Archive for 30.03.2021

Експертиза психологічного та соціально-педагогічного інструментарію практичних психологів і соціальних педагогів

Двічі на рік ( квітень-травень; листопад-грудень) науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка здійснюється експертиза психологічного і соціально-педагогічного інструментарію працівників психологічної служби у системі освіти міста Києва. 

Пропонуємо матеріали дистанційного семінару «Експертиза психологічного та соціально-педагогічного інструментарію практичних психологів і соціальних педагогів».

Мета семінару – ознайомити працівників психологічної служби закладів освіти міста Києва з порядком подання інструментарію на експертизу та вимогами до його оформлення.

Положення про експертизу соціально-психологічного інструментарію.

Порядок подання психологічного інструментарію на експертизу.

Експертиза в соціально-педагогічній діяльності.

Шановні колеги!

Для уточнення інформації щодо експертизи інструментарію працівників психологічної служби  Ви можете нам написати: m_kyiv26@ukr.net; o.sokol@kubg.edu.ua.

  

Школа молодого соціального педагога

25 березня 2021 року о 13.00 відбудеться чергове засідання школи молодого соціального педагога “Співпраця закладу освіти з соціальними службами та громадськими організаціями”

Зустріч відбудеться на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції.
Підключитися до конференції Zoom:
https://us02web.zoom.us/j/9763722114?pwd=QlV6eEUrNkhuVXUvQlhmd05TekpZUT09

Перехід на «літній» час: як мінімізувати стрес і успішно адаптуватися до змін

Двічі на рік ми традиційно переводимо стрілки годинника – на «літній» час і на «зимовий». Дати, коли переводять годинники в Україні, дуже просто визначити– щороку це остання неділя березня та остання неділя жовтня.

Тож цього року в ніч з 27 на 28 березня о 3 годині потрібно перевести годинники на одну годину вперед.

Нині і так достатньо факторів, які провокують у людини стрес, а зміна часу може стати для багатьох  ще одним із них. Адже, коли змінюється налагоджений графік нічного сну і денної активності, ми відчуємо нервове виснаження, нестачу сил, починаємо хворіти.

Переведення годинника на «літній» час дається людині значно важче ніж «зимовий перехід». Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну. Окрім того, вважається, що адаптованим часом для жителів України є постійний «зимовий» час. Учені стверджують, що перехід на «літній» час не відповідає нашому біологічному ритму і шкодить здоров’ю. Дослідження засвідчують згубний вплив на людину процедури переведення часу. Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, і через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являються стрибкоподібні зміни артеріального тиску, порушується синхронізація систем життєдіяльності людини. Часто люди скаржаться на сонливість, втомлюваність, зниження працездатності, погіршення настрою, дратівливість, меланхолію або навіть депресію.

Найгірше переносять зміну часу люди, що мають проблеми з кров’яним тиском та захворюваннями серця і судин. У зоні ризику також люди з метеозалежністю, схильністю до депресії, діти та люди похилого віку.

За спостереженнями, у перші, після переведення стрілок, дні різко зростає кількість інфарктів, збільшується кількість нещасних випадків та дорожньо-транспортних пригод, зростають показники конфліктності людей, збільшується кількість людей з високим рівнем психоемоційного стресу, зростає кількість самогубств.

Окрім іншого, негативні наслідки переводу годинників на здоров’я людини можуть бути ще й посилені неправильним способом життя. Тому, «готуватись» до цієї події краще завчасу, правильно корегуючи свої повсякденні звички і режим дня.

У цьому матеріалі зібрані поради про те, як легше звикнути до нового ритму та зменшити вплив переведення годинника на організм. Використання цих правил дозволить Вашому внутрішньому годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.

Починати адаптовуватися варто хоча б за тиждень до переведення годинників.

Отже:

  • Найкращим способом захиститись від негативних наслідків переведення стрілок годинника є повноцінний і якісний сон.

За кілька днів до майбутнього переведення годинників варто почати лягати спати раніше ніж напередодні. Наприклад: першого дня – на 15 хвилин, потім –  на 30 хвилин, далі – на 45 хвилин, поки, зрештою, плавно не зміните режим сну на 1 годину. Якщо не змогли зробити це завчасу – не біда, теж саме можна зробити в перший тиждень після зміни часу на «літній». Щоб швидше «вирівняти» графік сну, ще й просинайтесь щоранку на 10 хвилин пізніше. Таким чином, організм зможе легше адаптуватись до «зсуву» у режимі дня.

