Archive for Для батьків

Про роботу Національної дитячої гарячої лінії

nacionalna_ditjachaМіністерство освіти і науки України повідомляє, що під час пандемії COVID-19 життя мільйонів українських дітей тимчасово обмежується домівками і гаджетами, діти не знають як самостійно розв’язати певні супутні небезпечні виклики. За інформацією громадської організації “Ла Страда – Україна” Національна дитяча гаряча лінія з початку запровадження в Україні карантину прийняла понад 4 тисячі звернень від дітей, підлітків, а також запитів дорослих щодо дітей. Більшість звернень тісно пов’язані з поширенням пандемії COVID-19 та стосуються насильства і жорстокого поводження з дітьми у родинах (40 % від загальної кількості звернень), проблем із психологічним здоров’ям дітей (20 % від загальної кількості звернень), ризиків, з якими дітьми зустрічаються в Інтернеті (20 % від загальної кількості звернень) тощо (лист МОН від 19.05.2020 №6/645-20 ).

Завдячуючи підтримці Міністерства освіти і науки України (лист МОН від 22.04.2020 №1/11-2912) Представництво дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні надало фінансову допомогу щодо збільшення робочого часу Національної дитячої гарячої лінії, діяльність якої забезпечує ГО “Ла Страда – Україна”. Наразі Національна дитяча гаряча лінія надає консультації у телефонному та онлайн-режимах у будні з 12.00 до 20.00: короткий номер 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів), 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Консультують психологи, соціальні педагоги, соціальні працівники та юристи.

Національна дитяча гаряча лінія – важливий і дієвий інструмент захисту прав дитини, допомоги дітям, які наражаються на небезпеку чи потребують захисту. Всі учасники освітнього процесу у скрутній ситуації можуть звернутися до консультантів Національної дитячої гарячої лінії! Це може зменшити кількість випадків, коли через свою необізнаність дитина, яка опинилась у складній життєвій ситуації обирає помилкову модель поведінки і, тим самим, лише погіршує своє становище.

Кожна дитина має право на захист! Потрібна допомога – телефонуйте!

Статистика звернень на Національну дитячу гарячу лінію (додаток до листа МОН від 19.05.2020 №6/645-20)

4 травня – Міжнародний день протидії булінгу

День unnamed (5)протидії булінгу присвячений боротьбі з однією з найбільш поширених проблем, з якими доводиться зіштовхуватися учням, вчителям і батькам у всьому світі. Цькування з боку однолітків є однією з найбільш поширених причин суїциду серед дітей і підлітків.

Організація Об’єднаних Націй визнала епідемію залякування і цькування і в 2012 році оголосила 4 травня – U.N. Anti-Bullying Day. З цього часу кампанію боротьби з булінгом встигли підтримати 25 країн.  Нещодавно до них приєдналася і Україна. Адже наша країна входить до 10-ти європейських країн з найвищим рівнем булінгу. Зважаючи на серйозність і масштаб проблеми, Україна почала робити рішучі кроки для її вирішення. Істотно сприяє цьому наявність і доступність різноманітних ресурсів, зокрема, інформаційних.

Ресурси з питань запобігання та протидії булінгу:

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Контактні телефони:

  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116000;
  • Дитяча лінія – 116 111 або 0800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству –
    116 123 або 0800 500 335;
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0800 501 720;
  • Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 255 76 75;
  • Центр надання безоплатної правової допомоги – 0800 213 103;
  • Національна поліція України – 102.

НЕБЕЗПЕЧНІ КВЕСТИ ДЛЯ ДІТЕЙ: ПРОФІЛАКТИКА ЗАЛУЧЕННЯ

Profilaktyka-zaluchennyaМетодичні рекомендації.

