Archive for Психологічна едукація

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною є порушенням її прав.

Період кампанії «16 днів проти насильства» охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом;
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти тематичні уроки, лекції, вебінари, круглі столи та інші інформаційно-просвітницькі і профілактичні заходи щодо запобігання насильству та експлуатації дітей, використовуючи інформаційно-довідкові матеріали, розміщені на офіційних вебсайтах:

Інформацію про заплановані заходи рекомендовано розмістити на сайтах закладів освіти та сайтах їх засновників, а також поінформувати учасників освітнього процесу.

Запобігання та протидія жорстокому поводженню, насильству, домашньому насильству щодо дітей, булінгу, а також формування безпечного освітнього середовища є одними із пріоритетів роботи практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти. Тому психологічна служба у ситемі освіти міста Києва завжди активно долучається до проведення акціії «16 днів проти насильства». 25 листопада 2021 року у Києві Акцію розпочне онлайн-форум “Ні – насильству і булінгу”за участю Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, Служби у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації, НМЦ практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, педагогів, практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти міста.

Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству:

Лист МОН України від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству”

Наказ МОН України від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”

Нагадуємо про діяльність “гарячих ліній” за номерами:

  • 1578 – з питань протидії торгівлі людьми;
  • 1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
  • 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації;
  • 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів;
  • 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів ) та 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) – Національна дитяча «гаряча лінія».

Іформаційна кампанія “Стоп булінг”

Шановні колеги-освітяни!

Просимо вас долучитися до проведення просвітницьких заходів щодо протидії булінгу у закладах освіти та інформувати педагогічних працівників та батьківську громадськість про можливість отримання безоплатної правової допомоги, зокрема, поспілкуватися у чат-ботах з юристом.

Інформаційні матеріали можна завантажити за покликаннями: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/orgaizaciyi-yaki-zajmayutsya-pitannyami-buingu-v-ukrayini (ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНі)

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti(БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТі)

Перехід на «літній» час: як мінімізувати стрес і успішно адаптуватися до змін

Двічі на рік ми традиційно переводимо стрілки годинника – на «літній» час і на «зимовий». Дати, коли переводять годинники в Україні, дуже просто визначити– щороку це остання неділя березня та остання неділя жовтня.

Тож цього року в ніч з 27 на 28 березня о 3 годині потрібно перевести годинники на одну годину вперед.

Нині і так достатньо факторів, які провокують у людини стрес, а зміна часу може стати для багатьох  ще одним із них. Адже, коли змінюється налагоджений графік нічного сну і денної активності, ми відчуємо нервове виснаження, нестачу сил, починаємо хворіти.

Переведення годинника на «літній» час дається людині значно важче ніж «зимовий перехід». Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну. Окрім того, вважається, що адаптованим часом для жителів України є постійний «зимовий» час. Учені стверджують, що перехід на «літній» час не відповідає нашому біологічному ритму і шкодить здоров’ю. Дослідження засвідчують згубний вплив на людину процедури переведення часу. Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, і через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являються стрибкоподібні зміни артеріального тиску, порушується синхронізація систем життєдіяльності людини. Часто люди скаржаться на сонливість, втомлюваність, зниження працездатності, погіршення настрою, дратівливість, меланхолію або навіть депресію.

Найгірше переносять зміну часу люди, що мають проблеми з кров’яним тиском та захворюваннями серця і судин. У зоні ризику також люди з метеозалежністю, схильністю до депресії, діти та люди похилого віку.

За спостереженнями, у перші, після переведення стрілок, дні різко зростає кількість інфарктів, збільшується кількість нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод, зростають показники конфліктності людей, збільшується кількість людей з високим рівнем психоемоційного стресу, зростає кількість самогубств.

Окрім іншого, негативні наслідки переводу годинників на здоров’я людини можуть бути ще й посилені неправильним способом життя. Тому, «готуватись» до цієї події краще завчасу, правильно корегуючи свої повсякденні звички і режим дня.