  • Готуйтеся до наступного дня заздалегідь.

У перші дні після переведення годинника (а краще – взагалі взяти цю практику за звичку), варто готуватися до наступного дня заздалегідь. Підготуйте “на завтра” все, що можете: одяг, сумку, взуття, документи тощо. Це зекономить вам необхідний час та нерви і знизить стрес від ранку за новим режимом.

  • Головне завдання – висипатись. (Пам’ятайте, що повноцінний сон має тривати не менше 8 годин).

А на це впливають не тільки тривалість, але й умови сну. Забезпечте собі правильні умови для засинання: провітріть приміщення (кисень необхідний організму, щоб краще відпочити), засинайте в тиші і темряві (так вашому мозку буде набагато простіше розслабитися), не користуйтеся перед сном ґаджетами. А ще, у кімнаті, де ви спите, має бути прохолодно (ідеальна температура для сну – не більше 18-20 градусів за Цельсієм).

  • Вечеряйте не пізніше, ніж за 2-3 години до сну, інакше перенавантажите організм і замість відпочинку він буде перетравлювати їжу.
  • Перед сном корисно буде трохи прогулятися надворі.
  • Тепла ванна чи душ, масаж або медитація ввечері знімають напругу і втому, допомагають швидше заснути і проснутися наступного дня відпочилим і бадьорим.
  • Перед сном добре випити теплого молока (можна з медом).
  • Вранці дайте собі можливість поступово відійти від сну. Коли прокидаєтесь, не варто одразу «підриватися» з ліжка. Лікарі радять після пробудження кілька хвилин полежати, щоб адаптувати організм до нового часу пробудження. Подаруйте собі кілька хвилинок лінощів.
  • Навіть якщо ви не прихильник спорту, після пробудження спробуйте зробити мінімальний комплекс фізичних вправ. Наприклад, добре потягніться, потім підійміться з ліжка та зробіть нахили шиї та тіла у різні сторони. Це дозволить остаточно позбавитись від залишків сну та наповнить енергією.
  • Увімкніть зранку ритмічну музику, вона забезпечить вам бадьорий підйом і додасть позитивної енергії на весь день.
  • Приймайте контрастний душ. Він активізує роботу головного мозку, що позитивно впливає на адаптацію організму при переході на «літній» час. Ранковий контрастний душ, особливо після фізичних вправ, допоможе підбадьоритися та налаштуватися на активний день.
  • Влаштовуйте собі піші прогулянки на свіжому повітрі та приймайте “сонячні ванни”. Сонячне світло у розумних дозах позитивно впливає на функції головного мозку і вегетативної нервової системи, яка регулює роботу всього організму. Саме тому після довгої похмурої зими сонячні дні підіймають людині настрій та дають енергію. А піші прогулянки не просто розвивають м’язи ніг, але і тримають у тонусі весь організм. У поєднанні із сонячним світлом прогулянки допомагають зняти стрес та почувати себе краще під час адаптації до нового режиму.
  • Вживайте натуральні вітаміни та слідкуйте за харчуванням. Аби укріпити свій імунітет та психіку, варто збільшити кількість корисних речовин у вашому тілі. І кращий вибір – це вживання багатих вітамінами овочів та фруктів. Наприклад, цитрусових. Крім того, уважніше ставтеся до харчування,  бо воно дуже впливає на самопочуття. На період адаптації варто відмовитися від жирної і «гострої» їжі, кофеїну та алкоголю, варто обмежити солодке.   Їжте продукти, багаті кальцієм і білком: куряче м’ясо горіхи, сир, кефір, та інші кисломолочні продукти. Медики також радять більше вживати чистої води без газу. Саме води, а не чаю, кави, соку та інших напоїв.
  • Не пийте тонізуючі напої у другій половині дня.
  • Не перевтомлюйтеся і не нервуйте. Уникайте фізичних та емоційних перенавантажень та стресових ситуацій.
  • За необхідності, «знімайте» стрес і емоційну напругу знайомими і дієвими для нас способами. Спорт, до прикладу, чудово знімає і м’язову і нервову напругу; добре  допомагають також трав’яні чаї, дихальна гімнастика, ароматерапія, психологічні вправи.
  • Будьте поблажливі до себе, дайте організму адаптуватися до змін, відпочивайте, релаксуйте, спілкуйтесь з приємними Вам людьми, слухайте улюблену музику, думайте про хороше.
  • Не піддавайтеся загальному навіюванню: не думайте про те, що звикнути до нового ритму життя буде дуже складно. Можливо, особисто Ви і не відчуєте негативного впливу, адже це залежить від дуже багатьох факторів.
  • Якщо Ви належите до людей із «групи ризику» і маєте причини хвилюватися щодо значного погіршення свого стану у період зміни часу із «зимового» на «літній», приділіть у цей період більше уваги своєму здоров’ю  і самопочуттю, а за потреби, зверніться до відповідних фахівців – вони підкажуть, що робити саме Вам.

