Про складнощі батьківства не прийнято говорити і, тим більше, – ділитись суперечливими відчуттями, мовби визнаючи, що батьківство – не завжди любов, радість чи гордість за досягнення дитини… що від нього теж можна втомитися, відчути спустошення, сум, роздратування…
Також не прийнято говорити і про емоційне вигорання батьків.

Емоційне вигорання – це зміни у поведінці людини внаслідок емоційного виснаження. Воно небезпечне тим, що людина втрачає чутливість до того, що відбувається з нею й довкола. Вона ніби замикається у собі і виходить назовні, лише коли треба щось терміново зробити. І часто діє автоматично: вийшла – зробила – зайшла.

Діти відчувають емоційну відстороненість значущих для них дорослих і намагаються всіма способами змусити їх «вийти» з такого стану, застосовуючи, в тому числі, небажану батьками поведінку (вередування, суперечки, істерики тощо). Відтак емоційний стан батьків лише погіршується.

Але є і хороша новина – вигорання не настає зненацька, і чим раніше його помітити, тим легше з ним упоратись.

Тому, як розпізнати емоційне вигорання, як зберегти та збільшити власні ресурси, уникнути чи подолати емоційне вигорання навчає буклет “Ресурси позитивного батьківства: як стабілізувати себе та попередити емоційне вигорання”

Буклет  розроблено в межах проєкту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.