Archive for Інклюзія

Круглий стіл “Синергія психологічної служби закладів освіти та фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в рамках підтримки дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти під час інклюзивного навчання”

3 жовтня 2024 року фахівці НМЦ практичної психології і соціальної роботи ІПО Університету Грінченка взяли участь у круглому столі «Синергія психологічної служби закладів освіти та фахівців (консультантів) інклюзивно-ресурсних центрів в рамках підтримки дітей з особливими освітніми потребами в закладах освіти під час інклюзивного навчання», який відбувся у Vcentri Hub Дніпровського району м. Києва.

Програма круглого столу:

1. «Система надання освітніх та корекційних послуг дітям з особливими освітніми потребами в м. Києві» – Олена Бохно, начальник управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2. «Особливості психологічного та соціально-педагогічного супроводу дітей з ООП у воєнний час» – Ольга Хмелєва-Токарєва, завідувачка науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи ІПО Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

3. «Роль та функції практичного психолога у забезпеченні якісного інклюзивного навчання в закладі освіти» – Наталія Заєркова, завідувачка ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти ІПО Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

4. «Професійні компетенції психолога як працівника у ЗЗСО та фахівця (консультанта) ІРЦ (практичного психолога)» – Іванна Дятел та Оксана Тарасенко, фахівці (консультанти) ІРЦ №1 Голосіївського району м. Києва

5. Діалог у форматі запитання-відповідь

6. Підведення підсумків

Матеріали круглого столу:

Заєркова Н.В. Роль та функції практичного психолога у забезпеченні якісного інклюзивного навчання в закладі освіти»: презентація

Дятел І.В., Тарасенко О.І. Компетенції психолога як працівника у ЗЗСО та фахівця (консультанта) ІРЦ: презентація

ІРЦ №1 Голосіївського району м. Києва Запитання/відповіді

 

«Довідник безбар’єрності»

Цей гід створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, українськими та міжнародними експертами.

Довідник складається з чотирьох розділів:

«Складові безбар’єрності»

«Правила мови»

«Словник»

«Безбар’єрний календар»

Без штучних бар’єрів та виключень,- саме таким має бути спілкування між всіма громадянами та державними інституціями.

Детально про етику комунікації знайомтесь у «Довіднику безбар’єрності» – https://bf.in.ua

Пропонуємо використовувати «Довідник безбар’єрності» у щоденній роботі та повсякденному житті. Адже поведінка кожного є важливим елементом становлення толерантності у суспільстві, комфорту та зручності для кожного.

Поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю

92860511_2986568468074331_4439921828059676672_o

Тривожні новини, соціальна ізоляція і невідомість – непросте випробування для кожної родинини. Сім᾿ям, які виховують дітей з інвалідністю особливо складно. Дитячий фонд ЮНІСЕФ Україна на своїй сторінці у фейсбук розмістив поради на час карантину для батьків, які виховують дітей із інвалідністю від мами й експерта Маріанни Онуфрик :

 Бережіть свій ресурс
Відмовтесь або зведіть до мінімуму  діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.

‍‍‍ Будьте інклюзивними
Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.

 Навчайтесь у радість
Розробіть «карантинний» графік навчання – вчителі, чи інші фахівці, допоможуть  вам із наповненням занять і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.

 Використовуйте нові можливості
Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу зателефонуйте, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відео зв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно: ➡️ https://bit.ly/likari_online

Якщо ви не можете вийти з дому, не вистачає коштів на необхідне – звертайтеся за допомогою! Багато благодійних та громадських ініціатив можуть підтримати вас.

 Уникайте сенсорних перевантажень
Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.

 Більше обіймів
Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе – це обійми близьких і рідних. Випробуйте і на собі! Чергуйте “обіймашки” з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.

 Мрійте
Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас попереду ще кілька тижнів !

2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму

 

“Діти дощу” – так називають людей з аутизмом, а 2 квітня – Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Блакитний колір і пазли є символами цього дня.

Останнім часом Аутизмкількість людей із аутизмом і розладами аутистичного спектру  у світі різко збільшилася.

В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом, але представники громадських організацій, які опікуються цією проблемою, кажуть, що насправді таких людей набагато більше.

Аутизм впливає на здатність людини спілкуватися і жити в суспільстві. Розлади аутистичного спектру можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь в житті суспільства. Ці розлади часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші страждають важкими порушеннями і потребують довічного догляду та підтримки.

«Люди дощу» часто наражаються на стигму і дискримінацію, вони можуть бути несправедливо обділені увагою як в сфері медичного обслуговування, так і в сфері освіти, в можливостях брати участь в житті місцевих громад. Тому їм дуже потрібна наша підтримка і розуміння.

Дорослі «люди дощу»:

  • Часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників.
  • При розмові не дивляться в обличчя співрозмовнику, або зовсім відвертаються від нього.
  • Мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів.
  • Можуть перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до розмови.
  • Можуть без причини і недоречно сміятися.
  • Часто не мають навичок самообслуговування (аутист може не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюють певні ритуали в своїх діях.
  • Повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо).
  • Можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості.
  • Інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе.
  • Мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо.

Аутизм виявляється уже в ранньому віці та розвивається протягом життя. Серед найголовніших симптомів для діагностики такого відхилення вчені називають так звану тріаду Лори Вінг: це складнощі в сфері соціальної взаємодії; порушення у сфері вербальної і невербальної комунікації; вкрай обмежена активність, інтереси та повторювана поведінка.

Аутизм і його характеристики:

Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування.

За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей (за іншими даними – 1 випадок на 65 дітей). У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Зараз діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту.

Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

Рівні розумової діяльності у людей з РАС варіюють в надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.

Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток.

Якщо говорити про причини аутизму, є багато факторів, які підвищують вірогідність появи у дитини РАС, у тому числі це фактори навколишнього середовища і генетики.

Вилікувати аутизм неможливо, принаймі зараз, але при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію, і якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.

На що потрібно звернути увагу батькам:

  • Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

  • Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

  • Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

  • Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30%.

  • Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

  • Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об’єкти, вертіти щось, тощо.