Можна помітити, що велика частина порад,  які мають допомогти  впоратися із стресом від переведення годинника,  універсальні, вони, в цілому, відповідають правилам здорового способу життя, а тому  їх варто було б ввести у своє повсякдення на постійній основі, аби завжди добре почуватися і бути здоровим – здоровим фізично, психічно і психологічно.

Будьте здорові!

Реєстрація на вебінар

23 березня 2021 року об 11.00 відбудеться вебінар “#НАдтоСИЛЬНО”

Ми, дорослі, час від часу намагаємося покращити життя дітей, але інколи забуваємо про їх можливості, темперамент, склад характеру, прагнення та бажання; забезпечуючи матеріальну сторону життя, ми часто нехтуємо інтересами дітей, які тільки пізнають світ і прагнуть розкрити свої “грані”: надто сильно любимо, надто сильно оберігаємо, надто сильно обіймаємо, надто сильно захищаємо, надто сильно контролюємо… НАдтоСИЛЬНО.

Але є  межі, за які не можна заходити. Насильницькі дії, навіть із найкращих спонукань, руйнують довірливі стосунки з дітьми, створюють прірву відчуження між поколіннями.

Психологічна служба у системі освіти м. Києва запрошує на вебінар #НАдтоСИЛЬНО. Спробуймо подивитися на життя через призму ненасильства!

Вебінар буде корисним для практичних психологів, соціальних педагогів, вихователів, вчителів,  батьків.

Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1tpZjhzCWBZCBDV9T1GOuL8LqJ7YS7xTDTFoS6WLp6H4/edit?usp=drivesdk

Чекаємо на Вас.


Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків

Лист МОН України №1/9-128 від 10.03.2021 “Щодо необхідності проведення додаткових профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків”

(Рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків щодо компетентностей безпечної поведінки в цифровому середовищі)

8 березня – Міжнародний жіночий день

Шановні і чарівні пані!

Сердечно вітаємо Вас із чудовим весняним святом 8 Березня, яке несе у світ радість, ніжність і красу.

Любі жінки, нехай у Ваших серцях завжди розквітає весна! Нехай Вас ніколи не оминає турбота чоловіків, а прекрасні почуття дають натхнення для нових творчих успіхів та життєвих перемог!

Щиро бажаємо Вам добра і достатку, родинного затишку, самореалізації та здійснення найзаповітніших мрій!

НМЦ практичної психології і соціальної роботи рекомендує

Карантин, що триває вже рік, безумовно впливає на життя кожного з нас. Усі ми опинилися у непростій ситуації, яка потребує витримки, душевних сил та розуміння. Дорослих та дітей турбують різні проблеми. Батьків – як правильно пояснити дітям серйозність ситуації,  як  не втратити дорогоцінний час в очікуванні покращення. Вчителів –  як організувати дистанційне навчання та забезпечити якість освіти. Але насамперед всіх дорослих турбує одне: як допомогти дітям впоратись із навантаженням, в першу чергу  – психологічним.

Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка рекомендує педагогічним працівникам :

  • при спілкуванні з підлітками пам’ятайте і використовуйте знання з вікової психології щодо цього віку; будьте уважним слухачем;
  • враховуйте характер оточення підлітка; звертайте увагу на зміни у поведінці дитини, аналізуйте її стосунки з однолітками;
  • будуйте стосунки з підлітками на основі взаємоповаги, будьте в спілкуванні доброзичливими, щирими, спокійними і доступними;
  • вселяйте впевненість у тому, що всі проблеми можна вирішити конструктивно;
  • допомагайте підлітку усвідомити його особистісні ресурси;
  • залучайте дитину до соціально значимої діяльності, давайте доручення,  які б підвищували її авторитет в очах однолітків;  створюйте дитині ситуації успіху, вселяйте віру в її сили і можливості;
  • допомагайте в успішній реалізації здібностей дитини та у визначенні планів на майбутнє;
  • проявляйте співчуття і розуміння; запобігайте випадкам ображення, приниження, психологічного та фізичного насилля в закладі освіти як збоку дітей так і з боку дорослих;
  • тримайте тісний зв’язок із психологічною службою закладу освіти, за потреби звертайтеся за допомогою до практичного психолога та соціального педагога.

