діяти відповідно до встановленої процедури захисту дитини та залучати компетентні органи.
4. Повідомити відповідальних фахівців. Дійте відповідно до процедур захисту дітей та повідомлення компетентних органів. Не обіцяйте абсолютної таємниці, якщо для захисту дитини потрібно залучити інших.
5. Забезпечити подальшу підтримку відповідно до потреб дитини. Організуйте подальший супровід, зберігайте конфіденційність, не допускайте стигматизації та повторного травмування дитини.
6. Якщо є безпосередня загроза життю чи безпеці, потрібно невідкладно звернутися до відповідних екстрених служб. Не слід самостійно контактувати з імовірним кривдником або попереджати його про підозри.

Корисні контакти

1547 – урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та насильству стосовно дітей. Працює цілодобово.
527 або 0 800 107 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів. Працює щодня з 7:00 до 22:00. Безкоштовно та конфіденційно.
102 – поліція.

112 – екстрена допомога.

Якщо дитина перебуває в безпосередній небезпеці, необхідно невідкладно звернутися до екстрених служб.

Основний меседж для педагогів – не навчити дитину боятися світу, а допомогти їй розпізнавати небезпеку, довіряти власним відчуттям, перевіряти сумнівні пропозиції та знати, до кого звернутися по допомогу. Боротьба з торгівлею людьми починається не лише з інформування про ризики. Вона починається зі створення середовища, у якому дитину чують, її гідність поважають, а прохання про допомогу не залишається без відповіді.

Інформаційні джерела:

1. European Commission. The EU Anti-Trafficking Day: Key findings from 10 years of Human Trafficking Data. 17 October 2025. URL: https://home-affairs.ec.europa.eu/news/eu-anti-trafficking-day-key-findings-10-years-human-trafficking-data-2025-10-17_en
2. Eurostat. Trafficking in human beings in the EU: main findings 2013–2023.2025.URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-statistical reports/w/ks-01-25-027
3. Council of Europe. European Anti-Trafficking Day. URL:
https://www.coe.int/en/web/anti-human-trafficking/european-anti-trafficking-day
4. United Nations Office on Drugs and Crime (UNODC). Global Report on Trafficking in Persons 2024. URL: https://www.unodc.org/unodc/en/data-and-analysis/glotip.html
5. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527. URL: https://527.org.ua/
6. Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та насильству стосовно дітей 1547. URL: https://1547.ukc.gov.ua/
7. Національна поліція України. Офіційний вебсайт. URL: https://npu.gov.ua/

Інформаційний гайд «Педагогам про торгівлю людьми»

Gray Simple Minimal Presentation.mp4

Category: Головна сторінка, Для педагогів, Методичні ресурси |

Сокол Олена | 16.10.2026

No comments

18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Торгівля людьми – це злочин проти волі та гідності особи, сучасна форма рабства, яка в умовах воєнного стану набула особливої гостроти. Через вимушену міграцію, втрату роботи та психологічну вразливість тисячі громадян (особливо жінки, підлітки та діти) опиняються в зоні підвищеного ризику. Адже злочинці часто використовують психологічну вразливість, стрес та фінансову скруту людей.

Як розпізнати пастки вербувальників: психологічні маркери

Злочинці часто діють через психологічний тиск та маніпуляції.

🛑 Ознаки небезпечної пропозиції («червоні прапорці»):

Квапливість та тиск: вас змушують прийняти рішення «просто зараз», не даючи часу подумати або порадитися.
Секретність: просять нікому не розповідати про умови роботи, навчання чи поїздки («Нікому не кажи, це секретна та унікальна пропозиція»).
Утримання контролю: наполягають на передачі оригіналу паспорта, телефону чи паролів під будь-яким приводом.
Нереальні обіцянки: обіцяють “золоті гори” без жодного досвіду та зусиль.

🛡️ Правила особистої безпеки:

Документи — тільки ваші. Ніколи й нікому не віддавайте свій паспорт (зробіть та збережіть цифрові копії в «хмарі»).
Офіційність і повна прозорість. Працюйте чи навчайтеся лише за зрозумілими, легальними договорами.
Контроль маршруту. Завжди повідомляйте близьким точний маршрут та точну адресу вашого перебування, надайте контакти тих, хто поруч, перешліть копію контракту.
Секретний пароль. Домовтеся з рідними про кодове слово, яке в телефонній розмові означатиме: «Я в небезпеці, мені потрібна допомога!».