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

завантаженняЯк говорити з дитиною про COVID-19, навчити її весело мити руки та правильно відпочивати — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

Безплатна психологічна допомога під час пандемії, викликаної COVID-19

imagesГромадяни України в період епідемії коронавірусної інфекції гостро потребують емоційної підтримки, а, часто, і психологічної допомоги. Психологічна спільнота відреагувала на цю потребу. Психологи проводять просвітницьку роботу через ЗМІ та інтернет-ресурси, консультують онлайн. Не стоїть осторонь цієї діяльності і психологічна служба у системі освіти: практичні психологи закладів освіти продовжують свою роботу у дистанційному форматі, надають допомогу учасникам освітнього процесу, відповідно до технічних можливостей  і фахової компетентності.

Крім того, чи не щодня з’являються різноманітні групи психологічної підтримки, державні та громадські ініціативи, які готові на безоплатній основі надавати психологічну допомогу у подоланні проблем, пов’язаних із спалахом COVID-19 та антивірусним карантином:

  • Моніторинговий центр КМДА з протидії COVID-19 запустив Віртуальну платформу емоційної підтримкиЦе безкоштовний ресурс для киян. На цій платформі можна абсолютно безкоштовно отримати емоційну підтримку, психологічну допомогу під час карантину, спричиненого пандемією коронавірусу. Професійні консультації надають фахівці – тренери з емоційного інтелекту Освітнього хабу міста Києва. Також, ті, хто хоче з користю провести час вдома, знайдуть на сайті різні онлайн-курси. Завдяки платформі можна проводити і спортивні онлайн- тренування, або можна здійснювати віртуальні екскурсії найкращими музеями столиці, що зараз тимчасово зачинені.
  • Громадська організація “Інститут медико-соціальних проблем вразливих категорій населення” в рамках проекту “Кризова психологічна та психосоціальна допомога постраждалим внаслідок кризових обставин, спричинених спалахом COVID-19″, що здійснюється за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, від 01.04.2020 р. запустила гарячу телефонну лінію, за якою безкоштовно здійснюється кризове психологічне консультування всіх громадян для опанування стресу внаслідок коронавірусу: +380962093702; +380665732744.
  • Навчально-практичний центр психологічних інновацій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України зініціював Відкритий проект психологічної підтримки і допомоги громадянам в умовах пандемії COVID-19 «ОНЛАЙН-КОЛО». Передбачені наступні ФОРМИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ:  -прямі ефіри у режимі «запитання-відповідь»; -групи підтримки для громадян, що переживають стресові стани у зв’язку з дотриманням карантинного режиму (батьки з маленькими дітьми, самотні люди тощо); -інформаційна підтримка та навчальні вебінари для психологів та інших фахівців допомагальних професій; -індивідуальні консультації. Вказані заходи відбуватимуться на сторінці Навчально-практичного центру психологічних інновацій Інституту соціальної та політичної психології НАПН України у мережі Фейсбук https://www.facebook.com/centerispp/. Приєднатися до онлайн-групи психологічної підтримки можна ТУТ. Щоб зробити заявку на отримання індивідуальної консультації, потрібно написати повідомлення у месенджер на сторінці Центру (https://www.facebook.com/centerispp/).
  • Волонтерська служба психологічної підтримки “Альтернатива”. Волонтерська служба створена як соціальний проект при Центрі розвитку особистості  “Альтернатива” на період карантину у зв’язку з COVID-19. Тут можна отримати безкоштовну психологічну підтримку у вигляді індивідуальної онлайн або текстової консультації, а, також, записатися в групу психологічної підтримки.
  • Телефон довіри Київського міського центру роботи з жінкамиТелефон довіри приймає дзвінки від тих, хто зіткнувся з психологічними проблемами на карантині. Мета цієї ініціативи – попередження напруги у стосунках, конфліктів та домашнього насильства, що виникають внаслідок постійного перебування замкнутому просторі і постійному контакті в межах родини. Звертатися за допомогою можна щоденно з 9.00 до 00.00. Зателефонувати в службу довіри можна за номерами: 044-272-15-00 – з мобільного телефону і 15-00 – зі стаціонарного.

 

Сайт про зміни в освіті через карантин

5e9716ba2ee76302271657

Міністерство освіти і науки України запустило сайт про ключові зміни в освіті, впроваджені через карантин.

