Archive for Головна сторінка
19 травня – Всесвітній день вишиванки
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тобто, це – День української вишитої сорочки. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися кожен охочий, одягнувши вишиту сорочку.
Вишиванка – це не лише український символ та красиве національне вбрання, але й оберіг та навіть лікар. Наші предки вірили, що правильно створена вишита сорочка оберігала її власника, несла добро, талан та навіть лікувала.
Традиційні українські сорочки з давньою орнаментикою тримають дуже потужний код, який гармонізує людину. Сорочка — це продовження людини, її маркер, її оберіг. Орнаменти українських вишиванок, з огляду на їхнє розуміння людської природи є чимось більшим, ніж просто естетичним явищем. Узори вишивок – це особливі письмена. Не дарма на Гуцульщині серед вишивальниць заведено було говорити: “Я таку сорочку випишу”. Таємничі древні знаки “виписувались” на полотні як заклинання, як обереги, як коди свого роду. Раніше по орнаменту можна було чітко бачити – звідки людина, це молодиця, чи жінка, якого віку тощо.
Сакральне значення мали не тільки орнаменти: вибір тканини, колір ниток, навіть час вишивання – все було не випадковим. Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Цікаво, що у давнину жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем, тому їх роботи були індивідуальними, сповненими енергетичного посилу наданого авторкою.
“Сорочка складалася із шести чотирикутників різної величини, і якщо б виміряти їхнє співвідношення, то в ідеалі ми отримали б золоту пропорцію. Ці чотирикутники з’єднувалися між собою за допомогою хрестиків, вишитих, як правило, чорними нитками: аби жодна стороння енергія не могла крізь шви проникнути до людського тіла, бо хрест своєю енергією “розтинає”, знищує негативну енергію, а чорний колір її поглинає. Низом, на грудях і на рукавах вишивалися священні коди сили: для маленьких діток вони кодувалися переважно у рослинних орнаментах, що символізували дерево життя, у зірочках-оберегах, у простих хвилястих лініях з точками, що символізували первинні сили природи – воду і вогонь”[Чумарна М. Код української вишивки].
Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може похизуватись унікальними вишитими сорочками, притаманними тільки їй.
З давніх-давен вбрання, зовнішня оболонка, єдналось із внутрішньою сутністю людини, стаючи показником духовної якості, духовно-суспільної й соціальної ієрархії. Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишиванка – символ, який зберігає “коріння”, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Наш народ завжди ставився до вишиванки як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися, як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях, як символ приналежності до роду та нації, ознаки українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато вбраному глобалізованому світі.
Традиційна українська народна вишивка вже давно належить до мистецтва і є невід’ємною складовою культурного надбання всього світу. Вишиванка – це символ культури українського народу. Коли прапор – це символ більш політичного характеру, то вишиванка – це культурне обличчя народу. Саме на ній можна бачити риси і емоції народу.
В українському суспільстві сьогодні є надзвичайно великий попит на історію та народні традиції. Нині ми спостерігаємо переосмислення культурних традицій, коли окремий предмет стає дорогоцінною пам’яткою, духовне значення якої з плином часу тільки зростає. Сьогоднішня українська вишиванка актуальна, як ніколи! Вона об’єднує наші душі в єдиний сформований народ. Вишиванка – відображення нашої думки, настрою, краси народного внутрішнього світу, відображення мрій та сподівань на добру долю українського народу.
Українці носять вишиванки з гордістю! Ця традиція щоразу закохує нас в українську історію і культуру, пробуджує глибоку любов до нашого коріння, дивним чином пов’язує нас з предками, нагадує, якою багатостраждальною та прекрасною є наша земля, робить нас сильнішими у намаганні її зберегти і захистити. А зараз нам ця сила потрібна, як ніколи!
Українська вишиванка. Розвиваюче відео для дітей.
Про вишиванку для дітей. Вишивка за регіонами. Пізнавальне розвиваюче відео.
Навчальний посібник “Перша психологічна допомога”
Видання адресоване не тільки психологам і соціальним працівникам, але й усім, хто може стикатися з надзвичайними ситуаціями, стихійними лихами та катастрофами або іншими масовими трагедіями, наприклад, волонтерам.
Вебінар “Техніки профілактики емоційного вигоряння педагога. Особливості самодопомоги у воєнний час”
19 травня 2022 року о 15.00 відбудеться вебінар «Техніки профілактики емоційного вигоряння педагога. Особливості самодопомоги у воєнний час»
Захід відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 397 553 8557
Код доступу: 1111
Приєднуйтесь!
РЕСУРСИ ПОЗИТИВНОГО БАТЬКІВСТВА: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання
Про складнощі батьківства не прийнято говорити і, тим більше, – ділитись суперечливими відчуттями, мовби визнаючи, що батьківство – не завжди любов, радість чи гордість за досягнення дитини… що від нього теж можна втомитися, відчути спустошення, сум, роздратування…
Також не прийнято говорити і про емоційне вигорання батьків.
