Як вгамовувати емоційні коливання в умовах війни?
16 червня 2022 року о 12:00 відбудеться зустріч групи психологічної підтримки для практичних психологів і соціальних педагогів «Як попередити вигорання і де шукати ресурси?».
Захід відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції:
927 7556 4272
Код доступу: 2022
Приєднуйтесь!
І. Волкова. Пальчикові вправи. Для всіх вікових груп. — Х.: Вид-во «Ранок», 2017. — 64 с. (Серія «Сучасна дошкільна освіта»).
Видання містить ігрові вправи для пальчикової гімнастики, які виконуються в супроводі віршованих творів. Вправи сприятимуть розвитку дрібної моторики рук, уваги, навичок письма, а вірші з ілюстраціями — читання та творчого мислення. Книжка допоможе організувати відпочинок дітей під час різних видів діяльності. Видання призначене для педагогів дошкільних навчальних закладів та батьків дошкільнят.
Завантажити навчальний посібник “Пальчикові вправи” можна за цим покликанням
9 червня 2022 року о 12.00 відбудеться вебінар «Планування у період невизначеності»
Захід відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції:
397 553 8557
Код доступу: 1111
Приєднуйтесь!
В рамках виконання програм та заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності серед різних вікових груп населення, щодо небезпеки від мін та ВНП, навчання правильному поводженню з ними у небезпечних ситуаціях, Мінреінтеграції забезпечено виготовлення навчальних посібників у вигляді коміксів для дітей «Мінна безпека не без ПЕКа» та «Безпечний Пекосвіт». Навчальні посібники отримали схвалення від ДНЗ «Інституту модернізації змісту освіти» для використання в освітньому процесі.
Мінна безпека не без ПЕКа / Т. О. Клапчук, Є. О. Осьмачко, О. Г. Лященко. — Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2020. — 144 с.
Навчальний посібник — книгу у вигляді коміксу створено для учнів середньої школи. Сюжет книжки «Мінна безпека не без ПЕКа» допомагає максимально розкрити дуже складну й, на жаль, актуальну тему. Завдяки цьому посібнику ви можете пояснити дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами. А дії головних героїв у ситуаціях, пов’язаних з мінами чи вибухонебезпечними предметами, можуть стати взірцем для наслідування.
Крім того, за QR-посиланнями можна перевірити свої знання або переглянути корисне відео. Інтерактивність цієї книжки допоможе в ігровій формі легше засвоїти навчальний матеріал.
Видання рекомендоване до читання маленьким українцям і їхнім батькам. Розміщені тут інформаційні плакати допоможуть краще запам’ятати, що робити, якщо знайшли міни, вибухонебезпечні чи підозрілі предмети. Дотримання правил поведінки в небезпечних ситуаціях може зберегти життя!
Безпечний Пекосвіт / Т. О. Клапчук, Є. О. Осьмачко, О. Г. Лященко. — Харків : Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2021. — 144 с.
Навчальний посібник — книгу у вигляді коміксу розроблено для учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти з метою формування бази знань щодо правил безпечної поведінки у ситуаціях, пов’язаних з мінами та вибухонебезпечними предметами. Видання сприяє запам’ятовуванню школярами зовнішнього вигляду небезпечних об’єктів та їхніх ознак, навчає правил поведінки в небезпечних ситуаціях, містить цінні поради та інформаційні плакати, що допоможуть дітям краще запам’ятати та засвоїти алгоритм дій, змоделювати поведінку в разі виникнення небезпечної ситуації, пов’язаної з мінами та вибухонебезпечними предметами.
Це відео є частиною програми Safe Place, розробленої ізраїльським центром травм і стійкості NATAL. Safe Place — це програма експериментального навчання, яка підтримується мультимедійними інструментами, розробленими, щоб допомогти дітям, які відчувають високий рівень стресу через постійні загрози безпеці. Відео перекладено та озвучено за допомогою Українського інституту психології здоров’я. Переглянути відео "Пояснення стресу дітям і дорослим"
26 травня 2022 року о 15:00 відбудеться зустріч групи психологічної підтримки освітян «Цінності людини у воєнний час».
Інформація для приєднання до зустрічі Google Meet:
Посилання на відеодзвінок
Приєднуйтесь!
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тобто, це – День української вишитої сорочки. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиту сорочку.
Вишиванка – це не лише український символ та красиве національне вбрання, але й оберіг та навіть лікар. Наші предки вірили, що правильно створена вишита сорочка оберігала її власника, несла добро, талан та навіть лікувала.
Традиційні українські сорочки з давньою орнаментикою тримають дуже потужний код, який гармонізує людину. Сорочка — це продовження людини, її маркер, її оберіг. Орнаменти українських вишиванок, з огляду на їхнє розуміння людської природи є чимось більшим, ніж просто естетичним явищем. Узори вишивок – це особливі письмена. Не дарма на Гуцульщині серед вишивальниць заведено було говорити: “Я таку сорочку випишу”. Таємничі древні знаки “виписувались” на полотні як заклинання, як обереги, як коди свого роду. Раніше по орнаменту можна було чітко бачити – звідки людина, це молодиця, чи жінка, якого віку тощо.
Сакральне значення мали не тільки орнаменти: вибір тканини, колір ниток, навіть час вишивання – все було не випадковим. Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Цікаво, що у давнину жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем, тому їх роботи були індивідуальними, сповненими енергетичного посилу наданого авторкою.
“Сорочка складалася із шести чотирикутників різної величини, і якщо б виміряти їхнє співвідношення, то в ідеалі ми отримали б золоту пропорцію. Ці чотирикутники з’єднувалися між собою за допомогою хрестиків, вишитих, як правило, чорними нитками: аби жодна стороння енергія не могла крізь шви проникнути до людського тіла, бо хрест своєю енергією “розтинає”, знищує негативну енергію, а чорний колір її поглинає. Низом, на грудях і на рукавах вишивалися священні коди сили: для маленьких діток вони кодувалися переважно у рослинних орнаментах, що символізували дерево життя, у зірочках-оберегах, у простих хвилястих лініях з точками, що символізували первинні сили природи – воду і вогонь”[Чумарна М. Код української вишивки].
Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може похизуватись унікальними вишитими сорочками, притаманними тільки їй.
В українському суспільстві сьогодні є надзвичайно великий попит на історію та народні традиції. Нині ми спостерігаємо переосмислення культурних традицій, коли окремий предмет стає дорогоцінною пам’яткою, духовне значення якої з плином часу тільки зростає. Сьогоднішня українська вишиванка актуальна, як ніколи! Вона об’єднує наші душі в єдиний сформований народ. Вишиванка – відображення нашої думки, настрою, краси народного внутрішнього світу, відображення мрій та сподівань на добру долю українського народу.
Українці носять вишиванки з гордістю! Ця традиція щоразу закохує нас в українську історію і культуру, пробуджує глибоку любов до нашого коріння, дивним чином пов’язує нас з предками, нагадує, якою багатостраждальною та прекрасною є наша земля, робить нас сильнішими у намаганні її зберегти і захистити. А зараз нам ця сила потрібна, як ніколи!
Українська вишиванка. Розвиваюче відео для дітей.
Про вишиванку для дітей. Вишивка за регіонами. Пізнавальне розвиваюче відео.