 Усі зміни в освітньому процесі, впроваджені через карантин, відтепер зібрано на окремому інформаційному ресурсі.

Сайт містить основну інформацію про зміни в роботі дитячих садків, шкіл, закладів ПТО, університетів та коледжів. Зокрема, тут розміщено актуальну інформацію про завершення навчального року в школах, цьогорічне ЗНО та вступну кампанію.

Інфоресурс містить корисну інформацію для педагогів – щодо режиму роботи, зарплат, відпустки, атестації, заповнення класних журналів, інструментів для дистанційного навчання тощо. На цій платформі також зібрано контакти установ і служб, які стануть у нагоді, якщо потрібно буде уточнити інформацію.

Поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю

92860511_2986568468074331_4439921828059676672_o

Тривожні новини, соціальна ізоляція і невідомість – непросте випробування для кожної родинини. Сім᾿ям, які виховують дітей з інвалідністю особливо складно. Дитячий фонд ЮНІСЕФ Україна на своїй сторінці у фейсбук розмістив поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю від мами й експерта Маріанни Онуфрик :

 Бережіть свій ресурс
Відмовтесь або зведіть до мінімуму  діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.

‍‍‍ Будьте інклюзивними
Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.

 Навчайтесь у радість
Розробіть «карантинний» графік навчання – вчителі, чи інші фахівці, допоможуть  вам із наповненням занять і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.

 Використовуйте нові можливості
Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу зателефонуйте, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відео зв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно: ➡️ https://bit.ly/likari_online

Якщо ви не можете вийти з дому, не вистачає коштів на необхідне – звертайтеся за допомогою! Багато благодійних та громадських ініціатив можуть підтримати вас.

 Уникайте сенсорних перевантажень
Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.

 Більше обіймів
Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе – це обійми близьких і рідних. Випробуйте і на собі! Чергуйте “обіймашки” з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.

 Мрійте
Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас попереду ще кілька тижнів !

Карантин – час, який можна провести якісно й корисно. Поради психолога

noutbuk-860x580-c-1Нині ми знаходимося у самоізоляції через карантин. Майже весь час проводимо вдома, безумовно, позбавлені деяких звичних справ і розваг, дещо обмежені у просторі та виборі занять; перебуваємо в інформаційному потоці, наповненому негативними новинами і прогнозами, пов’язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і щодня залишатись у ресурсному стані?

Безперечно, ми всі різні. У кожного з нас власна картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях та різні стратегії подолання цих ситуацій. Усі ці стратегії й способи можуть бути прийнятними, якщо є для Вас результативними і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. Відтак, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного особистий, індивідуальний.

Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам!

⇒ Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.

⇒ Зверніть увагу на свій стан (і фізичний, і психологічний).
Чи Ви «у нормі»? Чи можете поліпшити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? У разі потреби, чи знаєте до кого звернутись?

⇒ Будьте «тут і тепер», у реальному місці, в реальних обставинах. Зосередьтесь, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює тривожний стан, а що – заспокоює.

⇒ Запитайте в себе, що Ви могли б змінити, а що ні. Дійте відповідно до ситуації.

⇒ Продумайте режим дня, складіть чіткий план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь його. Зберігайте повсякденні звички. Це Вас зорганізує й додасть впевненості.

⇒ Їсти і спати краще за звичним графіком. Харчуйтесь регулярно, споживайте здорову їжу. Під час їжі не відволікайтесь. Пийте достатньо води. Стежте за гігієною сну. Висипайтесь!

⇒ Знаходьте час для рухової активності.

⇒ Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, критично мисліть.

⇒ Проаналізуйте власні потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна їх реалізувати. Дбайте про задоволення своїх першочергових потреб і потреб Ваших близьких! Встановіть баланс між «потрібно» та «хочу».

⇒ Відкоригуйте домашні обов’язки.