У цьому матеріалі зібрані поради про те, як легше звикнути до нового ритму та зменшити вплив переведення годинника на організм. Використання цих правил дозволить Вашому внутрішньому годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.

Починати адаптовуватися варто хоча б за тиждень до переведення годинників.

Отже:

  • Найкращим способом захиститись від негативних наслідків переведення стрілок годинника є повноцінний і якісний сон.

За кілька днів до майбутнього переведення годинників варто почати лягати спати раніше ніж напередодні. Наприклад: першого дня – на 15 хвилин, потім –  на 30 хвилин, далі – на 45 хвилин, поки, зрештою, плавно не зміните режим сну на 1 годину. Якщо не змогли зробити це завчасу – не біда, теж саме можна зробити в перший тиждень після зміни часу на «літній». Щоб швидше «вирівняти» графік сну, ще й просинайтесь щоранку на 10 хвилин пізніше. Таким чином, організм зможе легше адаптуватись до «зсуву» у режимі дня.

  • Готуйтеся до наступного дня заздалегідь.

У перші дні після переведення годинника (а краще – взагалі взяти цю практику за звичку), варто готуватися до наступного дня заздалегідь. Підготуйте “на завтра” все, що можете: одяг, сумку, взуття, документи тощо. Це зекономить вам необхідний час та нерви і знизить стрес від ранку за новим режимом.

  • Головне завдання – висипатись. (Пам’ятайте, що повноцінний сон має тривати не менше 8 годин).

А на це впливають не тільки тривалість, але й умови сну. Забезпечте собі правильні умови для засинання: провітріть приміщення (кисень необхідний організму, щоб краще відпочити), засинайте в тиші і темряві (так вашому мозку буде набагато простіше розслабитися), не користуйтеся перед сном ґаджетами. А ще, у кімнаті, де ви спите, має бути прохолодно (ідеальна температура для сну – не більше 18-20 градусів за Цельсієм).

  • Вечеряйте не пізніше, ніж за 2-3 години до сну, інакше перенавантажите організм і замість відпочинку він буде перетравлювати їжу.
  • Перед сном корисно буде трохи прогулятися надворі.
  • Тепла ванна чи душ, масаж або медитація ввечері знімають напругу і втому, допомагають швидше заснути і проснутися наступного дня відпочилим і бадьорим.
  • Перед сном добре випити теплого молока (можна з медом).
  • Вранці дайте собі можливість поступово відійти від сну. Коли прокидаєтесь, не варто одразу «підриватися» з ліжка. Лікарі радять після пробудження кілька хвилин полежати, щоб адаптувати організм до нового часу пробудження. Подаруйте собі кілька хвилинок лінощів.
  • Навіть якщо ви не прихильник спорту, після пробудження спробуйте зробити мінімальний комплекс фізичних вправ. Наприклад, добре потягніться, потім підійміться з ліжка та зробіть нахили шиї та тіла у різні сторони. Це дозволить остаточно позбавитись від залишків сну та наповнить енергією.
  • Увімкніть зранку ритмічну музику, вона забезпечить вам бадьорий підйом і додасть позитивної енергії на весь день.
  • Приймайте контрастний душ. Він активізує роботу головного мозку, що позитивно впливає на адаптацію організму при переході на «літній» час. Ранковий контрастний душ, особливо після фізичних вправ, допоможе підбадьоритися та налаштуватися на активний день.
  • Влаштовуйте собі піші прогулянки на свіжому повітрі та приймайте “сонячні ванни”. Сонячне світло у розумних дозах позитивно впливає на функції головного мозку і вегетативної нервової системи, яка регулює роботу всього організму. Саме тому після довгої похмурої зими сонячні дні підіймають людині настрій та дають енергію. А піші прогулянки не просто розвивають м’язи ніг, але і тримають у тонусі весь організм. У поєднанні із сонячним світлом прогулянки допомагають зняти стрес та почувати себе краще під час адаптації до нового режиму.
  • Вживайте натуральні вітаміни та слідкуйте за харчуванням. Аби укріпити свій імунітет та психіку, варто збільшити кількість корисних речовин у вашому тілі. І кращий вибір – це вживання багатих вітамінами овочів та фруктів. Наприклад, цитрусових. Крім того, уважніше ставтеся до харчування,  бо воно дуже впливає на самопочуття. На період адаптації варто відмовитися від жирної і «гострої» їжі, кофеїну та алкоголю, варто обмежити солодке.   Їжте продукти, багаті кальцієм і білком: куряче м’ясо горіхи, сир, кефір, та інші кисломолочні продукти. Медики також радять більше вживати чистої води без газу. Саме води, а не чаю, кави, соку та інших напоїв.
  • Не пийте тонізуючі напої у другій половині дня.
  • Не перевтомлюйтеся і не нервуйте. Уникайте фізичних та емоційних перенавантажень та стресових ситуацій.
  • За необхідності, «знімайте» стрес і емоційну напругу знайомими і дієвими для нас способами. Спорт, до прикладу, чудово знімає і м’язову і нервову напругу; добре  допомагають також трав’яні чаї, дихальна гімнастика, ароматерапія, психологічні вправи.
  • Будьте поблажливі до себе, дайте організму адаптуватися до змін, відпочивайте, релаксуйте, спілкуйтесь з приємними Вам людьми, слухайте улюблену музику, думайте про хороше.
  • Не піддавайтеся загальному навіюванню: не думайте про те, що звикнути до нового ритму життя буде дуже складно. Можливо, особисто Ви і не відчуєте негативного впливу, адже це залежить від дуже багатьох факторів.
  • Якщо Ви належите до людей із «групи ризику» і маєте причини хвилюватися щодо значного погіршення свого стану у період зміни часу із «зимового» на «літній», приділіть у цей період більше уваги своєму здоров’ю  і самопочуттю, а за потреби, зверніться до відповідних фахівців – вони підкажуть, що робити саме Вам.

