Archive for Сокол Олена

2 травня – православний Великдень, Світле Христове Воскресіння.

Шановні колеги, друзі!

Вітаємо Вас із Великоднем!


Нехай яскраве світло цього великого свята осяє весь світ, подарує надію, радість і щастя! Хай душі іскряться вірою, помисли- добром, а серця – любов’ю.
Нехай передзвін великодніх дзвонів принесе лише добрі вісті.
Всіх земних благ Вам!


Нагородження з нагоди 30-річчя створення психологічної служби у системі освіти України

За сумлінну працю, досягнення високої майстерності у професійній діяльності, вагомий особистий внесок у справу навчання та виховання учнівської молоді та з нагоди 30-річчя створення психологічної служби у системі освіти України Департаментом освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзначено працівників психологічної служби закладів освіти міста Києва.

ГРАМОТОЮ Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) нагороджено:

Березовську Людмилу Геннадіївну, старшого інспектора відділу інформаційних зв’язків та комунікації Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в м. Києві державної адміністрації;

Почупайла Віктора Миколайовича, головного спеціаліста відділу інноваційного розвитку та моніторингу якості освіти Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

ПОДЯКУ Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) оголошено:

Антощук Ганні Василівні, головному спеціалісту відділу загальної середньої освіти Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації;

Березанській Олені Олегівні, практичному психологу Закладу дошкільної освіти компенсуючого типу ( санаторний) № 803 з хронічними неспецифічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів Подільського району м. Києва;

Бойко Юлії Станіславівні, практичному психологу Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва;

Гамзіновій Олені Володимирівні, практичному психологу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 102 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м.Києва;

Загорській Зінаїді Іванівні, практичному психологу Загальноосвітнього навчального закладу І – ІІІ ступенів «Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 5 ім. Я.П. Батюка» Подільського району  м. Києва;

Ільїнському Анісіму Андрійовичу, практичному психологу Природничо-наукового ліцею №145 Печерського району м. Києва;

Карабаєвій Ірині Іванівні, практичному психологу Дошкільного навчального закладу (ясла – сад) № 208 Оболонського району м. Києва;

Карнюхіній Олександрі Дмитрівні, практичному психологу Гімназії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Шевченківського району м. Києва;

Карпілянській Зінаїді Федорівні, соціальному педагогу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 57 з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м.Києва;

Кіореску Ірині Євгенівні,  практичному психологу Закладу дошкільної освіти № 731 Печерського району м. Києва;

Ковбасенко Оксані Станіславівні, практичному психологу Спеціалізованої школи № 88 з поглибленим вивченням російської мови Печерського району м. Києва;

Кожухар Ірині Петрівні, практичному психологу Школи I – III ступенів № 285 Оболонського району м. Києва;

Константиновій Риммі Гаріївні, практичному психологу Школи І-ІІІ ступенів № 90 Печерського району м. Києва;

Крушинській Ользі Володимирівні, соціальному педагогу Школи I – III ступенів № 231 Оболонського району м. Києва;

Левківській Олені Павлівні, провідному інспектору відділу розвитку освіти та прогнозування Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації;

Науменко Олені Миколаївні, практичному психологу Школи І-ІІІ ступенів №199 Шевченківського району м. Києва;

Обозовій Ользі Данилівні, практичному психологу Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Ліцей №100 «Поділ» Подільського району м. Києва;

Овсієнко Світлані Василівні, практичному психологу Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «дошкільний навчальний заклад –загальноосвітній навчальний заклад «Лілея» Святошинського району м. Києва;

Падій Ользі Володимирівні, практичному психологу Спеціалізованої школи № 16 Оболонського району м. Києва;

Пінчук Ганні В’ячеславівні, соціальному педагогу Спеціалізованої школи № 16 Оболонського району м. Києва;

Процюк Наталії Сергіївні, соціальному педагогу Школи I – III ступенів № 219 Оболонського району м. Києва;

Рашковській Олені Владиславівні, практичному психологу Спеціалізованої школи I-III ступенів № 91 з поглибленим вивченням інформатики Шевченківського району м.Києва;

Репко Нонні Петрівні, практичному психологу Дошкільного навчального закладу (дитячий садок) компенсуючого типу (спеціальний) № 320 Шевченківського району м.Києва;