 Щоб підтримати дитину, радимо батькам:

– сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами;

– залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти;

– завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині — це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє, покращує її стан;

 – покажіть, що дитина вам не байдужа, дайте відчути, що вона бажана; демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять;

– не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті тощо;

– виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»), які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні розпитування;

 – підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судить її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини;

 – тактовно і розумно підтримуйте всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності;

 –  майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.

Педагогічним колективам та адміністраціям шкіл:

– створити у школі інформаційний куточок з методичною літературою, інформацією про телефони довіри, даними про адреси і режими роботи центрів психологічної допомоги, інших фахівців;

– провести психолого-педагогічні семінари, організувати майстер-класи запрошених фахівців із тем: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Взаємодія учителів і підлітків», «Вибір адекватних методів педагогічного впливу»;

– під час підготовки до педрад проводити вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;

– організувати інформування батьків із тем: «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів» та ін.;

– провести  бесіди з учнями про цінність особистості й сенс життя ; диспути «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія», «Життя прекрасне» (цикл занять, присвячених життєвим цінностям); акції: «Я обираю життя!», «День позитиву» та флешмоби «Посмішка», «Життя видатних людей», «День без конфліктів» та інші); провести конкурс фотографій (на тему життєвих цінностей), диспути для старшокласників («Від протистояння до розуміння!», спільні з учителями історії, літератури, образотворчого мистецтва уроки (бесіди, твори-роздуми на основі літературних творів та історичних подій, виставки малюнків) тощо;

– створити у закладі шкільну службу порозуміння з навчанням учнів-медіаторів.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

 Для психологів, педагогів та батьків:

  1. Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення» – https://bit.ly/39GpVHZ
  2. Навчально-методичний посібник «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе», в якому розміщено заняття для учнів та учениць «Протидія кібербулінгу або лайфхак, як користуватись Інтернетом безпечно», ст. 141 – https://bit.ly/3pNEXBm
  3. Ліфлет «А з чим ти стикаєшся в Інтернеті?» – https://bit.ly/3jdpS9W
  4. Вебінар «Мистецтво бути щасливою людиною»  – https://youtu.be/MS7PSp2OR44        
  5. Вебінар «Психоемоційна саморегуляція в умовах дистанційного навчання» –  https://youtu.be/C4Riqpj-u0Q
  6. Вебінар «Абетка стресостійкості: психологічне розвантаження педагога» – https://www.youtube.com/watch?v=46-VWgma4bc&feature=youtu.be 

Для батьків:

 Відеопоради для батьків «Як батькам бути в ресурсі?» https://www.youtube.com/watch?v=05FHWDwegKM&feature=youtu.be

Як впоратись зі стресом? Вправи та техніки для дорослих і підлітків:

  1. Психологічна вправа «Безпечне місце» – https://youtu.be/lcpPR7sKwys
  2. Психологічна вправа «Дари мудреців» – https://youtu.be/ljSnP5NHpMc
  3. Психологічна вправа для зниження стресу  «Метелик» – https://youtu.be/NPmeFLGlzz8 
  4. Психологічна вправа «Подорож на хмаринці» – https://youtu.be/a1mrSqGRsPk
  5. Психологічні вправи «Дихання як ресурс», «Потік світла» – https://youtu.be/V0gETieE-3s
  6. Психологічна вправа «Шукаємо власний ресурс» – https://youtu.be/GG525TYP-FE
  7. Психологічна вправа «Як зняти стрес?» – https://youtu.be/EeybzrbfEOw

Практичний посібник «Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження)»

У запропонованому виданні висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організацією та здійсненням працівниками психологічної служби групової роботи з метою допомоги дітям та сім’ям, які зазнали травматичного досвіду внаслідок військових дій. Представлено три авторські корекційні програми: програму корекційно-розвивальних ігрових занять для молодших школярів, які отримали травматичний досвід; програму психокорекції емоційних переживань підлітків, які зазнали травматичного досвіду «Літній інтенсив»; програму соціально-психологічних тренінгів для відновлення психічних та фізичних ресурсів працівників психологічної служби.

Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій.


Посилання для завантаження: https://lib.iitta.gov.ua/723324/1/posibnyk-grupovi-formy.pdf