📞 Куди звертатися по допомогу (безкоштовно та анонімно):

1547 — Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми.
527 (або 0 800 505 501) — Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.
112 — Єдина служба екстреної допомоги в країнах ЄС.
102 — Національна поліція України.

Як вберегти підлітка від експлуатації в мережі: рекомендації батькам та опікунам

Сьогодні вербування підлітків у 80% випадків починається у соціальних мережах. Вербувальники та шахраї «полюють» там, де тінейджери проводять найбільше часу: у TikTok, Instagram, Telegram та онлайн-іграх. Шахраї пропонують дітям легкі гроші (наприклад, побути «кур’єром», перевести гроші між картками, зняти відео, залишити коментарі або надіслати приватні фото, які потім стають інструментом шантажу/сексуальної експлуатації).

Через прагнення до фінансової незалежності, цікавість або психологічну вразливість підлітки часто стають жертвами трудової чи сексуальної експлуатації в інтернеті, навіть не виходячи з власної кімнати.

⚠️ Головні схеми онлайн-вербування: на що “ловлять” підлітків?

1. «Легкий заробіток» або вакансії-пастки
  - - Як це виглядає: Оголошення про роботу «для студентів та школярів від 14 років», «без досвіду», «2 години на день із телефону за 1000–2000 грн».
    - У чому суть пастки: Дитину втягують у незаконну діяльність – пропонують побути «кур’єром» (розносити заборонені речовини), «грошовим мулом» (надавати свою банківську картку для переказу сумнівних грошей за відсоток) або залишати платні коментарі на шахрайських ресурсах.
2. Романтичний гастінг (закоханість-пастка)
  - - Як це виглядає: У соцмережах підлітку (частіше дівчатам, але й хлопцям) пише привабливий «одноліток» (або трохи старший). Починається бурхливий онлайн-роман із компліментами та віртуальними подарунками.
    - У чому суть пастки: Втершись у довіру, маніпулятор просить надіслати особисті фото/відео або запрошує на «реальну зустріч» у винайняту квартиру/інше місто, де дитина потрапляє у повну залежність.
3. Секстінг-шантаж
  - - Як це виглядає: Новий онлайн-знайомий пропонує обмінятися інтимними фото («тільки між нами»).
    - У чому суть пастки: Як тільки дитина надсилає фото, тон спілкування змінюється. Починаються погрози: «Якщо не заплатиш гроші / не виконаєш мої умови / не приїдеш за адресою – я розішлю ці фото твоїм батькам, вчителям та друзям».

Як зрозуміти, що підліток потрапив у тенета маніпуляторів?

Батькам варто звернути увагу на такі зміни в поведінці:

- Дитина різко ховає екран смартфона або ноутбука, коли ви заходите в кімнату.
- З’явилися нові дорогі речі, гаджети чи гроші, походження яких дитина не може, чи не хоче чітко пояснити.
- Підліток став надмірно тривожним, дратівливим, замкнутим або навпаки – постійно перебуває в стані стресу через повідомлення.
- Дитина починає заводити розмови про те, що «школа не потрібна», «можна заробляти в інтернеті секретними способами».

Дії батьків: Батьківський контроль має трансформуватися у довіру та цифрову грамотність. Будувати відкритий діалог без критики. Знати, з ким дитина спілкується в мережі. Пояснити, що жодна легальна робота не потребує відправки оголених фото чи збереження таємниці від батьків.

