Archive for Методичні ресурси

10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам

Почути. Запитати. Підтримати. Допомогти звернутися по допомогу.

 

Щороку 10 вересня у світі відзначають Всесвітній день запобігання самогубствам (World Suicide Prevention Day), започаткований Міжнародною асоціацією із запобігання суїцидам у співпраці зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Цей день покликаний привернути увагу до проблеми самогубств, зменшувати стигматизацію та поширювати знання про те, як вчасно помітити ознаки психологічної кризи, підтримати людину та допомогти їй отримати професійну допомогу.

У 2024–2026 роках міжнародна кампанія проходить під гаслом «Змінюємо наратив про самогубство» (Changing the Narrative on Suicide) із закликом «Розпочніть розмову» (Start the Conversation). Йдеться про необхідність відмовлятися від замовчування та стигматизації й формувати культуру відкритого, відповідального та підтримувального спілкування. 

За даними ВООЗ, щороку у світі внаслідок суїциду помирають понад 720 тисяч людей. Суїцид є однією з провідних причин смерті серед молоді. Водночас ВООЗ наголошує, що суїцидам можна запобігати завдяки своєчасному виявленню ризиків, доступності допомоги та підтримці людини, яка переживає кризу.

Чому важливо говорити про це?

Психологічна криза може виникнути у людини будь-якого віку та за різних життєвих обставин. Війна, втрата близької людини, розлучення, насильство, самотність, серйозні життєві зміни, проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі, конфлікти чи інші травматичні події можуть посилювати психологічне напруження.

Водночас наявність складних життєвих обставин не означає, що людина обов’язково матиме суїцидальні думки.

Найважливіше — не залишати людину наодинці з її переживаннями та знати, куди можна звернутися по допомогу.

Як помітити, що людина може переживати психологічну кризу?

Потребують уваги, зокрема:

  • різкі або тривалі зміни настрою та поведінки;
  • відчуття безнадії, безпорадності, сильної самотності;
  • висловлювання про те, що життя втратило сенс;
  • соціальне відсторонення, втрата інтересу до звичних занять;
  • прощання з близькими або незвична турбота про завершення справ;
  • прямі висловлювання про бажання померти або заподіяти собі шкоду.

Одна ознака сама по собі не є підставою для висновку про суїцидальний ризик. Проте прямі висловлювання про самогубство або намір завдати собі шкоди необхідно сприймати серйозно.

Не потрібно бути психологом, щоб підтримати людину.

Що можна зробити?

1. Бути поруч.

Спокійно вислухати, не перебивати та не знецінювати переживання. Важливо говорити з людиною спокійно без осуду, моралізування, залякування.

2. Запитати прямо.

Якщо поведінка людини викликає занепокоєння, можна запитати:«Я бачу, що тобі зараз дуже важко. Чи виникали в тебе думки заподіяти собі шкоду або позбавити себе життя?»

Пряме запитання про суїцидальні думки не провокує самогубство. Навпаки, відкрита розмова може дати людині можливість розповісти про те, що її турбує, і отримати підтримку. Такі рекомендації містяться, зокрема, в матеріалах МОЗ України.

3. Не залишати людину наодинці, якщо існує безпосередня загроза її життю.

У такій ситуації необхідно звернутися по екстрену допомогу.

4. Допомогти звернутися до фахівця.

Це може бути сімейний лікар, психолог, психотерапевт або психіатр — залежно від ситуації та потреб людини.

Якщо допомога потрібна Вам

Звернення по психологічну допомогу — не ознака слабкості.

Можна почати із сімейного лікаря. В Україні розвивається система надання послуг із психічного здоров’я на первинному рівні, а фахівці, які пройшли відповідне навчання, можуть проводити оцінювання стану, надавати допомогу та за потреби скеровувати до інших спеціалістів.

Корисно також скористатися платформою «Ти як?», де можна знайти інформацію про самодопомогу, психологічну підтримку, гарячі лінії та доступні послуги в Україні.

