Archive for Психологічна едукація
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА
Як говорити з дитиною про COVID-19, навчити її весело мити руки та правильно відпочивати — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА
Безплатна психологічна допомога під час пандемії, викликаної COVID-19
Громадяни України в період епідемії коронавірусної інфекції гостро потребують емоційної підтримки, а, часто, і психологічної допомоги. Психологічна спільнота відреагувала на цю потребу. Психологи проводять просвітницьку роботу через ЗМІ та інтернет-ресурси, консультують онлайн. Не стоїть осторонь цієї діяльності і психологічна служба у системі освіти: практичні психологи закладів освіти продовжують свою роботу у дистанційному форматі, надають допомогу учасникам освітнього процесу, відповідно до технічних можливостей і фахової компетентності.
Крім того, чи не щодня з’являються різноманітні групи психологічної підтримки, державні та громадські ініціативи, які готові на безоплатній основі надавати психологічну допомогу у подоланні проблем, пов’язаних із спалахом COVID-19 та антивірусним карантином:
- Моніторинговий центр КМДА з протидії COVID-19 запустив Віртуальну платформу емоційної підтримки. Це безкоштовний ресурс для киян. На цій платформі можна абсолютно безкоштовно отримати емоційну підтримку, психологічну допомогу під час карантину, спричиненого пандемією коронавірусу. Професійні консультації надають фахівці – тренери з емоційного інтелекту Освітнього хабу міста Києва. Також, ті, хто хоче з користю провести час вдома, знайдуть на сайті різні онлайн-курси. Завдяки платформі можна проводити і спортивні онлайн- тренування, або можна здійснювати віртуальні екскурсії найкращими музеями столиці, що зараз тимчасово зачинені.
- Громадська організація “Інститут медико-соціальних проблем вразливих категорій населення” в рамках проекту “Кризова психологічна та психосоціальна допомога постраждалим внаслідок кризових обставин, спричинених спалахом COVID-19″, що здійснюється за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, від 01.04.2020 р. запустила гарячу телефонну лінію, за якою безкоштовно здійснюється кризове психологічне консультування всіх громадян для опанування стресу внаслідок коронавірусу: +380962093702; +380665732744.
- Навчально-практичний центр психологічних інновацій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України зініціював Відкритий проект психологічної підтримки і допомоги громадянам в умовах пандемії COVID-19 «ОНЛАЙН-КОЛО». Передбачені наступні ФОРМИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ: -прямі ефіри у режимі «запитання-відповідь»; -групи підтримки для громадян, що переживають стресові стани у зв’язку з дотриманням карантинного режиму (батьки з маленькими дітьми, самотні люди тощо); -інформаційна підтримка та навчальні вебінари для психологів та інших фахівців допомагальних професій; -індивідуальні консультації. Вказані заходи відбуватимуться на сторінці Навчально-практичного центру психологічних інновацій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у мережі Фейсбук https://www.facebook.com/centerispp/. Приєднатися до онлайн-групи психологічної підтримки можна ТУТ. Щоб зробити заявку на отримання індивідуальної консультації, потрібно написати повідомлення у месенджер на сторінці Центру (https://www.facebook.com/centerispp/).
- Волонтерська служба психологічної підтримки “Альтернатива”. Волонтерська служба створена як соціальний проект при Центрі розвитку особистості “Альтернатива” на період карантину у зв’язку з COVID-19. Тут можна отримати безкоштовну психологічну підтримку у вигляді індивідуальної онлайн або текстової консультації, а, також, записатися в групу психологічної підтримки.
- Телефон довіри Київського міського центру роботи з жінками. Телефон довіри приймає дзвінки від тих, хто зіткнувся з психологічними проблемами на карантині. Мета цієї ініціативи – попередження напруги у стосунках, конфліктів та домашнього насильства, що виникають внаслідок постійного перебування замкнутому просторі і постійному контакті в межах родини. Звертатися за допомогою можна щоденно з 9.00 до 00.00. Зателефонувати в службу довіри можна за номерами: 044-272-15-00 – з мобільного телефону і 15-00 – зі стаціонарного.
Карантин – час, який можна провести якісно й корисно. Поради психолога
Нині ми знаходимося у самоізоляції через карантин. Майже весь час проводимо вдома, безумовно, позбавлені деяких звичних справ і розваг, дещо обмежені у просторі та виборі занять; перебуваємо в інформаційному потоці, наповненому негативними новинами і прогнозами, пов’язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і щодня залишатись у ресурсному стані?
Безперечно, ми всі різні. У кожного з нас власна картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях та різні стратегії подолання цих ситуацій. Усі ці стратегії й способи можуть бути прийнятними, якщо є для Вас результативними і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. Відтак, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного особистий, індивідуальний.
Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам!
⇒ Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.
⇒ Зверніть увагу на свій стан (і фізичний, і психологічний).
Чи Ви «у нормі»? Чи можете поліпшити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? У разі потреби, чи знаєте до кого звернутись?
