Archive for Здоровий спосіб життя

Перехід на «літній» час: як мінімізувати стрес і успішно адаптуватися до змін

Двічі на рік ми традиційно переводимо стрілки годинника – на «літній» час і на «зимовий». Дати, коли переводять годинники в Україні, дуже просто визначити– щороку це остання неділя березня та остання неділя жовтня.

Тож цього року в ніч з 27 на 28 березня о 3 годині потрібно перевести годинники на одну годину вперед.

Нині і так достатньо факторів, які провокують у людини стрес, а зміна часу може стати для багатьох  ще одним із них. Адже, коли змінюється налагоджений графік нічного сну і денної активності, ми відчуємо нервове виснаження, нестачу сил, починаємо хворіти.

Переведення годинника на «літній» час дається людині значно важче ніж «зимовий перехід». Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну. Окрім того, вважається, що адаптованим часом для жителів України є постійний «зимовий» час. Учені стверджують, що перехід на «літній» час не відповідає нашому біологічному ритму і шкодить здоров’ю. Дослідження засвідчують згубний вплив на людину процедури переведення часу. Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, і через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являються стрибкоподібні зміни артеріального тиску, порушується синхронізація систем життєдіяльності людини. Часто люди скаржаться на сонливість, втомлюваність, зниження працездатності, погіршення настрою, дратівливість, меланхолію або навіть депресію.

Найгірше переносять зміну часу люди, що мають проблеми з кров’яним тиском та захворюваннями серця і судин. У зоні ризику також люди з метеозалежністю, схильністю до депресії, діти та люди похилого віку.

За спостереженнями, у перші, після переведення стрілок, дні різко зростає кількість інфарктів, збільшується кількість нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод, зростають показники конфліктності людей, збільшується кількість людей з високим рівнем психоемоційного стресу, зростає кількість самогубств.

Окрім іншого, негативні наслідки переводу годинників на здоров’я людини можуть бути ще й посилені неправильним способом життя. Тому, «готуватись» до цієї події краще завчасу, правильно корегуючи свої повсякденні звички і режим дня.

У цьому матеріалі зібрані поради про те, як легше звикнути до нового ритму та зменшити вплив переведення годинника на організм. Використання цих правил дозволить Вашому внутрішньому годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.

Починати адаптовуватися варто хоча б за тиждень до переведення годинників.

Отже:

  • Найкращим способом захиститись від негативних наслідків переведення стрілок годинника є повноцінний і якісний сон.

За кілька днів до майбутнього переведення годинників варто почати лягати спати раніше ніж напередодні. Наприклад: першого дня – на 15 хвилин, потім –  на 30 хвилин, далі – на 45 хвилин, поки, зрештою, плавно не зміните режим сну на 1 годину. Якщо не змогли зробити це завчасу – не біда, теж саме можна зробити в перший тиждень після зміни часу на «літній». Щоб швидше «вирівняти» графік сну, ще й просинайтесь щоранку на 10 хвилин пізніше. Таким чином, організм зможе легше адаптуватись до «зсуву» у режимі дня.

  • Готуйтеся до наступного дня заздалегідь.

У перші дні після переведення годинника (а краще – взагалі взяти цю практику за звичку), варто готуватися до наступного дня заздалегідь. Підготуйте “на завтра” все, що можете: одяг, сумку, взуття, документи тощо. Це зекономить вам необхідний час та нерви і знизить стрес від ранку за новим режимом.

  • Головне завдання – висипатись. (Пам’ятайте, що повноцінний сон має тривати не менше 8 годин).

А на це впливають не тільки тривалість, але й умови сну. Забезпечте собі правильні умови для засинання: провітріть приміщення (кисень необхідний організму, щоб краще відпочити), засинайте в тиші і темряві (так вашому мозку буде набагато простіше розслабитися), не користуйтеся перед сном ґаджетами. А ще, у кімнаті, де ви спите, має бути прохолодно (ідеальна температура для сну – не більше 18-20 градусів за Цельсієм).