Ричковій Світлані Володимирівні, практичному психологу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 112 імені Т. Шевченка Голосіївського району м. Києва;

Рождественській Тетяні Петрівні, практичному психологу Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Спеціалізована школа №3 з поглибленим вивченням інформаційних технологій» Подільського району м. Києва;

Тереховій Світлані Геннадіївні, практичному психологу Школи I – III ступенів № 29 Оболонського району м. Києва;

Тимченко Тетяні В’ячеславівні, практичному психологу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 234 Оболонського району м. Києва;

Ткаченко Оксані Володимирівні, практичному психологу Школи І-ІІІ ступенів № 78 Печерського району м. Києва;

Томашевській Євгенії Михайлівні, практичному психологу Спеціалізованої школи № 89 Печерського району м. Києва;

Торліній Вікторії Олександрівні, соціальному педагогу науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка;

Четверіковій Наталі Володимирівні, практичному психологу Спеціалізованої школи I-III ступенів № 41 ім. З.К. Слюсаренка з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м. Києва;

Шульгіній Вікторії Володимирівні, соціальному педагогу Дошкільного навчального закладу № 276 Святошинського району м. Києва;

Щипській Лесі Василівні, практичному психологу Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15 Голосіївського району м. Києва;

Яремчук Олені Іллівні, практичному психологу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Печерського району м. Києва.

Щиро вітаємо колег!

23 квітня – Всеукраїнський день психолога. Психологічній службі у системі освіти України 30 років!

Шановні колеги!

Щиро вітаємо Вас із професійним святом!

Ваша праця важлива і гідна. Знаємо, що докладаєте до роботи багато душі і прагнення відповідати найвищим професійним стандартам.

Прийміть вдячність за вміння надихати інших, дарувати людям віру в себе, гармонію й добро.
Нехай знання й вміння, людяність, мудрість і відданість справі принесуть Вам шану та визнання! Бажаємо Вам невичерпної творчої енергії, професійної виваженості та майстерності! Нехай на вашому професійному шляху не буде перешкод, а будь-які повороти долі завжди відкривають нові обрії майбутніх перспектив!

Здоров’я, миру й достатку Вам та Вашим родинам.

Становлення і розвиток психологічної служби у системі освіти України

До Всеукраїнського дня психолога


Шановні колеги!


22 квітня 2021 року напередодні святкування Всеукраїнського дня психолога та 30-річниці створення психологічної служби у системі освіти України відбудуться:

  • о 13.00круглий стіл “Розвиток психологічної служби м.Києва: пошук ресурсів”, присвячений 30-річчю психологічної служби у системі освіти України».

Обговоримо актуальні і пріоритетні завдання розвитку психологічної служби у системі освіти; порадимося як подолати професійні виклики часу та підвищувати свій фаховий рівень; поділимося здобутками, досягненнями; обміняємося досвідом щодо самозбереження і самовідновлення та святковою позитивною енергетикою :)!

До участі запрошуються практичні психологи, соціальні педагоги закладів освіти міста Києва, психологи центрів професійного розвитку педагогічних працівників, методисти, фахівці органів управління освітою, відповідальні за діяльність психологічної служби та всі зацікавленні особи.

  • о 14.00вебінарЧАСнеЧАС”.

Час, коли відчуваєш прихід весни…

Час, коли піднесений настрій…

Час, коли мрієш про майбутнє…

Час, коли звертаєш увагу на “няшні” дрібнички…

 Водночас -це

час посиленого карантину;

час віддаленості від родини, друзів;

час обмеженого пересування;

час емоційного виснаження, суперечок…

Розкриємо аспекти побудови гармонійних взаємостосунків у розрізі самоаналізу, критичного/креативного мислення, неконфліктного спілкування, саморегуляції.

Вебінар буде корисним для практичних психологів, соціальних педагогів, вихователів, вчителів,  батьків.

Проведе вебінар психологічна служба СШ № 16 м.Києва

Інформація для приєднання до зустрічі Google Meet
Посилання на відеодзвінок: https://meet.google.com/mbt-hfiw-pnw

Чекаємо на Вас.

До Всеукраїнського дня психолога

22 квітня 2021 року об 11.00 відбудеться вебінар  “Пастки поведінки: як зламати патерни, які псують життя?”