5 кроків захисту (інструкція для батьків)

Замініть тотальний контроль на цифрову культуру. Замість того, щоб нишком читати переписки (що зруйнує довіру), навчіть дитину базових правил: не ділитися в мережі домашньою адресою, номером школи, геолокацією та фото документів.
Обговоріть «правило приватності». Поясніть підлітку: «Усе, що потрапило в інтернет бодай на секунду, залишається там назавжди. Ніколи не надсилай нікому фото, які ти б не наважився показати мені чи вчителям».
Навчіть критично ставитися до пропозицій “легких грошей”. Поясніть, що безкоштовний сир – тільки в мишоловці. Якщо робота не вимагає зусиль, але обіцяє великі гроші, – дитину намагаються використати в кримінальній схемі.
Станьте “безпечною гаванню”. Дитина має знати: щоб не сталося, яку б помилку вона не вчинила (навіть якщо відправила інтимне фото чи втратила гроші) – вдома її не покарають, а захистять. Якщо підліток боїться вашого гніву, він піде за допомогою до шантажистів, а не до вас.
Використовуйте помічників (фахових). До прикладу: запропонуйте підлітку разом пройти корисний та анонімний Telegram-бот «Залишайся в безпеці» (@stay_in_safe_ua_bot) від Міжнародної організації з міграції (МОМ), який у формі гри вчить розпізнавати небезпечні вакансії.

🚨 Що робити, якщо найгірше сталося?

Якщо ви дізналися, що дитину шантажують, експлуатують або вимагають гроші/послуги онлайн:

- Не сваріть і не звинувачуйте дитину. Вона – жертва злочину.
- Збережіть докази. Зробіть скріншоти листування, профілю шахрая, номерів карток, куди вимагали переказати кошти. Не видаляйте чат одразу.
- Зверніться до Кіберполіції. Заяву можна подати онлайн на сайті cyberpolice.gov.ua або зателефонувати 0 800 505 170.
- Отримайте психологічну підтримку. Зверніться до практичного психолога вашого закладу освіти або на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного).

Рекомендації працівникам психологічної служби

Завдання психологічної служби – своєчасне інформування, розвиток безпекової компетентності учасників освітнього процесу та формування психологічної резистентності до маніпулятивного впливу.

учні 1–4 класів: перегляд мультфільмів про правила безпечної поведінки, бесіди та ігри-моделювання на тему безпечної поведінки з незнайомцями (онлайн та офлайн);
учні 5–9 класів: інтерактивні заняття («Час на перевірку», «Мої дані під захистом»), розбір ситуацій щодо фейкових чатів у месенджерах і сумнівних кастингів, перегляд просвітницьких роликів, робота з пам’ятками;
старшокласники та студенти: тренінги, психологічні практикуми з виявлення маніпулятивних технік вербування (онлайн-шантаж, закоханість-пастка), дебати, аналіз онлайн-вакансій, квести, робота з чат-ботами;
педагоги: методичні практикуми та семінари-тренінги (навчання педагогів алгоритмам виявлення непрямих ознак психологічного або цифрового насильства, вербування та шантажу в учнівській спільноті; розбір сучасних технік маніпуляцій злочинців та навчання педагогів методам розвитку критичного мислення), інструктажі та кейс-методи (опрацювання чітких покрокових протоколів реагування та перенаправлення у разі виявлення кіберзлочинів або зміни психоемоційного стану дитини тощо);
батьки: тематичні консультації, надсилання інформаційних буклетів у батьківські чати.

Також корисним буде розміщення на офіційному сайті закладу освіти та на інформаційних стендах дописів, пам’яток, номерів гарячих ліній.

Ресурси та інструментарій для працівників психологічної служби

🌐 Офіційні платформи та інструменти

Сайт 527.org.ua – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (за підтримки МОМ). Містить розділи з порадами щодо безпечного працевлаштування та навчання за кордоном.
Чат-бот у Telegram «Залишайся в безпеці» (@stay_in_safe_ua_bot) – інтерактивний інструмент від Представництва МОМ в Україні. Допомагає користувачам оцінити ризики привабливих пропозицій роботи чи навчання та навчає безпечної міграції.

📚 Методичні посібники та програми

Програма виховної роботи «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» комплексний курс для учнів 7-11 класів, спрямований на профілактику торгівлі людьми (можна використовувати окремі модулі для тренінгів).
Матеріали ГО «Ла Страда – Україна» – брошури, буклети та відеоролики для проведення інтерактивних уроків про безпечний інтернет та протидію експлуатації (вебсайт, YouTube-канал).

Словничок сучасних цифрових загроз: що потрібно знати батькам та педагогам

Пам’ятка-чекліст для підлітків «Як перевірити онлайн-вакансію на безпечність»

Бережіть себе та розвивайте психологічну стійкість до маніпуляцій!

