В рамках інформаційної кампанії до Європейського дня боротьби з торгівлею людьми науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи пропонує для ознайомлення практичний гайд для педагогів.
Інформаційний гайд «Педагогам про торгівлю людьми»
Нормативно-правове забезпечення протидії торгівлі людьми та захисту дітей в Україні ґрунтується на Конвенції ООН про права дитини, Кримінальному кодексі України, законах України «Про протидію торгівлі людьми», «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про соціальні послуги», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», постановах Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми», від 23.05.2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми», від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», розпорядженні Кабінету Міністрів України від 03.09.2026 № 875-р «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року», а також інших нормативно-правових актах, що регулюють питання виявлення постраждалих, захисту прав дітей, надання допомоги та міжвідомчої взаємодії.
За даними Європейської комісії, оприлюдненими 17 жовтня 2025 року на підставі статистики Євростату, у країнах Європейського Союзу впродовж 2013–2023 років було зареєстровано понад 83 000 осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Кількість зареєстрованих випадків торгівлі людьми з метою трудової експлуатації у 2023 році зросла на 70,5% порівняно з 2019 роком.
Торгівля людьми – це не обов’язково перетин державного кордону чи викрадення людини. Вона може відбуватися в межах однієї країни, міста чи навіть громади. Її метою є експлуатація людини, а конкретні обставини мають значення для правової оцінки ситуації. Торгівля людьми може бути пов’язана з різними формами експлуатації, зокрема примусовою працею, примусовим жебрацтвом, сексуальною експлуатацією, втягненням у злочинну діяльність, примусовим шлюбом та іншими формами експлуатації. Конкретні обставини мають значення для правової оцінки ситуації. Людина не винна в тому, що її обманули або використали. Відповідальність лежить на тих, хто вчиняє експлуатацію. Європейські інституції окремо наголошують на ризиках для дітей, людей, які вимушено переміщуються, та інших осіб, що опинилися у вразливих обставинах.
Що важливо знати педагогам про торгівлю людьми:
- Потерпілим від торгівлі людьми може стати будь-хто. Вік, стать, матеріальний стан і рівень освіти не гарантують захисту від обману.
- Пастка не завжди виглядає як загроза, а торгівля людьми не обов’язково передбачає викрадення. Людину можуть втягнути в експлуатацію через обман, маніпуляції, зловживання довірою або вразливим становищем. Іноді небезпечні стосунки починаються з добровільного погодження на роботу чи подорож.
- Щоб стати жертвою злочину, необов’язково виїжджати за кордон. Експлуатація можлива і всередині країни – у вашому місті, селі чи навіть знайомому оточенні. Отже, якщо ви залишаєтеся вдома і не плануєте закордонних поїздок, це ще не гарантує повної безпеки.
- Не всі потерпілі усвідомлюють, що їх експлуатують. За зовні звичайними трудовими відносинами часто приховується злочин. Людину можуть переконувати, що вона має борг і зобов’язана відпрацювати витрати на дорогу чи житло, або що вона взагалі не має права припинити роботу. Страх, залежність і погрози ускладнюють звернення по допомогу.
- Соціальні мережі можуть використовувати для встановлення довіри. Небезпечний контакт не завжди починається з підозрілої пропозиції. Спочатку це можуть бути компліменти, дружнє спілкування, обіцянки підтримки, подарунки чи пропозиції про допомогу.
- Небезпека може приховуватися за пропозицією допомоги. Обіцянка безкоштовного житла, перевезення, працевлаштування чи оформлення документів сама по собі не є ознакою злочину. Проте важливо насторожитися, якщо допомога супроводжується вимогами секретності, контролем пересування, передаванням документів або незрозумілими зобов’язаннями.
- Людину можуть експлуатувати через її залежність від інших. Коли людина не має власних коштів, житла, документів, підтримки або не знає мови країни перебування, їй може бути складніше відмовитися від небезпечних умов. Цим можуть користуватися ті, хто прагне встановити контроль.
- Після звільнення від експлуатації людині може знадобитися тривала підтримка. Безпека, оформлення необхідних документів, пошук житла, правова допомога, психологічна підтримка та повернення до навчання чи роботи можуть бути важливими складовими відновлення.
- Діти особливо потребують захисту дорослих. Через вік, залежність від дорослих, потребу у визнанні та недостатній життєвий досвід їм може бути складніше розпізнати маніпуляцію або самостійно вийти з небезпечної ситуації.