Платформа «Ти як?» — інформація та допомога

Куди звернутися по допомогу в Україні?

Якщо є безпосередня загроза життю

112 — єдиний номер екстрених служб.

103 — екстрена медична допомога.

Якщо людина вже завдала собі шкоди або існує безпосередня загроза її життю, не залишайте її саму та звертайтеся по екстрену допомогу.

Психологічна допомога

0 800 100 102 — лінія Національної психологічної асоціації.
Безкоштовна психологічна допомога.

0 800 33 20 29 — гаряча лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду.
Актуальна, зокрема, для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.

0 800 500 335 та 116 123 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда — Україна».

0 800 501 701 — Всеукраїнський телефон довіри.

7333 — Гаряча лінія з профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine

Допомога дітям та молоді

0 800 500 225 та 116 111 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда — Україна». Лінія надає безкоштовну допомогу; телефонувати можна з питань, пов’язаних із психологічним станом, насильством, булінгом, конфліктами та іншими складними ситуаціями.

Батькам та іншим законним представникам дитини

Дитині не завжди легко розповісти дорослому, що їй погано.

Тому важливо:

  • регулярно цікавитися не лише навчанням, а й самопочуттям дитини;
  • слухати без осуду та поспішних порад;
  • не висміювати страхи й переживання;
  • не порівнювати дитину з іншими;
  • підтримувати звернення по психологічну або медичну допомогу;
  • за необхідності звертатися до практичного психолога закладу освіти, сімейного лікаря чи іншого відповідного фахівця.

Не варто говорити: «Візьми себе в руки», «Іншим ще важче», «Ти все перебільшуєш», «Подумай про батьків».

Краще сказати:

«Я поруч».
«Я бачу, що тобі важко».
«Ти можеш розповісти мені».
«Давай разом подумаємо, хто може тобі допомогти».

Педагогічним працівникам

Заклад освіти є одним із середовищ, де зміни в емоційному стані та поведінці дитини чи підлітка можуть бути помічені достатньо рано. Ідеться не про встановлення медичного діагнозу, а про уважність до сигналів неблагополуччя, безпечну розмову, оцінювання актуальної загрози в межах професійної компетентності та своєчасне перенаправлення до відповідних служб.

Педагог не повинен самостійно вирішувати кризову ситуацію, яка виходить за межі його професійної компетентності.

Якщо поведінка або висловлювання учня викликають занепокоєння, важливо:

помітити → спокійно поговорити → залучити працівника психологічної служби → оцінити потребу в подальшій допомозі → за необхідності забезпечити перенаправлення до відповідних фахівців.

У разі безпосередньої загрози життю необхідно діяти невідкладно.

Читати далі>>

Методичні рекомендації щодо організації діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році

 

Лист МОН України від 17.08.2026 № 1/17702-26 «Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році»

Додаток до листа МОН України від 17.08.2026 № 1/17702-26 «Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році»

Монографія «Інформаційна безпека дитини у ментальному вимірі»

У монографії представлено авторський погляд на стан інформаційної безпеки дитини у контексті сучасних суспільних процесів. Розглянуто роль інформації у психічному здоров’ї дитини, потреби дитини в інформаційній безпеці, особливості інформаційної безпеки дитини у турбулентному середовищі. Наведено розуміння поняття «інформаційний комфорт дитини» з детальною характеристикою його принципів. Охарактеризовано інформаційну соціалізацію в системі інформаційного комфорту та проаналізовано засоби масової комунікації як одного з факторів останнього. Розглянуто міжнародні нормативно-правові документи щодо забезпечення інформаційної безпеки дитини, особливостей державного управління та ювенальної юстиції в Україні. Висвітлено нове поняття «інформаційно-постраждала дитина», формати відновлення інформаційно-постраждалої дитини включно з клінічними аспектами. Особлива увага приділена публічному управлінню у системі збереження психічного здоров’я дітей.
Книга розрахована на широке коло вчених та практиків, зокрема психологів, лікарів, управлінців, викладачів та студентів, а також читачів, які цікавляться проблематикою інформаційної безпеки дитини, зміцнення психічного здоров’я в умовах турбулентного часу.