Category: Головна сторінка, Для батьків, Для методистів, Для педагогів, Для психологів ДНЗ, Для психологів ЗНЗ, Для психологів ПТНЗ, Для соціальних педагогів, Методичні ресурси, Події |

Сокол Олена | 09.09.2026

No comments

10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам

Почути. Запитати. Підтримати. Допомогти звернутися по допомогу.

Щороку 10 вересня у світі відзначають Всесвітній день запобігання самогубствам (World Suicide Prevention Day), започаткований Міжнародною асоціацією із запобігання суїцидам у співпраці зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Цей день покликаний привернути увагу до проблеми самогубств, зменшувати стигматизацію та поширювати знання про те, як вчасно помітити ознаки психологічної кризи, підтримати людину та допомогти їй отримати професійну допомогу.

У 2024–2026 роках міжнародна кампанія проходить під гаслом «Змінюємо наратив про самогубство» (Changing the Narrative on Suicide) із закликом «Розпочніть розмову» (Start the Conversation). Йдеться про необхідність відмовлятися від замовчування та стигматизації й формувати культуру відкритого, відповідального та підтримувального спілкування.

За даними ВООЗ, щороку у світі внаслідок суїциду помирають понад 720 тисяч людей. Суїцид є однією з провідних причин смерті серед молоді. Водночас ВООЗ наголошує, що суїцидам можна запобігати завдяки своєчасному виявленню ризиків, доступності допомоги та підтримці людини, яка переживає кризу.

Чому важливо говорити про це?

Психологічна криза може виникнути у людини будь-якого віку та за різних життєвих обставин. Війна, втрата близької людини, розлучення, насильство, самотність, серйозні життєві зміни, проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі, конфлікти чи інші травматичні події можуть посилювати психологічне напруження.

Водночас наявність складних життєвих обставин не означає, що людина обов’язково матиме суїцидальні думки.

Найважливіше — не залишати людину наодинці з її переживаннями та знати, куди можна звернутися по допомогу.

Як помітити, що людина може переживати психологічну кризу?

Потребують уваги, зокрема:

різкі або тривалі зміни настрою та поведінки;
відчуття безнадії, безпорадності, сильної самотності;
висловлювання про те, що життя втратило сенс;
соціальне відсторонення, втрата інтересу до звичних занять;
прощання з близькими або незвична турбота про завершення справ;
прямі висловлювання про бажання померти або заподіяти собі шкоду.

Одна ознака сама по собі не є підставою для висновку про суїцидальний ризик. Проте прямі висловлювання про самогубство або намір завдати собі шкоди необхідно сприймати серйозно.

Не потрібно бути психологом, щоб підтримати людину.

Що можна зробити?

1. Бути поруч.

Спокійно вислухати, не перебивати та не знецінювати переживання. Важливо говорити з людиною спокійно без осуду, моралізування, залякування.

2. Запитати прямо.

Якщо поведінка людини викликає занепокоєння, можна запитати:«Я бачу, що тобі зараз дуже важко. Чи виникали в тебе думки заподіяти собі шкоду або позбавити себе життя?»

Пряме запитання про суїцидальні думки не провокує самогубство. Навпаки, відкрита розмова може дати людині можливість розповісти про те, що її турбує, і отримати підтримку. Такі рекомендації містяться, зокрема, в матеріалах МОЗ України.

3. Не залишати людину наодинці, якщо існує безпосередня загроза її життю.

У такій ситуації необхідно звернутися по екстрену допомогу.

4. Допомогти звернутися до фахівця.

Це може бути сімейний лікар, психолог, психотерапевт або психіатр — залежно від ситуації та потреб людини.

Якщо допомога потрібна Вам

Звернення по психологічну допомогу — не ознака слабкості.

Можна почати із сімейного лікаря. В Україні розвивається система надання послуг із психічного здоров’я на первинному рівні, а фахівці, які пройшли відповідне навчання, можуть проводити оцінювання стану, надавати допомогу та за потреби скеровувати до інших спеціалістів.

Корисно також скористатися платформою «Ти як?», де можна знайти інформацію про самодопомогу, психологічну підтримку, гарячі лінії та доступні послуги в Україні.