⇒ Будьте «тут і тепер», у реальному місці, в реальних обставинах. Зосередьтесь, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює тривожний стан, а що – заспокоює.
⇒ Запитайте в себе, що Ви могли б змінити, а що ні. Дійте відповідно до ситуації.
⇒ Продумайте режим дня, складіть чіткий план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь його. Зберігайте повсякденні звички. Це Вас зорганізує й додасть впевненості.
⇒ Їсти і спати краще за звичним графіком. Харчуйтесь регулярно, споживайте здорову їжу. Під час їжі не відволікайтесь. Пийте достатньо води. Стежте за гігієною сну. Висипайтесь!
⇒ Знаходьте час для рухової активності.
⇒ Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, критично мисліть.
⇒ Проаналізуйте власні потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна їх реалізувати. Дбайте про задоволення своїх першочергових потреб і потреб Ваших близьких! Встановіть баланс між «потрібно» та «хочу».
⇒ Відкоригуйте домашні обов’язки.
⇒ Складіть фінансовий план щодо кризової ситуації. Визначіть, що потрібно купувати насамперед, а що, можливо – пізніше. Лишіть запас на непередбачувані витрати.
⇒ Відмовтеся від тотального контролю ситуації. Це невротизує.
⇒ Організуйте особистісний простір, поважайте простір інших і не порушуйте (кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з собою»). Виділяйте час для себе. В цей час робіть те, що дарує Вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).
⇒ Піклуйтесь про себе.
Підтримуйте інших та звертайтесь за підтримкою.
⇒ Пам’ятайте про цінності, що є сенсом Вашого життя. Визначте й усвідомте, що у Вашому житті є вагомим, а що не має важливого значення, і вибудовуйте повсякдення згідно з цими пріоритетами.
⇒ Приділяйте увагу своїм емоціям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.
⇒ Не тримайте все у собі. Якщо є змога, діліться своїми думками й емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати (добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування).
⇒ Не відмовляйтеся від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.
⇒ Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Спіймайте свою хвилю!»
⇒ Знайдіть себе! Карантин – нагода саморозвитку, самоактуалізації. Скористайтесь цією нагодою.
⇒ Радійте навіть незначним досягненням. Будьте вдячними собі та іншим!
⇒ Не намагайтесь докорінно змінити власне життя, живіть у природному для Вас ритмі.
⇒ Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес та напругу. Скористайтесь цим. Загалом, позитивне налаштування досить важливе, як під час карантину, так і в будь-який інший час.
Самодопомога під час стресу
Основний зміст самодопомоги під час стресу полягає в необхідності відновлюватися.
⇒ Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.
⇒ Працюйте! Будь-яка діяльність – ефективний спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.
⇒ Оцініть ситуацію з іншого погляду, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет-ресурси, а зараз маєте змогу реалізувати ці плани; багато часу витрачаєте на роботу, проте саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома зі своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!
⇒ Створіть список стресорів. Наприклад: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» тощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Це те, що знімає напругу.
⇒ Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди для Вас доступні.
⇒ Згадайте або уявіть безпечне місце, в якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно й у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки й запахи, відчуття на шкірі й в тілі. Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця. Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час у разі потреби. Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вам, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.
Стреси у нашому житті відбуваються постійно й неочікувано. Але ми здатні впоратися з ними, набуваючи нового досвіду та зміцнюючи віру в себе!
Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.
Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!
Ми впораємось!
Якщо ж Вам необхідна підтримка, напишіть нам: m_kyiv26@ukr.net; o.khmelievatokarieva@kubg.edu.ua, і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.
Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких!
2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму
“Діти дощу” – так називають людей з аутизмом, а 2 квітня – Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Блакитний колір і пазли є символами цього дня.
Останнім часом кількість людей із аутизмом і розладами аутистичного спектру у світі різко збільшилася.
В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше.
Аутизм впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Розлади аутистичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Ці розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші страждають важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки.
«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як в сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння.
Дорослі «люди дощу»:
- Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.
- При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.
- Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.
- Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.
- Можуть без причини і недоречно сміятися.
- Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.
- Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).
- Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.
- Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.
- Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.
Аутизм виявляється уже в ранньому віці та розвивається протягом життя. Серед найголовніших симптомів для діагностики такого відхилення вчені називають так звану тріаду Лори Вінг: це складнощі в сфері соціальної взаємодії; порушення у сфері вербальної і невербальної комунікації; вкрай обмежена активність, інтереси та повторювана поведінка.
Аутизм і його характеристики:
Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.
За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей (за іншими даними – 1 випадок на 65 дітей). У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Зараз діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.
Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.
Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.
Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.
Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, у тому числі це фактори навколишнього середовища і генетики.
Вилікувати аутизм неможливо, принаймі зараз, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію, і якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.
На що потрібно звернути увагу батькам:
- Порушення мови
Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.
- Відсутність емоційного контакту з людьми
В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.
- Усамітнення
Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.
- Напади агресії
Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30%.
- Слабкий інтерес до іграшок
Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.
- Стереотипність поведінки, страх змін
Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об’єкти, вертіти щось, тощо.