Archive for Напрямки роботи

Відеопоради “Емоційні гойдалки.”

 

Як вгамовувати емоційні коливання в умовах війни?

Переглянути відео

Відео “Пояснення стресу дітям і дорослим”

Це відео є частиною програми Safe 
Place, розробленої ізраїльським 
центром травм і стійкості NATAL. 
Safe Place — це програма 
експериментального навчання, 
яка підтримується мультимедійними 
інструментами, розробленими, щоб 
допомогти дітям, які відчувають 
високий рівень стресу через постійні 
загрози безпеці. 
Відео перекладено та озвучено за допомогою Українського інституту психології здоров’я.
Переглянути відео "Пояснення стресу дітям і дорослим"

Пам’ятка для батьків “Як допомогти дитині під час збройної агресії?”

Посібник “Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)?”

Розуміння посттравматичного стресового розладу
Цей посібник розроблений для того, щоб допомогти людям з посттравматичним стресовим розладом більше зрозуміти свій стан. Окрім опису травми, симптомів посттравматичного стресового розладу та ефективних методів його лікування, посібник досліджує ключові фактори підтримки ПТСР, зокрема: необроблені спогади, переконання про травму та її наслідки, а також стратегії подолання травми, включаючи уникнення.

Посібник написано у дружній та зрозумілій формі, він є вичерпним джерелом інформації для тих, хто страждає на посттравматичний стресовий розлад. Матеріал викладено доступно і зрозуміло, представлено приклади та діаграми.

Посібник “Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)”

Посібник “Розмови про війну”

Українські діти та підлітки під час війни потребують турботи і уваги дорослих, а, також, зрозумілої інформації про події навколо.

Асоціація психологів Португалії на допомогу батькам, опікунам та педагогам підготувала посібник «Розмови про війну» українською мовою.

Розмови про війну дозволяють дорослим розуміти, що діти знають про війну і її події, корегувати можливі неправильні ідеї, фільтрувати інформацію, до якої діти мають доступ та способи цього доступу, відкривати канали комунікації (для цих та інших розмов) та, що найважливіше, транслювати дітям відчуття  захищеності.

Психологи радять вислуховувати занепокоєння дітей щодо війни, розмовляти з ними та відповідати на поставлені запитання. Відкриті та щирі розмови захистять психіку дитини, а також допоможуть повернути відчуття безпеки. Крім цього, у такий спосіб батьки та педагоги зможуть заохотити дітей і підлітків бути допитливими.

Із посібника «Розмови про війну» дорослі дізнаються:

  • чому важливо говорити з дітьми про війну;
  • в який спосіб і в якому обсязі подавати таку інформацію;
  • чи розуміють діти значення слова «війна», що вони думають та відчувають щодо неї;
  • як відповідати на конкретні запитання про війну;
  • як завдяки бесіді про війну навчати дитину ненасильницькій поведінці та заохочувати її до розбудови миру.

До посібника внесено поширені запитання про війну, а також підказки для дорослих, що можуть допомогти під час розмови з дітьми.

Про практичну конференцію для працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва «Практики психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни»

 

28 квітня 2022 року відбулася практична  онлай-конференція для працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва «Практики психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни».

Робота розпочалась з вітального вступного слова завідувачки науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського університету імені Бориса Грінченка і модератора заходу Ольги Василівни Хмелєвої-Токарєвої, яка налаштувала учасників на роботу і ознайомила з програмою конференції.

До роботи конференції доєдналась Вікторія В’ячеславівна Назаревич – кандидат психологічних наук, доцент кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету, тренер навчально-освітніх тренінгів, керівник освітніх програм Інституту інтергативної арт-терапії. «Терапевтична інтервенція і лялькотерапія у військовій кризі при роботі із дітьми» – тема, яку ґрунтовно, структуровано і послідодовно висвітлила Вікторія В’ячеславівна.