Можна помітити, що велика частина порад,  які мають допомогти  впоратися із стресом від переведення годинника,  універсальні, вони, в цілому, відповідають правилам здорового способу життя, а тому  їх варто було б ввести у своє повсякдення на постійній основі, аби завжди добре почуватися і бути здоровим – здоровим фізично, психічно і психологічно.

Будьте здорові!

НМЦ практичної психології і соціальної роботи рекомендує

Карантин, що триває вже рік, безумовно впливає на життя кожного з нас. Усі ми опинилися у непростій ситуації, яка потребує витримки, душевних сил та розуміння. Дорослих та дітей турбують різні проблеми. Батьків – як правильно пояснити дітям серйозність ситуації,  як  не втратити дорогоцінний час в очікуванні покращення. Вчителів –  як організувати дистанційне навчання та забезпечити якість освіти. Але насамперед всіх дорослих турбує одне: як допомогти дітям впоратись із навантаженням, в першу чергу  – психологічним.

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка рекомендує педагогічним працівникам :

  • при спілкуванні з підлітками пам’ятайте і використовуйте знання з вікової психології щодо цього віку; будьте уважним слухачем;
  • враховуйте характер оточення підлітка; звертайте увагу на зміни у поведінці дитини, аналізуйте її стосунки з однолітками;
  • будуйте стосунки з підлітками на основі взаємоповаги, будьте в спілкуванні доброзичливими, щирими, спокійними і доступними;
  • вселяйте впевненість у тому, що всі проблеми можна вирішити конструктивно;
  • допомагайте підлітку усвідомити його особистісні ресурси;
  • залучайте дитину до соціально значимої діяльності, давайте доручення,  які б підвищували її авторитет в очах однолітків;  створюйте дитині ситуації успіху, вселяйте віру в її сили і можливості;
  • допомагайте в успішній реалізації здібностей дитини та у визначенні планів на майбутнє;
  • проявляйте співчуття і розуміння; запобігайте випадкам ображення, приниження, психологічного та фізичного насилля в закладі освіти як збоку дітей так і з боку дорослих;
  • тримайте тісний зв’язок із психологічною службою закладу освіти, за потреби звертайтеся за допомогою до практичного психолога та соціального педагога.