  • Вечеряйте не пізніше, ніж за 2-3 години до сну, інакше перенавантажите організм і замість відпочинку він буде перетравлювати їжу.
  • Перед сном корисно буде трохи прогулятися надворі.
  • Тепла ванна чи душ, масаж або медитація ввечері знімають напругу і втому, допомагають швидше заснути і проснутися наступного дня відпочилим і бадьорим.
  • Перед сном добре випити теплого молока (можна з медом).
  • Вранці дайте собі можливість поступово відійти від сну. Коли прокидаєтесь, не варто одразу «підриватися» з ліжка. Лікарі радять після пробудження кілька хвилин полежати, щоб адаптувати організм до нового часу пробудження. Подаруйте собі кілька хвилинок лінощів.
  • Навіть якщо ви не прихильник спорту, після пробудження спробуйте зробити мінімальний комплекс фізичних вправ. Наприклад, добре потягніться, потім підійміться з ліжка та зробіть нахили шиї та тіла у різні сторони. Це дозволить остаточно позбавитись від залишків сну та наповнить енергією.
  • Увімкніть зранку ритмічну музику, вона забезпечить вам бадьорий підйом і додасть позитивної енергії на весь день.
  • Приймайте контрастний душ. Він активізує роботу головного мозку, що позитивно впливає на адаптацію організму при переході на «літній» час. Ранковий контрастний душ, особливо після фізичних вправ, допоможе підбадьоритися та налаштуватися на активний день.
  • Влаштовуйте собі піші прогулянки на свіжому повітрі та приймайте “сонячні ванни”. Сонячне світло у розумних дозах позитивно впливає на функції головного мозку і вегетативної нервової системи, яка регулює роботу всього організму. Саме тому після довгої похмурої зими сонячні дні підіймають людині настрій та дають енергію. А піші прогулянки не просто розвивають м’язи ніг, але і тримають у тонусі весь організм. У поєднанні із сонячним світлом прогулянки допомагають зняти стрес та почувати себе краще під час адаптації до нового режиму.
  • Вживайте натуральні вітаміни та слідкуйте за харчуванням. Аби укріпити свій імунітет та психіку, варто збільшити кількість корисних речовин у вашому тілі. І кращий вибір – це вживання багатих вітамінами овочів та фруктів. Наприклад, цитрусових. Крім того, уважніше ставтеся до харчування,  бо воно дуже впливає на самопочуття. На період адаптації варто відмовитися від жирної і «гострої» їжі, кофеїну та алкоголю, варто обмежити солодке.   Їжте продукти, багаті кальцієм і білком: куряче м’ясо горіхи, сир, кефір, та інші кисломолочні продукти. Медики також радять більше вживати чистої води без газу. Саме води, а не чаю, кави, соку та інших напоїв.
  • Не пийте тонізуючі напої у другій половині дня.
  • Не перевтомлюйтеся і не нервуйте. Уникайте фізичних та емоційних перенавантажень та стресових ситуацій.
  • За необхідності, «знімайте» стрес і емоційну напругу знайомими і дієвими для нас способами. Спорт, до прикладу, чудово знімає і м’язову і нервову напругу; добре  допомагають також трав’яні чаї, дихальна гімнастика, ароматерапія, психологічні вправи.
  • Будьте поблажливі до себе, дайте організму адаптуватися до змін, відпочивайте, релаксуйте, спілкуйтесь з приємними Вам людьми, слухайте улюблену музику, думайте про хороше.
  • Не піддавайтеся загальному навіюванню: не думайте про те, що звикнути до нового ритму життя буде дуже складно. Можливо, особисто Ви і не відчуєте негативного впливу, адже це залежить від дуже багатьох факторів.
  • Якщо Ви належите до людей із «групи ризику» і маєте причини хвилюватися щодо значного погіршення свого стану у період зміни часу із «зимового» на «літній», приділіть у цей період більше уваги своєму здоров’ю  і самопочуттю, а за потреби, зверніться до відповідних фахівців – вони підкажуть, що робити саме Вам.

Можна помітити, що велика частина порад,  які мають допомогти  впоратися із стресом від переведення годинника,  універсальні, вони, в цілому, відповідають правилам здорового способу життя, а тому  їх варто було б ввести у своє повсякдення на постійній основі, аби завжди добре почуватися і бути здоровим – здоровим фізично, психічно і психологічно.