Гайд «Підтримка всім, хто складає НМТ»

З метою підтримки випускників, які складають національний мультипредметний тест (НМТ), а також педагогів, батьків і всіх дорослих, які перебувають поруч із ними, було підготовлено інформаційно-просвітницький матеріал — гайд «Підтримка всім, хто складає НМТ».

Гайд розроблено в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у партнерстві з мережею безбар’єрних молодіжних просторів «12–21» спільно з психологинею Світланою Ройз.

Гайд містить практичні рекомендації щодо: зниження тривожності та подолання стресу під час підготовки і складання НМТ, технік самодопомоги та відновлення емоційного стану, підтримки з боку педагогів і батьків, формування психологічної стійкості учасників освітнього процесу. Матеріали спрямовані на те, щоб допомогти випускникам впоратися з емоційним навантаженням, адже, як зазначено у гайді, тестування є важливим, але не визначає цінність особистості.

Електронна версія матеріалу розміщена за посиланням.

Ліфлет  “Алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти”

ГО «Ла Страда-Україна» розробила детальний алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти, який базується на Постанові Кабінету Міністрів України  від 04.06.2025р. №658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми»  та Постанові Кабінету Міністрів України  №1513 від 19.11.2025р. «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми». 

Алгоритм застосовується для виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми у закладі освіти,  які сталися в приміщенні, на території закладу або під час заходів поза його межами, організатором (співорганізатором) яких є заклад.

Ліфлет  “Алгоритм виявлення та реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми в закладі освіти”

Рекомендації для батьків щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства в Інтернеті “Батьківство в цифрову епоху”

Мета цього посібника – коротко розповісти батькам і піклувальникам про п’ять поточних загроз сексуального характеру в Інтернеті й надати їм ресурси та передові практики для запобігання сексуальній експлуатації та сексуальному насильству щодо дітей.

Посібник складається з шести розділів:

  • Захист дітей в Інтернеті
  • Сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті (сексуальний шантаж)
  • Створені власноруч зображення та матеріали відверто сексуального характеру за участю дітей (секстинг)
  • Сексчатинг
  • Грумінг
  • Зображення сексуального характеру, які використовують для помсти (порно-реванш)

Рекомендації для батьків щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства в Інтернеті “Батьківство в цифрову епоху”

10 лютого – Міжнародний день безпечного інтернету

10 лютого у світі відзначають Міжнародний день безпечного інтернету. У 2026 році він присвячений темі «Розумні технології – безпечний вибір: безпечне та відповідальне використання штучного інтелекту».

Ключові меседжі: 

ШІ — це інструмент, а не заміна мозку: Він допомагає генерувати ідеї, але не несе відповідальності за результат.

«Галлюцинації» ШІ: Штучний інтелект може впевнено видавати вигадані факти за правду. Завжди перевіряй!

Приватність понад усе: Все, що ти пишеш у чат-боті, стає частиною бази даних. Не ділися секретами.

Академічна доброчесність: Можна використовувати ШІ для пошуку структури, але видавати написаний ним текст за свій — плагіат.

День безпечного інтернету — це чудова нагода нагадати і дітям, і дорослим, що цифрова гігієна не менш важлива за звичайну.

Читати далі>>

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби

Діагностичний інструментарій є ключовою складовою професійної діяльності працівників психологічної служби, оскільки саме діагностика виступає основою для всієї розвивальної, корекційної, реабілітаційної та профілактичної роботи. Від точності діагностичних результатів безпосередньо залежить ефективність подальшої роботи практичного психолога та соціального педагога.