Про дієві і екологічні техніки стабілізації психологічного стану у дітей та дорослих (ігрова терапія, робота з пластичними матеріалами тощо), ефективність яких підтверджена психологічною практикою у кризових умовах, розповіла Людмила Стреж – практичний психолог, системно-сімейний арт-терапевт, консультант в методах КПТ та арт-терапіїї, навчаючий тренер в напрямку “дитяча психологія, арт-терапія та арт-педагогіка”.

Людмила Стреж “Теніки на стабілізіцію емоційного стану у дітей та дорослих”: презентація

Завідувачка НМЦ практичної психології і соціальної роботи Ольга Василівна Хмелєва-Токарєва  розмовляла з учасниками конференції про особливості психологічного та соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання в умовах війни, відповідала на важливі та актуальні запитання, що стосуються роботи практичного психолога та соціального педагога закладу освіти, ділилася покликаннями на професійні онлайн-ресурси, інформацією про  діючі супервізійні та балінтовські групи, групи психологічної підтримки тощо.

Сподіваємося, що учасникам стануть у нагоді отримані під час конференції нові знання, вони зможуть застосовувати їх як в професійній діяльності, так і для самодопомоги та психологічної допомоги рідним і близьким.

Дякуємо усім за активну участь та співпрацю!

Галерея

Ресурси від психологів Інституту післядипломної освіти

з/п

Назва

Коротка анотація

Посилання

1. «Граючи – долаємо стрес і зростаємо» – презентація Презентація містить ігри і техніки роботи з дітьми, що сприяють набуттю комунікативних навичок, саморозкриттю. Переглянути презентацію
2. «Як підтримати дитину, впоратись з кризою» – презентація Психологічна підтримка та допомога у надзвичайних ситуаціях: поради щодо стабілізації психологічного стану батьків, рекомендації щодо психологічної підтримки дітей різного віку. Переглянути презентацію
3. «Психологічна відновлюваність (resilience) та посттравматичне зростання» – презентація Презентація містить матеріали  за темою «Сприяння постравматичному зростанню». Переглянути презентацію
4. Вправа «Стрес має великі очі» – відео Пояснення природи травми. Переглянути відео 
5. «Модель кризової допомоги RAPID» – відео Модель було розроблено співробітниками університету Джона Гопкінса для тих, хто надає допомогу в кризових ситуаціях та не має базової психологічної чи медичної освіти. Переглянути відео
6. «Акценти сьогодення. Психологічні складнощі та їх подолання» – відео Відео анонсує ключові напрямки реалій сьогодення, що потребують персонального осмислення та психологічного опрацювання. Переглянути відео
7. «Гострий стрес – психологічне реагування» – відео Відео присвячено розмаїттю психологічних реакцій на виклики війни та різні аспекти “нормального реагування” на анормальні умови життя. Переглянути відео
8. «Практики самопідтримки» – відео Поради щодо практик швидкої психологічної стабілізації. Переглянути відео
9. «Постукування» – відео Вправа допомагає швидко повернути собі відчуття тіла. Переглянути відео
10. «Релаксація за методом Джекобсона» – відео Вправа  допомагає швидко повернути собі відчуття тіла та зняти гострий стрес. Переглянути відео
11. «Психологічна стабілізація – чотири елементи» – відео Вправа допомагає швидко повернути собі відчуття тіла, оскільки активізує різні канали сприйняття (різні елементи). Виконання вправи потребує до 10 хвилин, та її ефект дуже відчутний протягом кількох годин. Переглянути відео
12. «Канали сприйняття в психологічній стабілізації» – відео Активізація каналів сприйняття – тактильного, нюхового, зорового – допомагає якнайшвидше “повернутись в тіло”. Переглянути відео
13. «Емоційний термометр»  – відео Метод самодіагностики емоційної напруги за допомогою кольору. Переглянути відео
14. «Груповий протокол подолання стресу» – відео Груповий протокол подолання стресу є розробкою фахівців з EMDR – терапії, та є дуже ефективним для швидкого опрацювання тілесної напруги та стресового емоційного навантаження. Переглянути відео
15. «Подолання страхів» – відео Алгоритм дій з подолання страхів, що інтегрує принципи методу EMDR та арт-терапії. Переглянути відео
16. «Намалюй свою тварину»  – відео Арт-терапевтична вправа “Намалюй свою тварину” спрямована на трансформацію тілесної напруги, що виникла внаслідок стресу. Переглянути відео
17. «Арт-терапевтична вправа «Знайди образ себе» – відео Вправа допомагає розкрити, «побачити» внутрішній потенціал та персональні ресурси. Переглянути відео

 

Поради для батьків дітей з інвалідністю в екстреній ситуації від ЮНІСЕФ.