Не існує однієї універсальної ознаки, за якою можна достовірно визначити, що дитина постраждала від торгівлі людьми. Але існують тривожні сигнали, на які варто звернути увагу педагогам:
- Зміни в емоційному стані та поведінці дитини, зокрема, вона стала надмірно тривожною, замкнутою, наляканою, уникає певних тем або людей, поводиться так, ніби боїться наслідків власних слів та дій.
- Підозрілі онлайн-знайомства та пропозиції. Невідома або малознайома особа обіцяє дитині гроші, дорогі подарунки, роботу або легкий заробіток, наполягає на секретності чи особистій зустрічі.
- Сумнівні пропозиції щодо роботи чи поїздки. Обіцяють високу оплату без зрозумілих умов, просять передати документи, приховують інформацію про роботодавця або вимагають їхати без можливості повідомити близьких.
- Ознаки контролю та залежності. Інша особа контролює пересування, спілкування чи заробіток дитини, говорить замість неї, обмежує контакти або погрожує їй чи її близьким.
Важливо: кожен із цих сигналів може мати й інші пояснення, тому не варто робити передчасних висновків. Слід уважно вислухати дитину, не ставити навідних запитань і діяти відповідно до встановленого алгоритму захисту.
Перед проведенням профілактичної роботи з учнями доцільно обговорити з колегами такі питання:
- Чи вміють наші учні відрізняти безпечну пропозицію роботи від потенційно ризикованої?
- Чи знають діти, до кого звернутися, якщо знайомий в інтернеті починає вимагати секретності або контролювати їх?
- Чи маємо ми зрозумілий алгоритм реагування на підозру щодо експлуатації дитини?
- Як забезпечити підтримку дитині, не звинувачуючи її та не поширюючи конфіденційну інформацію?
- Чи навчаємо ми дітей не лише розпізнавати небезпеку, а й перевіряти інформацію, відстоювати власні кордони та звертатися по допомогу?
Професійний акцент: педагог не повинен самостійно встановлювати факт торгівлі людьми. Його завдання – помітити можливі ознаки небезпеки, уважно поставитися до слів дитини, забезпечити належне реагування та допомогти їй отримати фахову підтримку.
У роботі з дітьми та підлітками необхідно:
- поглиблювати знання учнів, зокрема тих, які перебувають у складних життєвих обставинах, про ризики експлуатації та способи захисту від торгівлі людьми;
- розвивати навички критичного мислення;
- формувати навички безпечної поведінки, оцінювання ризиків і звернення по допомогу в небезпечних ситуаціях;
- визначати контакти за якими можна звернутися за порадою та допомогою.
Питання, які можна обговорити з учнями:
- «Якщо людина погодилася їхати за кордон, то вона сама відповідає за наслідки». – Ні. Згода на поїздку чи роботу не означає згоди на експлуатацію.
- «Якщо людина не звертається по допомогу, то її все влаштовує». – Ні. Людина може боятися погроз, не довіряти іншим, відчувати сором або не знати, куди звернутися.
- «Небезпеку можна розпізнати за зовнішністю незнайомця». – Ні. Важливі не зовнішність і перше враження, а поведінка, умови пропозиції, обман, контроль та обмеження свободи.
- «Захист від торгівлі людьми – це лише відповідальність окремих структур». – Ні. Важливу роль відіграють родина, заклади освіти, соціальні служби, громада та рівень поінформованості самої особи.
Не кожна небезпечна пропозиція виглядає небезпечною. Не кожна дитина, яка потребує допомоги, наважується про неї попросити. Іноді уважність дорослого, вчасне запитання та готовність вислухати стають першим кроком до порятунку.
Помічати. Запитувати. Підтримувати. Діяти.
Саме так формується середовище, у якому людська гідність і свобода мають справжню цінність.
Рекомендації для педагогів:
1. Створюйте атмосферу довіри. Діти мають знати, що можуть звернутися до дорослого й не наразитися на осуд. Не висміюйте їхню довірливість, помилки чи невдалий досвід спілкування.
2. Навчайте розпізнавати маніпуляції. Обговорюйте реалістичні ситуації: пропозиції заробітку, знайомства в соціальних мережах, прохання зберігати таємницю, запрошення на зустріч. Вчіть перевіряти інформацію та радитися з надійними
дорослими.