Поговоримо про 11 найпоширеніших «пасток» поведінки, які несуть деструктивний вплив на життя особистості.  З’ясуємо, як виявити та змінити існуючі пастки, як не спотворювати реальність, а навчитися дивитися на неї раціонально.

Реєстрація на вебінар:
https://forms.gle/kyij5EdJPTWNoU5k8

Вебінар відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.

Посилання на онлайн-зустріч:

Join Zoom Meeting
https://us02web.zoom.us/j/88553836448?pwd=MjlwOUlNUm1lYm1wZHppZWZESjFzUT09

Meeting ID: 885 5383 6448
Passcode: 751416
Find your local number: https://us02web.zoom.us/u/kcKxbatkEj


Чекаємо на Вас.

До Всеукраїнського дня психолога

Шановні колеги!

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіту» спільно з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи НАПНУ України та Центральним інститутом післядипломної освіти Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» НАПНУ 23 квітня 2021 року об 11:00 проводить Всеукраїнську науково-методичну онлайн-конференцію, присвячену 30-річчю психологічної служби у системі освіти України.

Протягом онлайн-конференції заплановано низку доповідей науковців, керівників обласних центрів∕кабінетів/лабораторій психологічної служби, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти, фахівців органів управління освітою, відповідальних за діяльність психологічної служби.

До участі запрошуються практичні психологи, соціальні педагоги закладів освіти, психологи центрів професійного розвитку педагогічних працівників, методисти, керівники обласних центрів∕кабінетів/лабораторій психологічної служби, фахівці органів управління освітою, відповідальні за діяльність психологічної служби та всі зацікавленні особи.

Для участі у заході потрібно заповнити реєстраційну форму до 19 квітня 2021 року за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1LEVyVl4AZk1AJDPvUxviMheG4t3p5LcheqOWUKB2lg/edit

Відкриття онлайн-конференції відбудеться 23 квітня 2021 року об 11:00 у Facebook-групі «Всеукраїнська науково-методична онлайн-конференція, присвячена 30-річчю психологічної служби у системі освіти України» за посиланням: https://www.facebook.com/groups/278685220542743

Програма конференції

До Всеукраїнського дня психолога

Шановні колеги!

23 квітня ми святкуємо Всеукраїнський День психолога. Цього року це свято подвійне, адже у 2021 році ми відзначаємо 30-річчя створення психологічної служби системи освіти України. До цієї річниці психологічна служба у системі освіти міста Києва підготувала низку заходів та інформаційно-методичних матеріалів для практичних психологів, соціальних педагогів та інших педагогічних працівників. Інформацію про них буде розміщено на сайті науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Отож, 15 квітня 2021 року об 11.00 відбудеться вебінар “Тривожність і способи її подолання”.
На вебінарі з’ясуємо, якими є глибинні причини тривожності; визначимо, що таке продуктивна і непродуктивна тривожність і як їх розрізняти; поговоримо про найгірші способи керівництва занепокоєнням; розглянемо найбільш часті випадки тривожності і способи її подолання.

Реєстрація на вебінар: https://forms.gle/gJ9pYCKjgtcvEQtA7

Вебінар відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.

Посилання на онлайн-зустріч:
https://us04web.zoom.us/j/77952216936?pwd=TVVxZlJRSFlKbjhTZTRCSk9EN3dwdz09

Ідентифікатор зустрічі: 779 5221 6936
Пароль: bHB4Cw

Чекаємо на Вас.

Методичний посібник «Алгоритми діяльності працівників психологічної служби. Том 2»

Представлені у виданні алгоритми можуть бути застосовані практичними психологами в процесі професійної діяльності. Впровадження алгоритмів у діяльність працівників психологічної служби сприятиме стандартизації процесу надання допомоги учасникам освітнього процесу, зменшать ймовірність похибок чи помилок і можуть бути основою для створення протоколів. Методичний посібник підготовлено за матеріалами психологічної служби Чернівецької області.