Будьте здорові!

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

завантаженняЯк говорити з дитиною про COVID-19, навчити її весело мити руки та правильно відпочивати — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

Карантин – час, який можна провести якісно й корисно. Поради психолога

noutbuk-860x580-c-1Нині ми знаходимося у самоізоляції через карантин. Майже весь час проводимо вдома, безумовно, позбавлені деяких звичних справ і розваг, дещо обмежені у просторі та виборі занять; перебуваємо в інформаційному потоці, наповненому негативними новинами і прогнозами, пов’язаними з пандемією коронавірусу. Як же використовувати цей час ефективно і щодня залишатись у ресурсному стані?

Безперечно, ми всі різні. У кожного з нас власна картина світу, свої цінності. Ми маємо різні світогляди, темпераменти, різний досвід і способи реагування в складних ситуаціях та різні стратегії подолання цих ситуацій. Усі ці стратегії й способи можуть бути прийнятними, якщо є для Вас результативними і допомагають зберегти внутрішню рівновагу. Відтак, і спосіб «проживання» самоізоляції буде у кожного особистий, індивідуальний.

Проте, психологи мають доволі універсальні поради щодо того, як правильно організувати життя під час карантину, аби зберегти психічне і психологічне здоров’я. Дослухатись або не дослухатись до цих порад – обирати Вам!

⇒ Виконуйте рекомендації фахівців щодо збереження здоров’я та профілактики захворювань.

⇒ Зверніть увагу на свій стан (і фізичний, і психологічний).
Чи Ви «у нормі»? Чи можете поліпшити свій стан? Що саме Ви могли б для цього зробити? Чи потрібна Вам допомога? У разі потреби, чи знаєте до кого звернутись?

⇒ Будьте «тут і тепер», у реальному місці, в реальних обставинах. Зосередьтесь, що з Вами відбувається (в тілі, думках)? Проаналізуйте, що посилює тривожний стан, а що – заспокоює.

⇒ Запитайте в себе, що Ви могли б змінити, а що ні. Дійте відповідно до ситуації.

⇒ Продумайте режим дня, складіть чіткий план власних дій (не забувайте включити в цей план дозвілля!) і дотримуйтесь його. Зберігайте повсякденні звички. Це Вас зорганізує й додасть впевненості.

⇒ Їсти і спати краще за звичним графіком. Харчуйтесь регулярно, споживайте здорову їжу. Під час їжі не відволікайтесь. Пийте достатньо води. Стежте за гігієною сну. Висипайтесь!

⇒ Знаходьте час для рухової активності.

⇒ Дотримуйтесь інформаційної гігієни. Встановіть чіткий інформаційний режим, отримуйте інформацію з надійних офіційних джерел, дозуйте кількість інформації на день, аналізуйте, критично мисліть.

⇒ Проаналізуйте власні потреби і визначте, які із них першочергові, а які – другорядні. Подумайте, як можна їх реалізувати. Дбайте про задоволення своїх першочергових потреб і потреб Ваших близьких! Встановіть баланс між «потрібно» та «хочу».

⇒ Відкоригуйте домашні обов’язки.

⇒ Складіть фінансовий план щодо кризової ситуації. Визначіть, що потрібно купувати насамперед, а що, можливо – пізніше. Лишіть запас на непередбачувані витрати.

⇒ Відмовтеся від тотального контролю ситуації. Це невротизує.

⇒ Організуйте особистісний простір, поважайте простір інших і не порушуйте (кожному із нас, час від часу, потрібно побути «наодинці з собою»). Виділяйте час для себе. В цей час робіть те, що дарує Вам радість, спокій, задоволення, відновлює Ваші ресурси (хобі, медитація, творчість, догляд за собою тощо).

⇒ Піклуйтесь про себе.
Підтримуйте інших та звертайтесь за підтримкою.

⇒ Пам’ятайте про цінності, що є сенсом Вашого життя. Визначте й усвідомте, що у Вашому житті є вагомим, а що не має важливого значення, і вибудовуйте повсякдення згідно з цими пріоритетами.

⇒ Приділяйте увагу своїм емоціям. Намагайтеся не блокувати їх. Важливо розуміти, що з Вами відбувається.