Емоційне вигорання – це зміни у поведінці людини внаслідок емоційного виснаження. Воно небезпечне тим, що людина втрачає чутливість до того, що відбувається з нею й довкола. Вона ніби замикається у собі і виходить назовні, лише коли треба щось терміново зробити. І часто діє автоматично: вийшла – зробила – зайшла.
Діти відчувають емоційну відстороненість значущих для них дорослих і намагаються всіма способами змусити їх «вийти» з такого стану, застосовуючи, в тому числі, небажану батьками поведінку (вередування, суперечки, істерики тощо). Відтак емоційний стан батьків лише погіршується.
Але є і хороша новина – вигорання не настає зненацька, і чим раніше його помітити, тим легше з ним упоратись.
Тому, як розпізнати емоційне вигорання, як зберегти та збільшити власні ресурси, уникнути чи подолати емоційне вигорання навчає буклет “Ресурси позитивного батьківства: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання”
Буклет розроблено в межах проєкту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Посібник “Що таке посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)?”
Розуміння посттравматичного стресового розладу
Цей посібник розроблений для того, щоб допомогти людям з посттравматичним стресовим розладом більше зрозуміти свій стан. Окрім опису травми, симптомів посттравматичного стресового розладу та ефективних методів його лікування, посібник досліджує ключові фактори підтримки ПТСР, зокрема: необроблені спогади, переконання про травму та її наслідки, а також стратегії подолання травми, включаючи уникнення.
Посібник написано у дружній та зрозумілій формі, він є вичерпним джерелом інформації для тих, хто страждає на посттравматичний стресовий розлад. Матеріал викладено доступно і зрозуміло, представлено приклади та діаграми.
Техніка релаксації Джейкобсона – зняття стресу та розслаблення
Це відео є частиною програми Safe Place, розробленої ізраїльським центром травм і стійкості NATAL. Safe Place — це програма експериментального навчання, яка підтримується мультимедійними інструментами, розробленими, щоб допомогти дітям, які відчувають високий рівень стресу через постійні загрози безпеці. Переглянути відео "Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення"
Category: Головна сторінка |
Вебінар “Діти у кризовій ситуації. Як допомогти?”
12 травня 2022 року о 15.00 відбудеться вебінар «Діти у кризовій ситуації. Як допомогти?»
Захід відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 865 7628 6782
Код доступу: 1111
Приєднуйтесь!
Інтервізійна група для працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва
Шановні колеги!
12 травня 2022 року о 12.00 науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка організовує чергову інтервізійну онлайн-зустріч працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва з метою професійної підтримки практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти в умовах воєнного стану в Україні.
(Інтервізія – формат обговорень, під час яких відповідні фахівці навчаються, комунікують, виявляють спільні проблеми та шляхи подолання цих проблем, діляться досвідом та отримують консультації, щоб покращити якість та підвищити ефективність своєї професійної діяльності. Інтервізійні зустрічі стимулюють розвиток професійних та особистісних якостей фахівців.)
Фасилітатор інтервізійної групи – Хмелєва-Токарєва О.В., завідувачка НМЦ практичної психології і соціальної роботи.
Запрошуємо приєднатись до нашого онлайн-заходу практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти міста Києва.
Зустріч відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom
Ідентифікатор конференції: 397 553 8557
Код доступу: 1111
Чекаємо на Вас.
Посібник “Розмови про війну”
Українські діти та підлітки під час війни потребують турботи і уваги дорослих, а, також, зрозумілої інформації про події навколо.
Асоціація психологів Португалії на допомогу батькам, опікунам та педагогам підготувала посібник «Розмови про війну» українською мовою.
Розмови про війну дозволяють дорослим розуміти, що діти знають про війну і її події, корегувати можливі неправильні ідеї, фільтрувати інформацію, до якої діти мають доступ та способи цього доступу, відкривати канали комунікації (для цих та інших розмов) та, що найважливіше, транслювати дітям відчуття захищеності.
Психологи радять вислуховувати занепокоєння дітей щодо війни, розмовляти з ними та відповідати на поставлені запитання. Відкриті та щирі розмови захистять психіку дитини, а також допоможуть повернути відчуття безпеки. Крім цього, у такий спосіб батьки та педагоги зможуть заохотити дітей і підлітків бути допитливими.
Із посібника «Розмови про війну» дорослі дізнаються:
- чому важливо говорити з дітьми про війну;
- в який спосіб і в якому обсязі подавати таку інформацію;
- чи розуміють діти значення слова «війна», що вони думають та відчувають щодо неї;
- як відповідати на конкретні запитання про війну;
- як завдяки бесіді про війну навчати дитину ненасильницькій поведінці та заохочувати її до розбудови миру.
До посібника внесено поширені запитання про війну, а також підказки для дорослих, що можуть допомогти під час розмови з дітьми.