Посібник розміщено в Електронній бібліотеці НАПН України у вільному доступі за посиланням: Посібник

Школа молодого соціального педагога

25 березня 2021 року о 13.00 відбудеться чергове засідання школи молодого соціального педагога “Співпраця закладу освіти з соціальними службами та громадськими організаціями”

Зустріч відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom:
https://us02web.zoom.us/j/9763722114?pwd=QlV6eEUrNkhuVXUvQlhmd05TekpZUT09

Перехід на «літній» час: як мінімізувати стрес і успішно адаптуватися до змін

Двічі на рік ми традиційно переводимо стрілки годинника – на «літній» час і на «зимовий». Дати, коли переводять годинники в Україні, дуже просто визначити– щороку це остання неділя березня та остання неділя жовтня.

Тож цього року в ніч з 27 на 28 березня о 3 годині потрібно перевести годинники на одну годину вперед.

Нині і так достатньо факторів, які провокують у людини стрес, а зміна часу може стати для багатьох  ще одним із них. Адже, коли змінюється налагоджений графік нічного сну і денної активності, ми відчуємо нервове виснаження, нестачу сил, починаємо хворіти.

Переведення годинника на «літній» час дається людині значно важче ніж «зимовий перехід». Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну. Окрім того, вважається, що адаптованим часом для жителів України є постійний «зимовий» час. Учені стверджують, що перехід на «літній» час не відповідає нашому біологічному ритму і шкодить здоров’ю. Дослідження засвідчують згубний вплив на людину процедури переведення часу. Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, і через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являються стрибкоподібні зміни артеріального тиску, порушується синхронізація систем життєдіяльності людини. Часто люди скаржаться на сонливість, втомлюваність, зниження працездатності, погіршення настрою, дратівливість, меланхолію або навіть депресію.

Найгірше переносять зміну часу люди, що мають проблеми з кров’яним тиском та захворюваннями серця і судин. У зоні ризику також люди з метеозалежністю, схильністю до депресії, діти та люди похилого віку.

За спостереженнями, у перші, після переведення стрілок, дні різко зростає кількість інфарктів, збільшується кількість нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод, зростають показники конфліктності людей, збільшується кількість людей з високим рівнем психоемоційного стресу, зростає кількість самогубств.

Окрім іншого, негативні наслідки переводу годинників на здоров’я людини можуть бути ще й посилені неправильним способом життя. Тому, «готуватись» до цієї події краще завчасу, правильно корегуючи свої повсякденні звички і режим дня.

У цьому матеріалі зібрані поради про те, як легше звикнути до нового ритму та зменшити вплив переведення годинника на організм. Використання цих правил дозволить Вашому внутрішньому годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.

Починати адаптовуватися варто хоча б за тиждень до переведення годинників.

Отже:

  • Найкращим способом захиститись від негативних наслідків переведення стрілок годинника є повноцінний і якісний сон.

За кілька днів до майбутнього переведення годинників варто почати лягати спати раніше ніж напередодні. Наприклад: першого дня – на 15 хвилин, потім –  на 30 хвилин, далі – на 45 хвилин, поки, зрештою, плавно не зміните режим сну на 1 годину. Якщо не змогли зробити це завчасу – не біда, теж саме можна зробити в перший тиждень після зміни часу на «літній». Щоб швидше «вирівняти» графік сну, ще й просинайтесь щоранку на 10 хвилин пізніше. Таким чином, організм зможе легше адаптуватись до «зсуву» у режимі дня.

  • Готуйтеся до наступного дня заздалегідь.

У перші дні після переведення годинника (а краще – взагалі взяти цю практику за звичку), варто готуватися до наступного дня заздалегідь. Підготуйте “на завтра” все, що можете: одяг, сумку, взуття, документи тощо. Це зекономить вам необхідний час та нерви і знизить стрес від ранку за новим режимом.

  • Головне завдання – висипатись. (Пам’ятайте, що повноцінний сон має тривати не менше 8 годин).

А на це впливають не тільки тривалість, але й умови сну. Забезпечте собі правильні умови для засинання: провітріть приміщення (кисень необхідний організму, щоб краще відпочити), засинайте в тиші і темряві (так вашому мозку буде набагато простіше розслабитися), не користуйтеся перед сном ґаджетами. А ще, у кімнаті, де ви спите, має бути прохолодно (ідеальна температура для сну – не більше 18-20 градусів за Цельсієм).