⇒ Не тримайте все у собі. Якщо є змога, діліться своїми думками й емоціями з людьми, які здатні Вас підтримати (добре у таких ситуаціях допомагають і техніки виписування).

⇒ Не відмовляйтеся від спілкування. Комунікація, соціальні зв’язки – це важлива частина життя.

⇒ Шукайте нові можливості: знання, спорт, хобі. «Спіймайте свою хвилю!»

⇒ Знайдіть себе! Карантин – нагода саморозвитку, самоактуалізації. Скористайтесь цією нагодою.

⇒ Радійте навіть незначним досягненням. Будьте вдячними собі та іншим!

⇒ Не намагайтесь докорінно змінити власне життя, живіть у природному для Вас ритмі.

⇒ Пам’ятайте про цілющі властивості гумору: гумор і сміх знижують стрес та напругу. Скористайтесь цим. Загалом, позитивне налаштування досить важливе, як під час карантину, так і в будь-який інший час.

Самодопомога під час стресу

37de403262e8cabf14a2874b71b2aaca

Основний зміст самодопомоги під час стресу полягає в необхідності відновлюватися.

⇒ Практикуйте дихання для зняття тривоги. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на рахунок «1,2,3,4» ми вдихаємо повітря; на «1,2,3,4» – затримуємо дихання; на «1,2,3,4» – видихаємо; на «1,2,3,4» – знову затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

⇒ Працюйте! Будь-яка діяльність – ефективний спосіб переключення уваги, боротьби з панікою і тривогою.

⇒ Оцініть ситуацію з іншого погляду, знайдіть позитив. Наприклад: необхідність виконувати роботу онлайн – Ви давно планували опанувати інтернет-ресурси, а зараз маєте змогу реалізувати ці плани; багато часу витрачаєте на роботу, проте саме зараз, в умовах карантину, Ви маєте можливість більше знаходитися вдома зі своєю сім’єю тощо. Випишіть 10 позитивних висновків на аркуш паперу!

⇒ Створіть список стресорів. Наприклад: «самотність», «велика кількість негативної інформації», «неможливість вийти на вулицю» тощо. Проранжуйте ці стресори від 1 до 10 (за силою впливу) і навпроти одразу запишіть ресурсну активність, яка може Вас підтримати. Це те, що знімає напругу.

⇒ Пригадайте позитивний досвід подолання труднощів, складних ситуацій: – Що Вам допомогло? – Які люди були поруч із Вами та допомогли пережити стрес? – Якщо їх зараз уявити поруч, то щоб вони сказали Вам? – Як би вони підтримали Вас?… Це ті ресурси, за допомогою яких Ви здатні впоратись із досить складними ситуаціями. І вони завжди для Вас доступні.

⇒ Згадайте або уявіть безпечне місце, в якому почуватиметесь добре, спокійно, затишно й у повній безпеці. Згадайте (або уявіть) всі особливості цього простору, його звуки й запахи, відчуття на шкірі й в тілі. Сконструюйте у своїй уяві «живий» образ цього ресурсного місця. Можете «відвідувати» це місце упродовж дня і «перебувати» там деякий час у разі потреби. Сама думка про це безпечне місце нагадуватиме Вам, що ситуація з часом стабілізується. Науково доведено, що застосування активної уяви (коли ми уявляємо або пригадуємо приємні образи) здатне суттєво покращувати наш психологічний стан.

Стреси у нашому житті відбуваються постійно й неочікувано. Але ми здатні впоратися з ними, набуваючи нового досвіду та зміцнюючи віру в себе!

Кожна наша емоція важлива, наші переживання (навіть ті, які нас лякають) – цінні! Це – наш внутрішній навігатор, до якого слід дослухатися.

Ми не можемо змінити світ або інших людей, але ми можемо змінити себе і простір навколо себе: зробити його безпечним, затишним і радісним!

Ми впораємось!

Якщо ж Вам необхідна підтримка, напишіть нам: m_kyiv26@ukr.net; o.khmelievatokarieva@kubg.edu.ua, і психологи нададуть Вам безкоштовну допомогу.

Будьте здорові, дбайте про себе і своїх близьких!