Що додати до валізки безпеки та як допомогти дітям знести звуки вибухів.

Якщо в сім’ї дитина з інвалідністю, то екстрені ситуації і навіть перебування вдома під час війни вимагає значно більше витримки і психологічного ресурсу. Проте, це стосується будь-якої ситуації, коли є дитина з інвалідністю чи особливими освітніми потребами. Тож до всіх порад щодо підготовки до надзвичайної ситуації потрібно включити ще кілька пунктів. Зокрема, до тривожної валізки, окрім базових речей має додатися низка інших речей. Ось про що потрібно пам’ятати батькам, які виховують дитину з інвалідністю:

  1. Стратегічна аптечка на 3-4 тижні з найбільш необхідними ліками, особливо якщо стан здоров’я вимагає їх регулярного вживання. Якщо ви цього ще не зробили, то варто створити невеличкий стратегічний запас медикаментів, щоб їх вистачило на 3-4 тижні.
  2. Спеціальне харчування для дитини, якщо вона має певні особливості харчової поведінки (суміші, пюре тощо);
  3. Засоби гігієни для дітей, які мають труднощі з туалетом: памперси, одноразові пелюшки, засоби від пролежнів та опрілостей;
  4. Спеціальне обладнання. Якщо є потреба і можливість, під час евакуації варто взяти спеціальні ліжка, ноші, крісла колісні тощо.

Щодо дітей, які мають розлади аутичного спектру та/або психічні порушення розвитку, тут варто якомога заздалегідь підготуватися до ситуацій, коли будуть чутні вибухи або доведеться спускатися у бомбосховища. Батьки, які пережили такий досвід у 2014-2015 роках радять:

  1. Збудувати халабуду з ковдр і подушок у куті будинку чи квартири, де стіна не є несучою і періодично привчати дитину накриватися та перебувати там по кілька (десятків) хвилин там. Якщо буде надзвичайна ситуація, то потрібно сховатися у таке міні-укриття.
  2. Навушники для сенсорно чутливих дітей. Користуйтеся ними і привчайте дитину, якщо цього ще не відбулося.
  3. Зберігати спокій. Діти з розладами аутичного спектру ДУЖЕ сильно реагують на настрій, поведінку, слова батьків. Вони все віддзеркалюють. Тому найважливіше – самим бути спокійними, впевненими, не панікувати і не появляти ЖОДНИХ надмірних емоцій. Ви маєте бути такими як завжди.
  4. Дотримуйтесь режиму дня. Рутина – дуже важлива! Готуйте їжу, прибирайте, читайте книжки – робіть все, що ви робите кожного дня.

Рекомендації розроблені Маріанною Онуфрик, керівницею ГО “Соціальна синергія” та “Родина для осіб з інвалідністю”

«Важливі навички в періоди стресу: iлюстроване керівництво»

 

«Важливі навички в періоди стресу» – це ілюстроване керівництво, розроблене для того, щоб навчити людей краще справлятися з несприятливими обставинами. Посібник підтримує впровадження рекомендацій ВООЗ з управління стресом, ілюструє практичні та легкі поради для зниження його рівня.

Завантажити посібник можна за посиланням.

Рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в умовах воєнного стану

До відома та врахування у роботі фахівців психологічної служби у системі освіти!

В умовах воєнного стану в Україні, масової евакуації та переміщення дітей, сімей з дітьми з населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, значно зростає загроза життю та здоров’ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей.

Міністерством соціальної політики разом із Міністерством внутрішніх справ з метою посилення захисту дітей в умовах воєнного стану розроблено рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в
умовах воєнного стану.