3. Розвивайте навички цифрової безпеки. Нагадуйте про захист персональних даних, геолокації, документів, паролів і приватних фотографій. Пояснюйте, що онлайн-знайомство не гарантує правдивості інформації про людину.
4. Дійте спільно. Якщо виникли підозри, дотримуйтеся алгоритмів захисту дітей у закладі освіти, залучайте практичного психолога, соціального педагога та відповідальних осіб відповідно до ситуації. Не намагайтеся самостійно проводити розслідування.
Алгоритм дій педагога, якщо дитина розповіла про небезпечну ситуацію
1. Вислухати. Зберігайте спокій, не перебивайте, дайте дитині можливість розповісти стільки, скільки вона готова. Не потрібно вимагати від дитини подробиць або доказів. Достатньо уважно вислухати її повідомлення, зафіксувати інформацію в установленому порядку та передати її відповідальним фахівцям.
2. Підтримати. Скажіть: «Дякую, що розповів/розповіла. Ти можеш розраховувати на допомогу. Те, що сталося, не робить тебе винним/винною».
3. Забезпечити безпеку. З’ясуйте, чи є безпосередня загроза, чи безпечно дитині повертатися додому та хто може бути надійним дорослим. Не слід автоматично повідомляти батьків про розповідь дитини, якщо є підстави вважати, що хтось із них може бути причетний до експлуатації або становити небезпеку для дитини. У такому разі необхідно діяти відповідно до встановленої процедури захисту дитини та залучати компетентні органи.
4. Повідомити відповідальних фахівців. Дійте відповідно до процедур захисту дітей та повідомлення компетентних органів. Не обіцяйте абсолютної таємниці, якщо для захисту дитини потрібно залучити інших.
5. Забезпечити подальшу підтримку відповідно до потреб дитини. Організуйте подальший супровід, зберігайте конфіденційність, не допускайте стигматизації та повторного травмування дитини.
6. Якщо є безпосередня загроза життю чи безпеці, потрібно невідкладно звернутися до відповідних екстрених служб. Не слід самостійно контактувати з імовірним кривдником або попереджати його про підозри.
Корисні контакти
1547 – урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та насильству стосовно дітей. Працює цілодобово.
527 або 0 800 107 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів. Працює щодня з 7:00 до 22:00. Безкоштовно та конфіденційно.
102 – поліція.
112 – екстрена допомога.
Якщо дитина перебуває в безпосередній небезпеці, необхідно невідкладно звернутися до екстрених служб.
Основний меседж для педагогів – не навчити дитину боятися світу, а допомогти їй розпізнавати небезпеку, довіряти власним відчуттям, перевіряти сумнівні пропозиції та знати, до кого звернутися по допомогу. Боротьба з торгівлею людьми починається не лише з інформування про ризики. Вона починається зі створення середовища, у якому дитину чують, її гідність поважають, а прохання про допомогу не залишається без відповіді.
Інформаційні джерела:
1. European Commission. The EU Anti-Trafficking Day: Key findings from 10 years of Human Trafficking Data. 17 October 2025. URL: https://home-affairs.ec.europa.eu/news/eu-anti-trafficking-day-key-findings-10-years-human-trafficking-data-2025-10-17_en
2. Eurostat. Trafficking in human beings in the EU: main findings 2013–2023.2025.URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-statistical reports/w/ks-01-25-027
3. Council of Europe. European Anti-Trafficking Day. URL:
https://www.coe.int/en/web/anti-human-trafficking/european-anti-trafficking-day
4. United Nations Office on Drugs and Crime (UNODC). Global Report on Trafficking in Persons 2024. URL: https://www.unodc.org/unodc/en/data-and-analysis/glotip.html
5. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527. URL: https://527.org.ua/
6. Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та насильству стосовно дітей 1547. URL: https://1547.ukc.gov.ua/
7. Національна поліція України. Офіційний вебсайт. URL: https://npu.gov.ua/
Інформаційний гайд «Педагогам про торгівлю людьми»
Психологічна і соціально-педагогічна реабілітація учасників освітнього процесу в умовах закладу освіти: практ. посібник / за наук. ред. В. Г. Панка; [авт. кол.: І. І. Ткачук, Д. Д. Романовська, О. П. Сергєєнкова, В. В. Предко, В. В. Рибалка, М. В. Саврасов, А. В. Григоренко, С. К. Шандрук, В. М. Горленко; [Електронний ресурс]. Київ: УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2025. 160 с.