 Щоб підтримати дитину, радимо батькам:

– сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами;

– залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти;

– завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан;

 – покажіть, що дитина вам не байдужа, дайте відчути, що вона бажана; демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;

– не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;

– виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування;

 – підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;

 – тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності;

 –  майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

Педагогічним колективам та адміністраціям шкіл:

– створити у школі інформаційний куточок з методичною літературою, інформацією про телефони довіри, даними про адреси і режими роботи центрів психологічної допомоги, інших фахівців;

– провести психолого-педагогічні семінари, організувати майстер-класи запрошених фахівців із тем: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Взаємодія учителів і підлітків», «Вибір адекватних методів педагогічного впливу»;

– під час підготовки до педрад проводити вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;

– організувати інформування батьків із тем: «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів» та ін.;

– провести  бесіди з учнями про цінність особистості й сенс життя ; диспути «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія», «Життя прекрасне» (цикл занять, присвячених життєвим цінностям); акції: «Я обираю життя!», «День позитиву» та флешмоби «Посмішка», «Життя видатних людей», «День без конфліктів» та інші); провести конкурс фотографій (на тему життєвих цінностей), диспути для старшокласників («Від протистояння до розуміння!», спільні з учителями історії, літератури, образотворчого мистецтва уроки (бесіди, твори-роздуми на основі літературних творів та історичних подій, виставки малюнків) тощо;

– створити у закладі шкільну службу порозуміння з навчанням учнів-медіаторів.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

 Для психологів, педагогів та батьків:

  1. Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» – https://bit.ly/39GpVHZ
  2. Навчально-методичний посібник «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», в якому розміщено заняття для учнів та учениць «Протидія кібербулінгу або лайфхак, як користуватись Інтернетом безпечно», ст. 141 – https://bit.ly/3pNEXBm
  3. Ліфлет «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?» – https://bit.ly/3jdpS9W
  4. Вебінар «Мистецтво бути щасливою людиною»  – https://youtu.be/MS7PSp2OR44        
  5. Вебінар «Психоемоційна саморегуляція в умовах дистанційного навчання» –  https://youtu.be/C4Riqpj-u0Q
  6. Вебінар «Абетка стресостійкості: психологічне розвантаження педагога» – https://www.youtube.com/watch?v=46-VWgma4bc&feature=youtu.be 

Для батьків:

 Відеопоради для батьків «Як батькам бути в ресурсі?» https://www.youtube.com/watch?v=05FHWDwegKM&feature=youtu.be

Як впоратись зі стресом? Вправи та техніки для дорослих і підлітків:

  1. Психологічна вправа «Безпечне місце» – https://youtu.be/lcpPR7sKwys
  2. Психологічна вправа «Дари мудреців» – https://youtu.be/ljSnP5NHpMc
  3. Психологічна вправа для зниження стресу  «Метелик» – https://youtu.be/NPmeFLGlzz8 
  4. Психологічна вправа «Подорож на хмаринці» – https://youtu.be/a1mrSqGRsPk
  5. Психологічні вправи «Дихання як ресурс», «Потік світла» – https://youtu.be/V0gETieE-3s
  6. Психологічна вправа «Шукаємо власний ресурс» – https://youtu.be/GG525TYP-FE
  7. Психологічна вправа «Як зняти стрес?» – https://youtu.be/EeybzrbfEOw

Як батькам бути в ресурсі?

Відео поради для батьків Як батькам бути в ресурсі?

Психоемоційна саморегуляція в умовах дистанційного навчання

Вебінар для керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів“Психоемоційна саморегуляція в умовах дистанційного навчання”

Самоменеджмент в умовах дистанційного навчання

Вебінар для керівників закладів загальної середньої освіти та вчителів “Самоменеджмент в умовах дистанційного навчання”

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щоimagesрічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

  • 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.
  • 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
  • 2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
  • 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
  • 5 грудня – Міжнародний день волонтера.
  • 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
  • 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
  • 10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Основними завданнями акції «16 днів проти насильства» є:

– привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

– активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

– проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

– формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

   Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи з урахуванням умов карантину (лист Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН № 6/1379-20 від 17.11.20 року).