Оновлений і рекомендований до застосування ІМЗО перелік актуальних психодіагностичних методик та методик, які відповідають потребам сучасності, для соціально-психологічних обстежень, опублікований у посібнику «Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби» практич. посіб. / авт.-упор.: І. І. Ткачук, Н. В. Пророк, Н. В. Лунченко, В. М. Горленко, В. Д. Острова, Н. В. Сосновенко;за заг. ред. В. Г. Панка. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2024. 100 c.

Рекомендовано Вченою радою Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України (протокол № 7 від 27.06.2024 р.).

У виданні висвітлено методичні засади психодіагностичної роботи працівників психологічної служби; розглянуто особливості діагностичної діяльності фахівців у закладах дошкільної освіти, закладах загальної середньої освіти та педагогічними працівниками; представлено перелік діагностичних методик для застосування з різними цільовими аудиторіями. Посібник доповнено методиками дослідження стану ментального здоров’я учасників освітнього процесу з огляду на актуальність тематики. Практичний посібник «Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби» є другим, доповненим та переробленим виданням. Для практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, студентів відповідних спеціальностей, викладачів закладів вищої освіти.

Запис вебінару “Діти з розладом дефіциту уваги і гіперактивністю”

Запис вебінару “Діти з розладом дефіциту уваги і гіперактивністю”

Вебінар присвячений глибокому розумінню розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) у дитячому віці. Експертка висвітлила ключові питання, повязані з РДУГ у дітей:

  • визначення терміну “РДУГ”;
  • основні причини появи розладу;
  • форми РДУГ;
  • прояви РДУГ;
  • основні коморбідні розлади при РДУГ;
  • найпоширеніші труднощі, обумовлені РДУГ;
  • особистісні особливості дітей з РДУГ;
  • психоедукація батьків та педагогів щодо особливостей розвитку дітей з РДУГ;
  • правила взаємодії з дітьми, яким діагностовано РДУГ, керування поведінкою;
  • організація середовища та підхід до навичок;
  • рівні впливу при РДУГ, напрями корекційно- розвиткової роботи тощо.

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

З 25 листопада по 10 грудня триватиме щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», мета якої — підвищити обізнаність громадськості щодо запобігання та протидії всім формам насильства, а також поширити інформацію про доступні шляхи допомоги постраждалим. Ці 16 днів покликані нагадати, що насильство не є «особистою справою» та не має жодних виправдань. Інформаційна кампанія привертає увагу до проблеми запобігання та протидії всім формам насильства — гендерно зумовленому, домашньому, а також жорстокому поводженню з дітьми та торгівлі людьми.     

Акція поєднує міжнародні та національні ініціативи і охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Чому важливо говорити про насильство?

Насильство – це не приватна справа, а суспільна проблема. Замовчування таких випадків призводить до безкарності та погіршення ситуації. Завдання кожного з нас – створити умови, в яких людина не боїться шукати підтримки та може розраховувати на допомогу.

Насильство може бути:

  • фізичним – заподіяння шкоди тілу;
  • психологічним – маніпуляції, залякування, приниження;
  • економічним – контроль фінансів, позбавлення коштів на основні потреби;
  • сексуальним – примус до небажаних дій інтимного характеру.

Пам’ятка учасникам освітнього процесу:

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.

2. Ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.

3. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.

4. Ви маєте право висловлювати та відстоювати свою думку. Чітко та однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

5. Поділіться своїми проблемами з дорослим, якому довіряєте,  психологом, зверніться до поліції.

Як діяти у ситуаціях насильства?

1. Зверніться по допомогу. Ви можете зв’язатися з фахівцями, які можуть надати допомогу.

2. Не мовчіть. Поговоріть із друзями, родичами або довіреною особою.

3. Дійте, щоб бути в безпеці. Якщо є загроза вашому життю чи здоров’ю, негайно телефонуйте до поліції за номером: 102.

Як допомогти іншим?

Якщо ви знаєте людину, яка страждає від насильства:

  • слухайте її без осуду;
  • запропонуйте підтримку і допомогу;
  • порадьте звернутися до фахівців, які можуть надати допомогу.

Побутовий конфлікт та домашнє насильство: у чому різниця?

