Щороку 10 вересня у світі відзначають Всесвітній день запобігання самогубствам (World Suicide Prevention Day), започаткований Міжнародною асоціацією із запобігання суїцидам у співпраці зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
Цей день покликаний привернути увагу до проблеми самогубств, зменшувати стигматизацію та поширювати знання про те, як вчасно помітити ознаки психологічної кризи, підтримати людину та допомогти їй отримати професійну допомогу.
У 2024–2026 роках міжнародна кампанія проходить під гаслом «Змінюємо наратив про самогубство» (Changing the Narrative on Suicide) із закликом «Розпочніть розмову» (Start the Conversation). Йдеться про необхідність відмовлятися від замовчування та стигматизації й формувати культуру відкритого, відповідального та підтримувального спілкування.
За даними ВООЗ, щороку у світі внаслідок суїциду помирають понад 720 тисяч людей. Суїцид є однією з провідних причин смерті серед молоді. Водночас ВООЗ наголошує, що суїцидам можна запобігати завдяки своєчасному виявленню ризиків, доступності допомоги та підтримці людини, яка переживає кризу.
Чому важливо говорити про це?
Психологічна криза може виникнути у людини будь-якого віку та за різних життєвих обставин. Війна, втрата близької людини, розлучення, насильство, самотність, серйозні життєві зміни, проблеми зі здоров’ям, фінансові труднощі, конфлікти чи інші травматичні події можуть посилювати психологічне напруження.
Водночас наявність складних життєвих обставин не означає, що людина обов’язково матиме суїцидальні думки.
Найважливіше — не залишати людину наодинці з її переживаннями та знати, куди можна звернутися по допомогу.
Як помітити, що людина може переживати психологічну кризу?
Потребують уваги, зокрема:
- різкі або тривалі зміни настрою та поведінки;
- відчуття безнадії, безпорадності, сильної самотності;
- висловлювання про те, що життя втратило сенс;
- соціальне відсторонення, втрата інтересу до звичних занять;
- прощання з близькими або незвична турбота про завершення справ;
- прямі висловлювання про бажання померти або заподіяти собі шкоду.
Одна ознака сама по собі не є підставою для висновку про суїцидальний ризик. Проте прямі висловлювання про самогубство або намір завдати собі шкоди необхідно сприймати серйозно.
Не потрібно бути психологом, щоб підтримати людину.
Що можна зробити?
1. Бути поруч.
Спокійно вислухати, не перебивати та не знецінювати переживання. Важливо говорити з людиною спокійно без осуду, моралізування, залякування.
2. Запитати прямо.
Якщо поведінка людини викликає занепокоєння, можна запитати:«Я бачу, що тобі зараз дуже важко. Чи виникали в тебе думки заподіяти собі шкоду або позбавити себе життя?»
Пряме запитання про суїцидальні думки не провокує самогубство. Навпаки, відкрита розмова може дати людині можливість розповісти про те, що її турбує, і отримати підтримку. Такі рекомендації містяться, зокрема, в матеріалах МОЗ України.
3. Не залишати людину наодинці, якщо існує безпосередня загроза її життю.
У такій ситуації необхідно звернутися по екстрену допомогу.
4. Допомогти звернутися до фахівця.
Це може бути сімейний лікар, психолог, психотерапевт або психіатр — залежно від ситуації та потреб людини.
Якщо допомога потрібна Вам
Звернення по психологічну допомогу — не ознака слабкості.
Можна почати із сімейного лікаря. В Україні розвивається система надання послуг із психічного здоров’я на первинному рівні, а фахівці, які пройшли відповідне навчання, можуть проводити оцінювання стану, надавати допомогу та за потреби скеровувати до інших спеціалістів.
Корисно також скористатися платформою «Ти як?», де можна знайти інформацію про самодопомогу, психологічну підтримку, гарячі лінії та доступні послуги в Україні.
Платформа «Ти як?» — інформація та допомога
Куди звернутися по допомогу в Україні?
Якщо є безпосередня загроза життю
112 — єдиний номер екстрених служб.
103 — екстрена медична допомога.
Якщо людина вже завдала собі шкоди або існує безпосередня загроза її життю, не залишайте її саму та звертайтеся по екстрену допомогу.
Психологічна допомога
0 800 100 102 — лінія Національної психологічної асоціації.
Безкоштовна психологічна допомога.
0 800 33 20 29 — гаряча лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду.
Актуальна, зокрема, для ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин.
0 800 500 335 та 116 123 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда — Україна».
0 800 501 701 — Всеукраїнський телефон довіри.
7333 — Гаряча лінія з профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine
Допомога дітям та молоді
0 800 500 225 та 116 111 — Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда — Україна». Лінія надає безкоштовну допомогу; телефонувати можна з питань, пов’язаних із психологічним станом, насильством, булінгом, конфліктами та іншими складними ситуаціями.
Батькам та іншим законним представникам дитини
Дитині не завжди легко розповісти дорослому, що їй погано.
Тому важливо:
- регулярно цікавитися не лише навчанням, а й самопочуттям дитини;
- слухати без осуду та поспішних порад;
- не висміювати страхи й переживання;
- не порівнювати дитину з іншими;
- підтримувати звернення по психологічну або медичну допомогу;
- за необхідності звертатися до практичного психолога закладу освіти, сімейного лікаря чи іншого відповідного фахівця.