Платформа «Ти як?» — інформація та допомога

Куди звернутися по допомогу в Україні?

Якщо є безпосередня загроза життю

112 — єдиний номер екстрених служб.

103 — екстрена медична допомога.

Якщо людина вже завдала собі шкоди або існує безпосередня загроза її життю, не залишайте її саму та звертайтеся по екстрену допомогу.

Психологічна допомога

0 800 100 102 — лінія Національної психологічної асоціації.
Безкоштовна психологічна допомога.

0 800 33 20 29 — гаряча лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду.
Актуальна, зокрема, для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.

0 800 500 335 та 116 123 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда — Україна».

0 800 501 701 — Всеукраїнський телефон довіри.

7333 — Гаряча лінія з профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine

Допомога дітям та молоді

0 800 500 225 та 116 111 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда — Україна». Лінія надає безкоштовну допомогу; телефонувати можна з питань, пов’язаних із психологічним станом, насильством, булінгом, конфліктами та іншими складними ситуаціями.

Батькам та іншим законним представникам дитини

Дитині не завжди легко розповісти дорослому, що їй погано.

Тому важливо:

регулярно цікавитися не лише навчанням, а й самопочуттям дитини;
слухати без осуду та поспішних порад;
не висміювати страхи й переживання;
не порівнювати дитину з іншими;
підтримувати звернення по психологічну або медичну допомогу;
за необхідності звертатися до практичного психолога закладу освіти, сімейного лікаря чи іншого відповідного фахівця.

Не варто говорити: «Візьми себе в руки», «Іншим ще важче», «Ти все перебільшуєш», «Подумай про батьків».

Краще сказати:

«Я поруч».
«Я бачу, що тобі важко».
«Ти можеш розповісти мені».
«Давай разом подумаємо, хто може тобі допомогти».

Педагогічним працівникам

Заклад освіти є одним із середовищ, де зміни в емоційному стані та поведінці дитини чи підлітка можуть бути помічені достатньо рано. Ідеться не про встановлення медичного діагнозу, а про уважність до сигналів неблагополуччя, безпечну розмову, оцінювання актуальної загрози в межах професійної компетентності та своєчасне перенаправлення до відповідних служб.

Педагог не повинен самостійно вирішувати кризову ситуацію, яка виходить за межі його професійної компетентності.

Якщо поведінка або висловлювання учня викликають занепокоєння, важливо:

помітити → спокійно поговорити → залучити працівника психологічної служби → оцінити потребу в подальшій допомозі → за необхідності забезпечити перенаправлення до відповідних фахівців.

У разі безпосередньої загрози життю необхідно діяти невідкладно.

Сокол Олена | 08.06.2026

No comments

Монографія «Інформаційна безпека дитини у ментальному вимірі»

У монографії представлено авторський погляд на стан інформаційної безпеки дитини у контексті сучасних суспільних процесів. Розглянуто роль інформації у психічному здоров’ї дитини, потреби дитини в інформаційній безпеці, особливості інформаційної безпеки дитини у турбулентному середовищі. Наведено розуміння поняття «інформаційний комфорт дитини» з детальною характеристикою його принципів. Охарактеризовано інформаційну соціалізацію в системі інформаційного комфорту та проаналізовано засоби масової комунікації як одного з факторів останнього. Розглянуто міжнародні нормативно-правові документи щодо забезпечення інформаційної безпеки дитини, особливостей державного управління та ювенальної юстиції в Україні. Висвітлено нове поняття «інформаційно-постраждала дитина», формати відновлення інформаційно-постраждалої дитини включно з клінічними аспектами. Особлива увага приділена публічному управлінню у системі збереження психічного здоров’я дітей.
Книга розрахована на широке коло вчених та практиків, зокрема психологів, лікарів, управлінців, викладачів та студентів, а також читачів, які цікавляться проблематикою інформаційної безпеки дитини, зміцнення психічного здоров’я в умовах турбулентного часу.

Інформаційна безпека дитини у ментальному вимірі: монографія / Панченко О.О., Панок В.Г., Кабанцева О.В. Київ : КВІЦ. 2025. 248 с.