  • Вечеряйте не пізніше, ніж за 2-3 години до сну, інакше перенавантажите організм і замість відпочинку він буде перетравлювати їжу.
  • Перед сном корисно буде трохи прогулятися надворі.
  • Тепла ванна чи душ, масаж або медитація ввечері знімають напругу і втому, допомагають швидше заснути і проснутися наступного дня відпочилим і бадьорим.
  • Перед сном добре випити теплого молока (можна з медом).
  • Вранці дайте собі можливість поступово відійти від сну. Коли прокидаєтесь, не варто одразу «підриватися» з ліжка. Лікарі радять після пробудження кілька хвилин полежати, щоб адаптувати організм до нового часу пробудження. Подаруйте собі кілька хвилинок лінощів.
  • Навіть якщо ви не прихильник спорту, після пробудження спробуйте зробити мінімальний комплекс фізичних вправ. Наприклад, добре потягніться, потім підійміться з ліжка та зробіть нахили шиї та тіла у різні сторони. Це дозволить остаточно позбавитись від залишків сну та наповнить енергією.
  • Увімкніть зранку ритмічну музику, вона забезпечить вам бадьорий підйом і додасть позитивної енергії на весь день.
  • Приймайте контрастний душ. Він активізує роботу головного мозку, що позитивно впливає на адаптацію організму при переході на «літній» час. Ранковий контрастний душ, особливо після фізичних вправ, допоможе підбадьоритися та налаштуватися на активний день.
  • Влаштовуйте собі піші прогулянки на свіжому повітрі та приймайте “сонячні ванни”. Сонячне світло у розумних дозах позитивно впливає на функції головного мозку і вегетативної нервової системи, яка регулює роботу всього організму. Саме тому після довгої похмурої зими сонячні дні підіймають людині настрій та дають енергію. А піші прогулянки не просто розвивають м’язи ніг, але і тримають у тонусі весь організм. У поєднанні із сонячним світлом прогулянки допомагають зняти стрес та почувати себе краще під час адаптації до нового режиму.
  • Вживайте натуральні вітаміни та слідкуйте за харчуванням. Аби укріпити свій імунітет та психіку, варто збільшити кількість корисних речовин у вашому тілі. І кращий вибір – це вживання багатих вітамінами овочів та фруктів. Наприклад, цитрусових. Крім того, уважніше ставтеся до харчування,  бо воно дуже впливає на самопочуття. На період адаптації варто відмовитися від жирної і «гострої» їжі, кофеїну та алкоголю, варто обмежити солодке.   Їжте продукти, багаті кальцієм і білком: куряче м’ясо горіхи, сир, кефір, та інші кисломолочні продукти. Медики також радять більше вживати чистої води без газу. Саме води, а не чаю, кави, соку та інших напоїв.
  • Не пийте тонізуючі напої у другій половині дня.
  • Не перевтомлюйтеся і не нервуйте. Уникайте фізичних та емоційних перенавантажень та стресових ситуацій.
  • За необхідності, «знімайте» стрес і емоційну напругу знайомими і дієвими для нас способами. Спорт, до прикладу, чудово знімає і м’язову і нервову напругу; добре  допомагають також трав’яні чаї, дихальна гімнастика, ароматерапія, психологічні вправи.
  • Будьте поблажливі до себе, дайте організму адаптуватися до змін, відпочивайте, релаксуйте, спілкуйтесь з приємними Вам людьми, слухайте улюблену музику, думайте про хороше.
  • Не піддавайтеся загальному навіюванню: не думайте про те, що звикнути до нового ритму життя буде дуже складно. Можливо, особисто Ви і не відчуєте негативного впливу, адже це залежить від дуже багатьох факторів.
  • Якщо Ви належите до людей із «групи ризику» і маєте причини хвилюватися щодо значного погіршення свого стану у період зміни часу із «зимового» на «літній», приділіть у цей період більше уваги своєму здоров’ю  і самопочуттю, а за потреби, зверніться до відповідних фахівців – вони підкажуть, що робити саме Вам.

Можна помітити, що велика частина порад,  які мають допомогти  впоратися із стресом від переведення годинника,  універсальні, вони, в цілому, відповідають правилам здорового способу життя, а тому  їх варто було б ввести у своє повсякдення на постійній основі, аби завжди добре почуватися і бути здоровим – здоровим фізично, психічно і психологічно.

Будьте здорові!