Побутова сварка та домашнє насильство — не одне й те саме. Конфлікт — це спосіб розв’язати спірне питання. Він виникає випадково та нерегулярно, сторони діють без злого умислу, однаково впливають на процес, є спільне прагнення вирішити спірне питання.

Під час домашнього насильства порушуються права постраждалого, а кривдника все влаштовує. Воно відбувається періодично, регулярно. Дії кривдника умисні — для контролю, завдання болю тощо.

Підтримка постраждалих від домашнього насильства

Постраждалі мають право на безоплатну медичну, правничу та психологічну допомогу. Організації та фахівці, які надають таку допомогу, зобов’язані поважати честь і гідність людини, забезпечувати уважне ставлення, конфіденційність та захист персональних даних.

Як діяти, якщо ви постраждали від домашнього насильства?

Якщо під час домашнього насильства виникає загроза вашому життю чи здоров’ю — викликайте поліцію за номером 102. Поліція може винести терміновий заборонний припис щодо кривдника.

Цей захід спрямований на захист людини від продовження насильства та дає постраждалим час для ухвалення подальших рішень. Виноситься на строк до 10 діб і забороняє кривднику контактувати у будь-який спосіб з постраждалою людиною. Зобов’язує залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, забороняє вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи.

Також зверніться за медичною та/чи психологічною допомогою, якщо в цьому є потреба.

Крім того, постраждалі від домашнього насильства можуть звернутися до суду для отримання обмежувального припису щодо кривдника. Він передбачає заборону кривднику перебувати в місці спільного проживання разом з постраждалими, зобов’язує усунути перешкоди у користуванні майном спільної чи приватної власності, обмежує спілкування з постраждалою дитиною, навіть якщо дитина є лише свідком насильства.

Куди звернутися по правничу допомогу?

У Києві можна отримати безоплатну правничу допомогу очно та дистанційно. Безкоштовні юридичні послуги надає, зокрема, система безоплатної правничої допомоги.

Юридичні консультації, допомога зі складенням правових документів (крім документів до суду) надаються безоплатно всім містянам.

Допомога зі зверненням до суду (представництво інтересів, складення процесуальних документів) надається окремим категоріям громадян. Зокрема, це: працездатні люди з доходом до 6 056 грн, люди з інвалідністю з пенсією до 6 056 грн, пенсіонери за віком/вислугою років із доходом до 4 722 грн, внутрішньо переміщені особи, діти, ветерани війни, члени сімей загиблих ветеранів, Захисників і Захисниць України, постраждалі від домашнього насильства.

Отримати консультацію юриста дистанційно можна:

Бюро правничої допомоги в Києві, де консультацію можна отримати очно, працюють у будні з 09:00 до 18:00:

  • вул. Єреванська, 32, тел.: 044-593-97-60, 096-593-97-60, 073-593-97-60;
  • вул. Сімферопольська, 5/1, тел.: 050-708-07-88;
  • просп. Червоної Калини, 38/10, за попереднім записом за тел.: 066-590-27-39;
  • вул. Олександра Кошиця, 7-А, тел.: 096-446-17-34;
  • вул. Платона Майбороди, 23, працює з 08:00 до 17:00, за попереднім записом за тел.: 044-593-97-60.

 Також безкоштовну юридичну допомогу можна отримати через Контактний центр міста Києва, зателефонувавши за номером 1551 або звернувшись у ЦНАП, де встановлені спеціальні кабіни для юридичних відеоконсультацій. Кабіни обладнані сенсорним монітором для аудіо-, відеозв’язку з юрисконсультом та камерою-сканером для сканування документів, що робить процес консультації максимально зручним та ефективним. Прийом заявників у ЦНАПах відбувається з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 15:00. За допомогою може звернутися кожен повнолітній громадянин, який потребує первинної юридичної консультації.

Номери спеціальних “гарячих” телефонних ліній:

  • 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
  • 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
  • 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
  • 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді.

Читати далі>>