Сокол Олена | 02.05.2026

No comments

Гайд «Підтримка всім, хто складає НМТ»

З метою підтримки випускників, які складають національний мультипредметний тест (НМТ), а також педагогів, батьків і всіх дорослих, які перебувають поруч із ними, було підготовлено інформаційно-просвітницький матеріал — гайд «Підтримка всім, хто складає НМТ».

Гайд розроблено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у партнерстві з мережею безбар’єрних молодіжних просторів «12–21» спільно з психологинею Світланою Ройз.

Гайд містить практичні рекомендації щодо: зниження тривожності та подолання стресу під час підготовки і складання НМТ, технік самодопомоги та відновлення емоційного стану, підтримки з боку педагогів і батьків, формування психологічної стійкості учасників освітнього процесу. Матеріали спрямовані на те, щоб допомогти випускникам впоратися з емоційним навантаженням, адже, як зазначено у гайді, тестування є важливим, але не визначає цінність особистості.

Електронна версія матеріалу розміщена за посиланням.

Category: Головна сторінка, Для батьків, Для методистів, Для педагогів, Для психологів ЗНЗ, Для психологів ПТНЗ, Для соціальних педагогів, Методичні ресурси, Психологічна едукація |

Сокол Олена | 23.03.2026

No comments

Ліфлет “Алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти”

ГО «Ла Страда-Україна» розробила детальний алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти, який базується на Постанові Кабінету Міністрів України від 04.06.2025р. №658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми» та Постанові Кабінету Міністрів України №1513 від 19.11.2025р. «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми».

Алгоритм застосовується для виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми у закладі освіти, які сталися в приміщенні, на території закладу або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є заклад.

Ліфлет “Алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти”

Сокол Олена | 09.02.2026

No comments

10 лютого – Міжнародний день безпечного інтернету

10 лютого у світі відзначають Міжнародний день безпечного інтернету. У 2026 році він присвячений темі «Розумні технології – безпечний вибір: безпечне та відповідальне використання штучного інтелекту».

Ключові меседжі:

ШІ — це інструмент, а не заміна мозку: Він допомагає генерувати ідеї, але не несе відповідальності за результат.

«Галлюцинації» ШІ: Штучний інтелект може впевнено видавати вигадані факти за правду. Завжди перевіряй!

Приватність понад усе: Все, що ти пишеш у чат-боті, стає частиною бази даних. Не ділися секретами.

Академічна доброчесність: Можна використовувати ШІ для пошуку структури, але видавати написаний ним текст за свій — плагіат.

День безпечного інтернету — це чудова нагода нагадати і дітям, і дорослим, що цифрова гігієна не менш важлива за звичайну.

Сокол Олена | 09.10.2025

No comments

10 жовтня – Всесвітній день психічного здоров’я

Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я у світі та в Україні відзначається щороку 10 жовтня.

День психічного здоров’я вперше з’явився в 1992 році і став щорічним заходом за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я та Всесвітньої Федерації психічного здоров’я.

Всесвітній день психічного здоров’я слугує потужним нагадуванням про те, що немає здоров’я без психічного здоров’я. Цьогорічна кампанія зосереджена на нагальній потребі підтримки психічного здоров’я та психосоціальних потреб людей, які постраждали від гуманітарних надзвичайних ситуацій. Тема цього року – «Психічне здоров’я в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій».

Психічне здоров’я — це основа благополуччя людини, стійкості, здатності відчувати, діяти, підтримувати інших. В умовах війни та спричинених нею постійного емоційного напруження й невизначеності кожен із нас стикається з надмірним навантаженням на психічне здоровʼя, відчуває стрес і втому. Саме тому важливо не ігнорувати власні почуття, а навчитися піклуватися про своє психічне здоров’я.

У цей день ми нагадуємо собі і одне одному: важливо дбати про свій внутрішній стан і підтримувати тих, хто поруч. Ми є опорою і підтримкою один для одного!

Дякуємо всім, хто щодня підтримує інших. Дякуємо нашим захисникам та захисницям – за можливість працювати, допомагати і підтримувати.

Нагадуємо, що існують ініціативи з надання психологічної підтримки, де українці можуть отримати безоплатну психологічну допомогу: Читати далі>>