Інформацію про заплановані заходи рекомендовано розмістити на сайтах закладів освіти та сайтах їх засновників та поінформувати учасників освітнього процесу.

Інформаційно-методичні ресурси для проведення  Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства»:

  1. Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді. Буклет доступний за посиланням.
  2. Матеріали, які було підготовлено та адаптовано в межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» (розділ «Підвищення обізнаності та запобігання»).
  3. Безкоштовний онлайн-курс «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти».
  4. Урок-вебінар «Живи вільно»
  5. Інформаційні матеріали з теми “Протидія торгівлі людьми”.
  6. Довідник «Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників».

Дані матеріали можуть бути розміщені на сайтах закладів освіти та їх засновників і можуть використовуватися педагогічними працівниками, в тому числі соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.

Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства

unnamed18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який було започатковано у 2015 році. Україна відзначає цей день разом з іншими європейськими країнами, адже ситуація з сексуальним насильством щодо дітей має місце у всіх країнах, регіонах та громадах, це трагічна реальність для всіх наших суспільств. На жаль, це може статися будь-де і будь з ким.

Розвиток нових технологій і мереж підвищив можливості для злочинців щодо вчинення сексуальних злочинів проти дітей. За експертними оцінками, кожні 9 хвилин на веб-сторінці демонструються діти, які зазнали сексуального насильства та приблизно кожна п’ята дитина в Європі є жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, і в 70-85% випадків кривдником є той, кого дитина знає.

Сексуальна експлуатація та насильство щодо дітей залишається прихованою проблемою і забороненою темою. Дуже часто діти бояться про це говорити, і навіть коли вони про це говорять, справи часто не доводяться до логічного завершення.

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей- це серйозне порушення прав дітей, що завдає довготривалих та часто згубних наслідків на все їхнє життя.

За переконанням Ради Європи, для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей. Для подолання грубих порушень прав дитини потрібно об’єднувати зусилля міжнародних організацій, представників громадського сектору та держави. Варто згадати, що Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації у 2012 році і тим самим взяла на себе відповідальність щодо здійснення заходів із запобігання сексуальній експлуатації і насильства над дітьми.

Таким чином, завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:

  • підвищення обізнаності громадськості про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство щодо дітей і потребу в запобіганні таким діям;
  • сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства;
  • недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи, враховуючи умови карантину. До можливих заходів можна включити розмови, дискусії, флешмоби, презентації, показ фільмів на тему сексуального насильства над дітьми, інші творчі ініціативи та медіа-події. Вітаються всі ініціативи, що стимулюють та заохочують дитячі проекти, участь дітей та взаємодію між самими дітьми, а також ті, що об’єднують дітей та політиків, посадовців, педагогів, батьків та фахівців із захисту дітей. Дітям потрібно надати інструменти, простір, можливість і підтримку для участі в розробці та реалізації заходів, політик, програм чи інших ініціатив для запобігання та реагування на сексуальне насильство та експлуатацію.

Інформаційно-методичні ресурси для проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства:

1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн;

2) Сексуальний шантаж;

3) Секстинг;

4) Секс-чатинг;

5) Грумінг;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.

2. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням.

3. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням.

4. Листівка “Про Європейський день для дітей”.

5. Відеолекція для фахівців “Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки”

6. Інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над дітьми: причини, наслідки, профілактика»

7. Книжка для читання дітям  «Кіко та рука»

8. Мультфільм «Кіко та рука»

9. Листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»

10. Брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»

11. Відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися».

Дані матеріали можуть бути розміщені на сайтах закладів освіти та їх засновників і можуть використовуватися педагогічними працівниками, в тому числі соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи.

 

Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)

Лист МОН України від 14.08.2020 № 1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькуванню)”