Не варто говорити: «Візьми себе в руки», «Іншим ще важче», «Ти все перебільшуєш», «Подумай про батьків».
Краще сказати:
«Я поруч».
«Я бачу, що тобі важко».
«Ти можеш розповісти мені».
«Давай разом подумаємо, хто може тобі допомогти».
Педагогічним працівникам
Заклад освіти є одним із середовищ, де зміни в емоційному стані та поведінці дитини чи підлітка можуть бути помічені достатньо рано. Ідеться не про встановлення медичного діагнозу, а про уважність до сигналів неблагополуччя, безпечну розмову, оцінювання актуальної загрози в межах професійної компетентності та своєчасне перенаправлення до відповідних служб.
Педагог не повинен самостійно вирішувати кризову ситуацію, яка виходить за межі його професійної компетентності.
Якщо поведінка або висловлювання учня викликають занепокоєння, важливо:
помітити → спокійно поговорити → залучити працівника психологічної служби → оцінити потребу в подальшій допомозі → за необхідності забезпечити перенаправлення до відповідних фахівців.
У разі безпосередньої загрози життю необхідно діяти невідкладно.
Практичним психологам і соціальним педагогам
Профілактика суїцидальної поведінки — це не одноразова акція до 10 вересня, а складова системної роботи психологічної служби.
Доцільно зосереджувати увагу на:
- формуванні психологічно безпечного освітнього середовища;
- розвитку соціально-емоційних навичок;
- ранньому виявленні психологічних труднощів;
- формуванні навичок звернення по допомогу;
- роботі з факторами ризику та факторами захисту;
- підтримці дітей і дорослих, які переживають кризові або травматичні події;
- взаємодії з батьками та іншими законними представниками;
- міждисциплінарній взаємодії із закладами охорони здоров’я та соціальними службами;
- професійній супервізії та підтримці самих працівників психологічної служби.
У роботі з випадками суїцидального ризику та іншими кризовими станами потрібно діяти відповідно до чинної нормативно-правової бази психологічної служби, дотримуватися професійних меж і компетентностей, забезпечувати конфіденційність та безпеку людини, своєчасно оцінювати потребу в подальшій психологічній, психосоціальній або медичній допомозі та, за необхідності, скерувати до відповідних фахівців.
Важливо також користуватися доказовими та професійно верифікованими методичними матеріалами, не застосовувати неперевірені діагностичні чи корекційні інструменти та забезпечувати взаємодію з іншими фахівцями й службами відповідно до потреб людини.
Методичні та інформаційні матеріали
Для працівників психологічної служби у системі освіти:
Психологічна служба — Міністерство освіти і науки України
На сторінці МОН зібрано нормативні та методичні матеріали, зокрема матеріали щодо профілактики суїцидальних тенденцій серед здобувачів освіти та запобігання навмисним самоушкодженням дітей.
Для роботи з дітьми та підлітками:
Психологічна підтримка дітей — МОН України
На сторінці представлені матеріали психологічної підтримки дітей, зокрема проєкт «ПОРУЧ», матеріали для батьків, підлітків і психологів та інші ресурси.
Для всіх, хто шукає психологічну допомогу:
«Ти як?» — Всеукраїнська програма ментального здоров’я
Платформа містить перевірену інформацію про ментальне здоров’я, техніки самодопомоги, можливості отримання психологічної допомоги та контакти гарячих ліній.
МОЗ України
Гарячі лінії психологічної допомоги — МОЗ України
Як допомогти людині, яка має суїцидальні думки — МОЗ України
Ознаки суїцидальної поведінки: про що варто знати, щоб вчасно допомогти — МОЗ України
Центр громадського здоров’я МОЗ України
Матеріали Центру громадського здоров’я щодо запобігання самогубствам
Нормативно-правова база
У роботі закладів освіти та працівників психологічної служби слід враховувати:
Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Положення про психологічну службу у системі освіти України, затверджене наказом МОН України від 22.05.2018 № 509. Чинна редакція документа — від 10.03.2026.
Концепція розвитку психологічної служби в системі освіти на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 липня 2026 року № 705-р. Концепція передбачає розвиток доступної та стійкої системи психосоціальної і психологічної допомоги для всіх учасників освітнього процесу, раннє виявлення труднощів та взаємодію із системою охорони психічного здоров’я.
Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15.01.2025 № 4223-IX. Закон є чинним та визначає правові й організаційні засади функціонування системи охорони психічного здоров’я в Україні.
Важливо пам’ятати
Не потрібно чекати, доки ситуація стане критичною, щоб звернутися по допомогу.
Якщо вам або людині поруч важко впоратися самостійно — говоріть про це, шукайте підтримку, звертайтеся до фахівців.
Психологічна допомога — це не про слабкість.
Це про турботу про себе та інших.
Запобігання суїциду — це не пошук однієї «правильної фрази» і не одноразова інформаційна кампанія. Це культура уважності й підтримки, доступність допомоги та готовність дорослих серйозно поставитися до переживань дитини, підлітка чи колеги.
Почути. Запитати. Підтримати. Допомогти звернутися по допомогу.
Життя має значення!