⇒ Складіть фінансовий план щодо кризової ситуації. Визначіть, що потрібно купувати насамперед, а що, можливо – пізніше. Лишіть запас на непередбачувані витрати.

⇒ Відмовтеся від тотального контролю ситуації. Це невротизує.

⇒ Організуйте особистісний простір, поважайте простір інших і не порушуйте (кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з собою»). Виділяйте час для себе. В цей час робіть те, що дарує Вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).

⇒ Піклуйтесь про себе.
Підтримуйте інших та звертайтесь за підтримкою.

⇒ Пам’ятайте про цінності, що є сенсом Вашого життя. Визначте й усвідомте, що у Вашому житті є вагомим, а що не має важливого значення, і вибудовуйте повсякдення згідно з цими пріоритетами.

⇒ Приділяйте увагу своїм емоціям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.

⇒ Не тримайте все у собі. Якщо є змога, діліться своїми думками й емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати (добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування).

⇒ Не відмовляйтеся від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.

⇒ Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Спіймайте свою хвилю!»

⇒ Знайдіть себе! Карантин – нагода саморозвитку, самоактуалізації. Скористайтесь цією нагодою.

⇒ Радійте навіть незначним досягненням. Будьте вдячними собі та іншим!

⇒ Не намагайтесь докорінно змінити власне життя, живіть у природному для Вас ритмі.

⇒ Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес та напругу. Скористайтесь цим. Загалом, позитивне налаштування досить важливе, як під час карантину, так і в будь-який інший час.

Самодопомога під час стресу

37de403262e8cabf14a2874b71b2aaca

Основний зміст самодопомоги під час стресу полягає в необхідності відновлюватися.

⇒ Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

⇒ Працюйте! Будь-яка діяльність – ефективний спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.

⇒ Оцініть ситуацію з іншого погляду, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет-ресурси, а зараз маєте змогу реалізувати ці плани; багато часу витрачаєте на роботу, проте саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома зі своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!

⇒ Створіть список стресорів. Наприклад: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» тощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Це те, що знімає напругу.

⇒ Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди для Вас доступні.

⇒ Згадайте або уявіть безпечне місце, в якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно й у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки й запахи, відчуття на шкірі й в тілі. Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця. Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час у разі потреби. Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вам, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.

Стреси у нашому житті відбуваються постійно й неочікувано. Але ми здатні впоратися з ними, набуваючи нового досвіду та зміцнюючи віру в себе!

Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.

Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!

Ми впораємось!

Якщо ж Вам необхідна підтримка, напишіть нам: m_kyiv26@ukr.net; o.khmelievatokarieva@kubg.edu.ua, і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.

Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких!

 

2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму

 

“Діти дощу” – так називають людей з аутизмом, а 2 квітня – Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Блакитний колір і пазли є символами цього дня.

Останнім часом Аутизмкількість людей із аутизмом і розладами аутистичного спектру  у світі різко збільшилася.

В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше.

Аутизм впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Розлади аутистичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Ці розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші страждають важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки.

«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як в сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння.

Дорослі «люди дощу»:

  • Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.
  • При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.
  • Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.
  • Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.
  • Можуть без причини і недоречно сміятися.
  • Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.
  • Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).
  • Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.
  • Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.
  • Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.

Аутизм виявляється уже в ранньому віці та розвивається протягом життя. Серед найголовніших симптомів для діагностики такого відхилення вчені називають так звану тріаду Лори Вінг: це складнощі в сфері соціальної взаємодії; порушення у сфері вербальної і невербальної комунікації; вкрай обмежена активність, інтереси та повторювана поведінка.

Аутизм і його характеристики:

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей (за іншими даними – 1 випадок на 65 дітей). У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Зараз діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, у тому числі це фактори навколишнього середовища і генетики.

Вилікувати аутизм неможливо, принаймі зараз, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію, і якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

На що потрібно звернути увагу батькам:

  • Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

  • Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

  • Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

  • Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30%.

  • Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

  • Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об’єкти, вертіти щось, тощо.

Протидія булінгу в закладі освіти

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник.